Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Гра «Спіймай на гачок»?

– Яке слово відрізняється від інших одним звуком? Спіймайте його на «гачок»: сплесніть в долоні.

Пава-пава-кава-пава-кава-пава-пава.

Карта-карта-парта-карта-карта-варта-карта.

Пити-пити-пити-бити-пити-пити-мити.

Каша-каша-каса-каша-каша-Маша-каша.

2. Розчитування.

а) За складовою таблицею (додаток 2) Зайцева М. О. читання колонок складів з голосними [а, я, у, ю].

б) Складання прислів’я.

1.бу	2.вим	3.дь	4.ли	5.лі	6.не
7.ни	8.ти	9.хо	10.чеш	11.щас

9.10.1.8.11.4.2.6.1.3.5.7.2.

– Складіть прислів’я, читаючи у вказаному порядку. (Хочеш бути щасливим, не будь лінивим).

– Як ви розумієте це прислів’я?

ІІ. Опрацювання оповідання А. Григорука «Хочеш бути щасливим, не будь лінивим».

1. Слухання оповідання. Перевірка первинного сприймання. Хочеш бути щасливим, не будь лінивим

Загадала бабуня, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу: там же і насіння бур’яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того хіба може бути каша смачна!

Сів Дениско за стіл, чисті крупинки відгортає по ліву руку, а весь непотріб – по праву. Тільки робота ця загайна й вимагає великого терпцю та уваги, а на Дениска швидко ліньки напали. От він і перебрав крупи абияк.

Бабуня ж була певна, що Дениско працював на совість, і висипала крупи в окріп.

Зварилася каша. Сіли всі вечеряти. Коли це Дениско як підскочить:

– Ой! Що ви мені підсунули! – і виплюнув на край тарілки крем’яшка.

Всі повернули до нього голови, а бабуня відклала набік ложку і з докором сказала:

– Це дякуй тому хлопчикові, що крупи перебирав. Все йому, бач, ліньки.

– Е, лінивому й нитку перервати важко, - підтакнув тато.

– Щира правда, - не втримавшись, докинув і своє слово дідусь. – Лінивий сидячи спить, лежачи робить.

– Ледачому завше ніколи, - посміхнулася мама. – Вранці росяно, в обід душно, а ввечері комарі кусають.

Ь – ь Знаю, знаю, - винувато закліпав очима Дениско. – Хочеш бути щасливим, не будь лінивим…

Анатолій Григорук

– Як звати хлопчика? Про що його просила бабуся? Чи виконав її просьбу Дениско?

2. Словникова робота.

Діти читають слова оремо з кожної колонки, а тоді поєднують слово з відповідним поясненням у правій колонці.

Загадала недбало

загайна маленькі

абияк дала завдання, попросила

манюні копітка

3. Мовчазне читання твору. Відтворення змісту за запитаннями з елементами вибіркового читання.

– Чи старанно виконав Денис доручення бабусі? Прочитайте.

• До чого привели його лінощі?

• Прочитайте, як оцінили вчинок хлопчика його рідні. Що цікавого ви помітили у їхніх словах?

• Чи зрозумів Дениско свою провину? Доведіть словами тексту.

4. Вправа на розвиток швидкості читання.

а) Гра «Кидак-засічка»: читання першого абзацу тричі по 30 с.

б) Гра «Хто так говорив»?

Учитель називає слова автора, а діти відшукують у тексті слова героя і читають так, як вказано у творі.

«…як підскочить…» («Ой! Що ви мені підсунули!»)

«… підтакнув тато.»

«… з докором сказала…»

«… не втримавшись, докинув і своє слово…»

«… посміхнулася мама.»

«… винувато закліпав очима.»

5. Визначення головної думки.

– Що висміяв автор у оповіданні? Чи хочете ви бути схожими на Дениска? Чому?

ІІІ. Опрацювання оповідання А. Коцюбинського «Артист».

1. Читання казки комбінованим способом.

а) Слухання казки (учитель витає до слів «За столом хлопчик сидить мовчки»).

АРТИСТ

Заліз Максимко на клена, вмостився на гілці – і ну висвистувати. І так гарно в нього виходить, що хто не йде вулицею, то похвалить:

– Артист!

Але бабуся не дає йому натішитися славою. Ось чути вже від порога:

– Максимку! Йди-но сюди. Нарвете з Іринкою вишень, та вареників наваримо!

– Зараз, бабусю! Тільки трохи поскрекочу, як сорока!

І справді, скрекоче, куди тій сороці!

А бабуся своє:

– Онучку, принеси води з криниці!

– Добре! – відповідає Максимко. – Ось покукурікаю трішки. І кукурікає.

Бабуся вкотре гукає:

– Допоможи сестричці дровець занести до хати!

– Аякже, допоможу. Ось лине помекекекаю.

Незабаром бабуся відчинила вікно і кличе:

– Максиме, ходи-но вареники їсти!

Максимко хутко злазить з дерева й біжить до хати. Він дзвінко висмоктує язиком, немовби копитами коник – цок, цок, цок.

За столом хлопчик сидить мовчки. Ніколи. Он у мисці скільки вареників! Гора. Та смачні ж!

Дивує Максимка: чому це бабуся не погладила його по голівці і не сказала, як завше: «Розумничок! Слухняний онук!»

Андрій Коцюбинський

– Хто головна дійова особо твору? Як його називали? А чому Максимка так називали? Чи виконав він прохання бабусі?

– Як би ви закінчили речення?

Максим не виконував прохання бабусі, бо… .

1. був хворий;

2. був артистом;

3. був лінивим;

4. бабуся давала йому дуже важку роботу.

б) Дочитування оповідання учнями напівголосно.

– Яке прохання Максимко виконав?

2. Словникова робота.

Читання «сходинок» слів.

Трішки гукає

скрекоче ніколи

натішитись висмоктує

промекекекаю розумничок

3. Читання вголос «ланцюжком». Аналіз змісту твору.

– Що означає вираз «натішитись славою»? Прочитайте, з якими проханнями зверталися до Максима. Яке з них він виконав із задоволенням? Що ніяк не міг зрозуміти хлопчик? Що б ви йому порадили?

4. Вправа на вдосконалення навичок читання.

Гра « Розповідники»

– Одним поглядом знайдіть на сторінці і порахуйте усі знаки оклику. (14). Скільки разів вжито слово «Максимко»? (6).

Складання плану оповідання.

IV. Підсумок теми.

– Яку назву має розділ? Що таке оповідання?

– Прочитайте «ланцюжки» слів. Подумайте, героями яких оповідань були ці люди.

• учитель, директор, клас, дівчинка… («Горбатенька дівчинка».)

• бабуся, дівчинка, чорнявий і ріденький хлопчики, дідусь. («Руденький»).

• дівчинка, мама, два хлопчики. («На вулиці»).

• хлопчик, тітонька, бабуся, дівчинка. («Сідайте, будь ласка»).

• хлопчик, бабуся, мама, татко, дідусь. («Хочеш бути щасливим, не будь лінивим»).

• Продовжіть прислів’я і повчальні вирази. У яких творах вони зустрічалися?

Поганим бути легко, а хорошим… (важко). («Руденький»).

Ліниві охайними не бувають… (не бувають). («На вулиці»).

Лінивий сидячи спить, а лежачи… (робить). («Хочеш бути щасливим, не будь лінивим»).

• Хто автор цього оповідання? Які твори цього письменника ми читали раніше? Про що вони?

• Які оповідання В. Сухомлинського ми прочитали? Що об’єднує усі його твори?

• Яке оповідання заставило вас хвилюватися? Яке розсмішило? Вчинки якого героя вас розсердили? Чому?

• На кого з героїв прочитаних оповідань ви хотіли б бути схожими? Чому?

• Кому з героїв хотіли б щось порадити? Розкажіть.