Облік браку у друкарні

№	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1	Списано фактичну вартість бракованої продукції	24	23
2	Списано витрати на розрахунки з працівниками підприємства (у розрізі сум, що підлягають відшкодуванню)	375 375	24 641
3	Здійснено утримання із зарплати працівників	661	375
4	Списано суму браку в разі не виявлення винної особи	791	24

Не вважають браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за особливо підвищеними технологічними вимога­ми, в тому випадку, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам на аналогічні продукти або виро­би широкого споживання. Наприклад, книжкові видання пер­шого класу у разі виявлення незначних дефектів можуть бути переведені до другого класу видань як продукція зниженої сорт­ності і при цьому вони не вважатимуться браком.

3. Облік витрат і калькулювання собівартості друкарських виробів

3.1. Порядок обліку витрат в організаціях, які займаються всіма видами видавничої справи

Основним документом, яким потрібно керуватися при визна­ченні собівартості продукції, робіт, послуг як у поліграфічній промисловості, так і у видавничій справі, є П(С)БО 16 і Мето­дичні рекомендації [16].

Характер обліку витрат у видавничих організаціях залежить від масштабів підприємства, рівня організації виробництва, спеціалізації, асортименту продукції, яка випускається. Облік витрат на видавничому підприємстві, яке займається трьома видами видавничої справи, складається з ряду етапів:

1. Придбання і використання виробничих запасів, їх доку­ментування і відображення в обліку (облік витрат на папір, палітурні матеріали і поліграфічні роботи).

2. Використання персоналу видавництва (облік витрат на оплату праці — авторський гонорар, гонорар за художньо-графічні роботи тощо).

3. Групування загальновиробничих витрат видавництва та їх розподіл (редакційні витрати, витрати на художньо-графіч­не оформлення видань, що оплачуються стороннім організаці­ям).

4. Калькулювання собівартості в розрізі кожного конкрет­ного видання.

5. Виробництво продукції (облік видань завершеного вироб­ництва, облік незавершених здачею видань, доздавання ви­дань).

6. Продаж готової продукції (облік витрат на збут, на рекла­му і маркетингові дослідження, визначення фінансового резуль­тату від реалізації).

Сукупність зазначених операцій характеризує операційний цикл діяльності видавничої організації.

До витрат організацій, які займаються всіма видами видав­ничої справи, належать усі специфічні витрати видавництва і друкарні.

3.2. Калькулювання собівартості видавничої продукції та облік у видавців

Для організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції велике значення мають розміри видавничого підприєм­ства.

У книжково-журнальних і газетних видавництвах витрати на виробництво друкарської продукції доцільно враховувати позамовні. А редакціям, що займаються випуском тільки од­ного або двох видань, зручніше використовувати попроцесний облік витрат і списання запасів на основі методу ідентифікова­ної собівартості.

Видавництво має як витрати, характерні для будь-якого підприємства (адміністративні витрати, оренда, електроенер­гія, перевезення, зберігання, телефонні послуги та ін.), так і специфічні витрати (авторський гонорар, ціна паперу на видан­ня, оплата праці і матеріалів друкарні, маркетингові і рекламні витрати). Для отримання інформації про реальні прибутки і збит­ки кожного конкретного видання в бухгалтеріях видавництв доцільно застосовувати так звану бухгалтерію заголовків — тобто підрахунок витрат і прибутків для кожного видання ок­ремо.

У зв’язку з цим для обліку прямих витрат (авторський гоно­рар, вартість паперу, картону, палітурних матеріалів, витрати на виготовлення оригінал-макетів, поліграфічне виконання тощо) пропонується розробляти електронну картотеку або реєстрацій­ний журнал, де кожна окрема картка є узагальненою інформа­цією за кожним виданням у розрізі калькуляційних статей.

На сьогодні у видавництвах здавання видання у друк здій­снюється за оригінал-макетом, який дає значні техніко-економічні переваги: ліквідується коректурний обмін, скорочуєть­ся обсяг виправлень.

Обліковець видавництва до рахунків друкарні прикладає проект акта непродуктивних витрат із зазначенням їх характеру (авторське і видавниче виправлення, друкарські помилки тощо). Тут же вказується, з чиєї вини допущено непродуктивні витрати, в якій сумі підлягають утриманню з винних осіб і яка сума має бути віднесена на витрати з виготовлення продукції за статтею “Поліграфічні витрати”. До витрат на друкарські роботи відносять також оплату видавництвами стороннім дру­карням продукції, яка не ввійшла в тираж.

Виробничий процес під час роботи над рукописом у видав­ництві починається з технічного редагування, тобто з визна­чення формату набору видання, підбору шрифтів, визначення типу обкладинки, паперу тощо.

Видавництва можуть одночасно здійснювати кілька видів видавничої справи (займатися видавничою діяльністю, вироб­ництвом видавничої продукції та її розповсюдження) і поряд з цим вести додаткову діяльність (надання замовникам друкар­ської інформації рекламних площ (тобто реалізація реклами), надання інформаційних і аналітичних послуг, виготовлення одноразових замовлень незначним тиражем тощо).

Приклад 3. Видавництво займається виготовленням двох періодичних друкарських видань: журналу А — з періодичні­стю випуску один раз на місяць, і журналу Б — з періодичні­стю випуску один раз на квартал. Додатково видавництво надає рекламні площі для розміщення рекламної інформації, при­ймає одноразові замовлення на виготовлення друкарських ви­дань незначним тиражем — плакатів, листівок тощо, а також надає інформаційно-аналітичні послуги зі збирання і розпо­всюдження масової інформації.

Облік витрат на виробництво журналу Б, рекламу, надання інформаційних послуг, а також на виробництво окремих за­мовлень ведеться аналогічно обліку витрат на виробництво журналу А з використанням таких субрахунків:

23.2 “Витрати на виробництво журналу Б”;

23.3 “Витрати на виробництво реклами”;

23.4 “Витрати на надання інформаційних послуг”;

23.5 “Витрати на виробництво окремих замовлень”.

Таблиця 4

Облік витрат на виготовлення журналу у видавництві

№	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Дт	Кт
1	2	3	4	5
1	Отримано від друкарні тираж журналу А за договірною вартістю 24000,00 грн., в тому числі ПДВ	20000,00	23.1	631
2	Відображено ПДВ	4000,00	641	631
3	Нараховано зарплату авторському колективу журналу А за листопад 2007 р.	2500,00	23.1	661.1
4	Нараховано відрахування на соціальні заходи із зарплати авторського колективу	949,00	23.1	65
5	Списано витрати на відрядження співробітників, зайнятих підготовкою журналу А за листопад 2007 р.	600,00	23.1	372.1
6	Визнано витрати сторонніх організацій на підготовку журналу А	1500,00	23.1	685
7	Відображено ПДВ	300,00	641	685

У книжково-журнальних виданнях при складанні річних і квартальних звітів продукція калькулюється за групами:

— видання, закінчені здаванням;

— видання з частковим здаванням;

— видання, вилучені в порядку доздавання, які ввійшли в звітний період.

Видання, вивезені на склад торгової організації або видав­ництва повним тиражем, і видання з незначним недодрукуванням (у межах 200 примірників) вважають закінченими здаван­ням. Собівартість закінчених здаванням видань визначається за статтями витрат, видами продукції і розділами літератури.

При визначенні собівартості видань, тиражі яких не повністю завершені, встановлюється собівартість частково виготовлених тиражів за статтями витрат пропорційно до зданої частини тиражу. Фактичну собівартість часткового здавання видань визначають у кінці кожного місяця або кварталу. До складан­ня звітної калькуляції частково виготовлені тиражі врахову­ються в накопичувальних регістрах за оптовою і відпускною цінами. В міру визначення фактичної собівартості випущеної продукції роблять такі бухгалтерські записи:

Дт 26 Кт 23 на суму фактичної собівартості.

Також додатково на субрахунку “Відхилення від собівар­тості” рахунку 26 “Готова продукція” відображається відхи­лення виробничої собівартості від нормативу. Такий облік дає змогу відображати реальні і об’єктивні показники випуску і реалізації як прибуткових, так і збиткових видань. Показник реалізації збиткових видань видавничої продукції передбаче­ний звітністю видавництв.

Собівартість доздавання видань визначається так само, як і закінчених здаванням. На доздавання (коли тираж повністю закінчений) відносять залишок витрат за цим виданням.

Незавершене виробництво у видавництвах — це літератур­ний матеріал, що перебуває на тій або іншій стадії видавничої обробки і має назву видавничого портфеля. До незавершеного виробництва включають продукцію, яка не пройшла всіх пе­редбачених технологічним процесом стадій обробки; закінчену виробником, але не повністю укомплектовану або не прийняту замовником продукцію; вироби, які не пройшли випробувань під час технічного приймання; залишки невиконаних замов­лень у допоміжних і обслуговуючих виробництвах.