ВСТУП

Протягом останнього десятиріччя нафтогазова галузь України перебуває в затяжній глибокій кризі, одним із проявів якої є сповільнення, а в окремих випадках цілковите призупинення модернізації і реконструкції об’єктів нафтогазового комплексу, удосконалення технологічних процесів у сфері пошуку родовищ, видобутку, транспортування, переробки і розподілу нафти і газу. Недостатньо оперативно і виважено здійснюються процеси реструктуризації галузі і реформування системи керування нею.

Ці чинники у своїй сукупності і взаємопов’язаності значною мірою впливають на ефективність виробничих процесів. І відносна стабілізація показників видобутку та транспортування нафти і газу у 1994 – 2007 рр. не є результатом корінних змін у науково-технічній політиці галузі, а скоріше про інтенсивне використання сировинної бази, виробничих потужностей, інтелектуального потенціалу галузі, які було створено у попередні десятиріччя.

Яскравим свідченням цього є той факт, що упродовж останніх шести років видобуток нафти і газу в Україні значно перевищує прирости їх запасів, що свідчить про неспроможність геологорозвідувальних підприємств здійснити просте відтворення сировинної бази нафтогазовидобувної промисловості. Така ситуація створилася не лише через відсутність достатніх коштів, а й через недосконалість самої системи фінансування геологорозвідувальних робіт, застарілість методів і технічних засобів геофізичних досліджень надр, істотне відставання від сучасних зразків техніки і технології буріння свердловини.

Аналіз залишкових розвіданих запасів доводить, що близько 60% їх належить до, так званих, важковидобувних, що знаходяться у низькопроникних колекторах, у водоплаваючих та підгазових покладах, у нафтових облямівках газових покладів, у родовищах високов’язких нафт тощо.

Це зумовлює низькі темпи відбору нафти і газу від початкових запасів. Тому інтенсифікація видобутку нафти і газу є важливою складовою комплексу заходів, що забезпечують компенсацію природного зниження видобутку. Широкомасштабне застосування прогресивних методів інтенсифікації ( потужні гідророзриви пластів, різні види комбінованих впливів на привибійну зону і т. п. ) може забезпечити зростання видобутку з існуючих свердловин на 3 – 5%. У зв’язку з цим збільшення масштабів застосування методів інтенсифікації видобутку нафти і газу буде залишатися стратегічним напрямком програми розвитку НАК „ Нафтогаз України ”.

Значний резерв видобутку нафти і конденсату з уже відкритих родовищ пов’язаний впровадженням сучасних методів підвищення нафтогазоконденсатовіддачі пластів і гідродинамічних, фізико-хімічних і теплових методів впливу на продуктивні пласти.

Адже тільки залишкові запаси нафти промислових категорій в уже відкритих родовищах України після завершення їх розробки звичайними методами оцінюються в 80 млн. т. ВАТ „ Укрнафта ” і ДК „ Укргазвидобування ” мають певний досвід ефективного впровадження таких методів. Згідно з оцінкою ВАТ „ Український нафтогазовий інститут ” тільки на родовищах ВАТ „ Укрнафта ” за рахунок впровадження, так званих, удосконалених вторинних і третинних технологій вилучення нафти можна додатково видобути близько 10 млн. т. нафти. Правда,собівартість нафти, видобутої за рахунок третинних технологій висока. Їх впровадження буде істотно залежати від рівня світових цін на нафту. Від рівня цін на газ і конденсат істотно залежатимуть і обсяги впровадження технологій розробки газоконденсатних родовищ підтримання пластових тисків. Впровадження цих технологій в практику розробки родовищ нафти і газу є одним з приорітетних напрямків роботи видобувних підприємств Компанії. Серйозним резервом для подальшого розвитку видобутку нафти і газу є ще нерозвідані запаси нафти і газу, які зосереджені на великих глибинах Дніпрвсько-Донецької западини.

1 ВИХІДНІ ДАНІ

1.1 Загальні відомості про район бурових робіт

Площа – Рудівська ділянка Рудівсько-Червонозаводського

родовища

Номер свердловини, що будується по даному проекту – 124

Адміністративне розташування:

країна – Україна

область – Полтавська

район – Лохвицький

село – Токарі

Рік впровадження площі в буріння – 1970-1976 рр. пошук бур., з 1994 р. пошук.-розв. бур.

Рік впровадження площі в експлуатацію – 1996 р.

Мета буріння і призначення свердловини – експлуатаційна

Проектний горизонт – (гор. В-22н)

Грунт − чорнозем

Проектна глибина:

по вертикалі – 5150 м

по стовбуру – 5168 м

Число об’єктів випробовування:

в колоні – 1

Металомісткість конструкції – 100,23 кг/м

Спосіб буріння – роторний

Вид приводу – електро привід

Вид монтажу – первинний

Температура повітря:

середня температура − 6°С

найбільша літня – +30°C

найменша зимова – -28°C

Середньорічна кількість опадів – 550 мм

Максимальна глибина замерзання грунту – 1,0-1,2 м

Тривалість опалювального періоду в році – 187 діб

Азимут переважаючого напрямку вітру – західний, південно-західний

Найбільша швидкість вітру – до 25 м/с

1.2 Конструкція свердловини

1.3 Вагові характеристики бурильних і обсадних труб

1.4 Вибір бурової усановки

Відповідно до ГОСТ 16293-82

д емаксимальна вага бурильної колони,

= 186,31 т= 1863,1 кН [c. ]

– допустиме навантаження бурової установки

По ГОСТ 16293-82 вибираю бурову установку сьомого класу, для якої [Q_доп.]=3200кН, тобто 3200≥2794,6

Визначення ваги обсадних колон.

Вага обсадних колон взята із таблиці 1.2 [с. ]

Кондуктор

324×12,4Д ГОСТ 632-80 – вага 30,8 кН

324×11Д ГОСТ 632-80 – вага 247,6 кН

324×9,5Д ГОСТ 632-80 – вага 567,4 кН

Сумарна вага – 845,8кН

Проміжна колона

245×12Е ГОСТ 632-80 – вага 22,3 кН

245×12Д ГОСТ 632-80 – вага 374,1 кН

245×11Е ГОСТ 632-80 – вага 323,7 кН

245×11Д ГОСТ 632-80 – вага 519,2 кН

245×10Е ГОСТ 632-80 – вага 1070,8 кН

245×10Д ГОСТ 632-80 – вага 226,8 кН

Сумарна вага – 2536,9 кН

Експлуатаційна колона

168,3×12,06 Р-110 – 14,1 кН

168,3×10,59 Р-110 – 1238,2 кН

139,7×9,17 Р-110 – 647,9 кН

Сумарна вага – 1900,2 кН

Уточнення вибору класу бурової установки

Для уточнення вибору класу бурової установки потрібно перевірити чи не перевищують можливі максимальні навантаження, які можуть виникнути в процесі буріння або кріплення свердловини допустимих навантажень на гаку з врахуванням коефіцієнту прихоплення, який для бурильної колони К₁=1,25 і для обсадної колони К₂=1,15 тому знаходимо:

Виходячи з розрахунків та наявності бурового устаткування в Бориславській експедиції Прикарпатського управління бурових робіт та наявність високовольтних промислових ліній електропередач вибираємо бурову установку з електро приводом БУ-5000-ЕУ.

1.5 Загальний опис крупноблочного способу будівництва бурової установки бу-5000-еу

Монтаж повинен проводитись тільки при наявності комплекту креслень і

технічних описів або інструкцій на окремі агрегати і установку в цілому.

Для монтажу бурової установки необхідно підготовити площадку з твердим покриттям і розміром 100×100 м, яка ділиться приблизно на дві зони: зона для розміщення устаткування і зона для монтажу. В зоні для монтажу устаткування повинні бути виконані фундаменти.

Опорні поверхні фундаментів повинні бути в одній площині, відхилення нульової відмідки не повинні перевищувати:

для вежо -лебідочного блоку – ±10 мм,

для привідного блоку – ±15 мм,

для всіх інших фундаментів – ±25 мм.

Навантаження на фундаменти діють вертикально вниз і розподіляються рівномірно по площі опор основ.

Після підготовки монтажної площадки виконується установка основ. Після того виконується монтаж устаткування, більша частина якого розміщується на окремих блоках: вежо -лебідочному, привідному і насосному.

Частина обладнання розміщена не на блоках, а на власних рамах поблизу від блоків, це: енергоблок, електроблок, блок компресорів, блок повітрозбірників, блок системи приготовлення і очистки бурового розчину і паливомастильна установка.

Монтаж зводиться до збору блоків і всіх комунікацій на них; стикуванні блоків, а також до проведення технічних робіт, які зазвичай передують запуску бурової установки: контрольна провірка і центрування механізмів кінематично зв’язаних між собою; установка огороджень, центрування вишки; оснастка талевої системи; випробовування механізмів на холостому ході без навантажень і т.д.

Під час монтажу необхідно уникати різких поштовхів, ударів та ривків, які можуть призвести до поломки окремих агрегатів.

При монтажі основною базою, до якої повинні бути прив’язані всі агрегати, є центр устя свердловини. Тому відносно відмітки, прийнятої за устя свердловини, встановлюється основа вежо -лебідочного блоку. Після визначення центру свердловини монтується ротор, який фіксується від розгортання. На цьому блоці монтується: ключ АКБ, підсвічники, основна і допоміжна лебідки, привід ротора, механізм кріплення талевого канату, пульти управління, комунікації і інші агрегати.

Паралельно з монтажем устаткування на вежо -лебідочному блоці повинен проводитись монтаж вишки в горизонтальному положенні, на вишці монтуються механізми АСП. Після цього монтується основа привідного блоку, яке з’єднується з вежо-лебідочним блоком. Після монтажу привідного блоку необхідно виконати монтаж пристрою для підйому вишки з викладенням ригеля на стійки і виконати оснастку пристрою і вишки. Після цього необхідно обов’язково змонтувати обладнання на привідному блоці: електропривід лебідки і двох машинні агрегати, які являють собою також і противагою при підйомі вишки.

Підйом вишки здійснюється тільки після монтажу, налаштування і попереднього випробування електрообладнання, беручого участь в підйомі вишки.

Після монтажу бурових споруд з вишкою, а також основних механізмів бурової установки: приводів, бурових насосів, лебідок, ротора, електрообладнання, систем живлення і управління, виконується монтаж циркуляційної системи і маніфольду по документації, яка присилається з даними агрегатами.

Провівши монтаж всіх агрегатів необхідно приступити до випробування і прокрутці їх на холостому ході. В першу чергу повинен бути випробуваний привід, передача на лебідку, ротор, насоси, компресор, і другі агрегати.

Послідовність монтажу бурової установки БУ-5000-ЕУ:

• підготовка площадки;

• складування устаткування;

• будівництво фундаментів;

• монтаж основи вишко-лебідочного блоку;

• монтаж устаткування на площадці вишко-лебідочного блоку;

• монтаж електродвигуна приводу ротора;

• встановлення лебідки;

• монтаж комунікацій на вишко-лебідочному блоці;

• монтаж основи привідного блоку;

• монтаж вишки в горизонтальному положенні;

• монтаж пристрою для підйому вишки і його оснастка;

• монтаж дизельно-генераторної станції, її випробування і запуск;

• монтаж і налагодження електроустаткування, беручого участь в підйомі вишки;

• підйом пристрою для пійому вишки;

• монтаж устаткування привідного блоку;

• підготовчі роботи перед підйомом вишки;

• підйом вишки;

• монтаж комунікацій, пультів управління, освітлення та других вузлів в привідному блоці;

• монтаж основи насосного блоку;

• монтаж устаткування на площадці насосного блоку;

• монтаж каркасу укриття;

• монтаж маніфольду і циркуляційної системи;

• монтаж каркасів укриттів низу бурової установки;

• монтаж приймального моста і стелажів;

• монтаж решти устаткування і комунікацій, центровка і кріплення, налаштування і випробовування.

2 Техніко-технологічний розділ

2.1 Комплектність бурової установки БУ-5000-ЕУ

Комплекс механізмів АСП-3М4, комплект – 1

Візок, шт – 1

Установка жолобів, комплект – 1

Основа, комплект – 1

Пристрій для встановлення на ваговози, шт – 1

Вишка ВМА-45×320, шт – 1

Пристрій для підйому вишки, шт – 1

Пристрій для транспортування вишки, шт – 1

Підвіска машинних ключів, комплект – 1

Кронблок УКБА-7-400, шт – 1

Талевий блок УТБА-6-320, шт – 1

Канат 32, шт – 1

Механізм кріплення канату, шт – 1

Комплект кріпильних кронштейнів – 1

Блок, шт – 1

Вертлюг УВ-250, шт – 1

Приспосіблення для підвіски вертлюга, шт – 1

Ротор Р560 з клиновим захватом ПКР560, шт – 1

Вкладиш з переключателями в роторі Р560, комплект – 1

Вкладиш роликовий направляючий, шт – 1

Упор для центрування, шт – 8

Лебідка допоміжна, шт – 1

Ключ буровий автоматичний АКБ-3М2, шт – 1

Пневморозкріплювач, шт – 1

Пульт пневморозкріплювача, шт – 1

Лебідка ЛБУ-1100М1, шт – 1

Привід ротора, шт –1

Стабілізатор, шт – 1

Водопровід ЄМТ-4500, комплект – 1

Механізм управління тормозом, шт – 1

Пульт бурильника, шт – 1

Щит приборів, шт – 1

Приспосіблення для розтановки ОБТ, шт – 1

Таль електрична, шт – 1

Привід лебідки, шт – 1

Привід насосу, шт – 2

Таль ручна червячна, шт – 1

Установка дизель-електричного агрегату, шт – 1

Блоки для затягування насосних секцій, комлект – 1

Буровий насос УНБ-600, шт – 2

Кран консольно-поворотний, шт – 2

Повітропровід, комплект – 1

Повітропровід високого тиску, комплект – 1

Електрообладнання, комплект – 1

Освітлення, комплект – 1

Укриття, шт – 1

Центратор ЦОТ, шт – 1

Каркас укриття вишко-лебідочного блоку, шт – 1

Каркас укриття приводу, шт – 1

Каркас укриття насосів, шт – 1

Каркас укриття низу вишко-лебідочного блоку, шт – 1

Каркас укриття низу основи, шт – 1

Каркас укриття енергоблоку, шт – 1

Рама блоку компресорів, шт – 1

Рама повітрозбірників, шт – 1

Комплект інструменту і приладдя – 1

Комплект запасних запчастин лебідки ЛБУ-1100М – 1

Комплект запасних запчастин приводу – 1

Комплект запасних запчастин до вертлюга УВ-250 – 1

Комплект ЗІП до повітропроводу – 1

Комплект запасних запчастин електрообладнання – 1

Комплекс обладнання циркуляційної системи – 1

Маніфольд буровий уніфікований бурових насосів, шт – 1

Кран поворотний КП2, шт – 1

Установка для осушування повітря, шт – 1