Тема: облік видавничої діяльності

Нормативне забезпечення

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ набрав чинності з 01.01.2011р.

2. Закон України “Про видавничу справу” від 05.06.97 р. №318/97.

3. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні” від 16.11.92 р. № 2782-ХІІ.

4. Закон України “Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах” від 15.09.95 р. № 327/95.

5. Закон України “Про охорону праці” від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ.

6. Закон України “Про відпустки” від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

7. Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 р. № 2097.

8. Закон України “Про державну підтримку книговидавни­чої справи в Україні” від 06.03.2003 р. № 601-ІУ.

9. Закон України «Про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011р.

10. Закон України “Про авторське право та суміжні права” від 23.12.93р. №3792.

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про державний реєстр видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції” від 28.09.98 р. № 1540.

12. Постанова Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформацій­них агентств і розміри реєстраційних зборів” від 17.11.97 р. № 1287.

13. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 01.08.92р. №442.

14. Правила розповсюдження періодичних друкованих ви­дань, затверджені Держкомітетом зв’язку України, Міністер­ством інформації України, Міністерством транспорту України від 10.12.98 р. № 169/81/492.

15. Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затверджене наказом Держкомітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України від 09.08.2001 р. № 193.

16. Методичні рекомендації з формування собівартості про­дукції (робіт, послуг), затверджені наказом Держкомітету про­мислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.

17. Методичні рекомендації для проведення атестації робо­чих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністер­ства праці України від 01.09.92 р. № 41.

18. Списки № 1290 — Списки виробництв, цехів, професій і посад, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97р. №1290.

19. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94р. №162.

20. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливи­ми умовами праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів

України від 21.02.2001 р. № 163.

21. Порядок ведення обліку отриманих валових доходів і ва­лових витрат при здійсненні видавничої діяльності, виготов­ленні та розповсюджуванні книжкової продукції, затвердже­ний постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2003 р. № 1478.

1. Характеристика видавничої діяльності, особливості обліку та оподаткування

Видавнича справа – сфера суспільних відносин, яка охоп­лює організаційно-творчу і виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовлен­ням і розповсюдженням видавничої продукції [2].

Згідно із КВЕД видавнича діяльність належить до секції В, підсекції ВЕ, класу 22.

Складові частини видавничої справи:

— видавнича діяльність – сукупність заходів, спрямованих на підготовку і випуск видавничої продукції у світ;

— виробництво видавничої продукції – процес відтворен­ня визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічни­ми або іншими технічними засобами;

— розповсюдження видавничої продукції – доведення ви­давничої продукції до споживача через торговельну мережу або іншими способами.

Видавнича продукція – сукупність видань, призначених для випуску або випущених видавцем.

Замовник – юридична чи фізична особа, яка замовляє ви­давничу продукцію, бере на себе фінансові зобов’язання.

Видавець – юридична чи фізична особа, яка займається підготовкою і випуском видання.

Видавництво – спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск видавничої продукції у світ.

Виробник (виготовлювач) видавничої продукції – юридич­на чи фізична особа, яка займається виготовленням замовлено­го тиражу видання.

Видання – твір (документ), який пройшов редакційно-ви­давничу обробку, виготовлений шляхом друкування чи іншим способом, що містить інформацію, яка призначена для розпо­всюдження і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного та технічного виконання.

Тираж (наклад) – кількість виготовлених примірників ви­дання.

Міжнародний стандартний номер книги – номер, за яким на міжнародному рівні ідентифікують будь-яку книгу чи бро­шуру окремого видавця.

Суб’єкти видавничої діяльності:

— видавець;

— виробник видавничої продукції;

— розповсюджувач видавничої продукції.

Об’єкт видавничої справи – видавнича продукція, яка кла­сифікується згідно із державними стандартами:

— за цільовою належністю видань – офіційні, наукові, ви­робничо-практичні, навчальні, загальнополітичні, довідкові, рекламні, літературні видання тощо;

— аналітико-синтетичною переробкою інформації – інфор­маційні, реферативні, оглядові видання, дайджести;

— інформаційними знаками – текстові, нотні, картографіч­ні, образотворчі видання;

— матеріальною конструкцією видань – книжкові, листові видання, буклети, плакати тощо;

— об’єктом видань – книги, брошури, листівки, газети, журнали;

— складом основного тексту – моновидання, збірники;

— періодичністю видання – неперіодичні, серійні, періо­дичні, тривалі видання;

— структурою видання – серії видань, однотомні, багато­томні, збірники, вибрані твори.

Сферу видавничої діяльності регулює Книжкова палата України. Підприємства видавничої діяльності можуть мати різні ор­ганізаційно-правові форми, передбачені законодавством.

Видавництва, які утворюються шляхом приватизації книж­кових, газетно-журнальних видавництв, підприємств полі­графії книгорозповсюдження загальнодержавного призначення, повинні дотримуватись таких вимог:

— 51 % акцій залишається у держави;

— 25 % акцій передаються акціонерним поліграфічним і книготорговим підприємствам;

— 24 % акцій передаються юридичним особам-видавцям, які випускають продукцію на даному поліграфічному підпри­ємстві чи розповсюджують її через дане підприємство оптового книгорозповсюджувача. Пакети акцій між ними розповсюджуються пропорційно до обсягів друкованої чи розповсюджу­ваної продукції.

Суб’єкти видавничої діяльності, крім видавців і розповсю­джувачів друкованих засобів масової інформації, реєструються в Державному реєстрі України видавців, виробників і розповсю­джувачів видавничої продукції [11] зі сплатою реєстраційного збору у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян. Звільняється від реєстрації діяльність у видавничій справі:

— органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

— підприємств, організацій, наукових закладів, установ, творчих спілок, інших юридичних осіб – для випуску і безо­платного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, ре­феративних, рекламних видань, видань, які містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методоло­гічних матеріалів.

Внесення до Держаного реєстру здійснює Міністерство інфор­мації або його місцеві підрозділи. Реєстрацію інформаційних агентств, видавців і розповсю­джувачів друкованих засобів масової інформації здійснює Дер­жавний комітет інформаційної політики в 15-денний строк.

Друковані засоби масової інформації (преса) – це періо­дичні і тривалі видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію [2].

Інформаційні агентства сплачують збір за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації згідно з Постановою [13] та Положенням [16]. Порядок розповсюдження періодичних друкованих видань регулюють відповідні Правила [14]. Для реалізації видавничої продукції укладають договори поруки, комісії або купівлі-продажу залежно від умов співпраці видавця з реалізатором.

Особливості обліку видавничої діяльності:

1. Облік видавничої діяльності має особливості залежно від суб’єктів видавничої діяльності, тобто він відрізняється у ви­давництва, у виробника та у розповсюджувача видавничої про­дукції.

2. Мають місце специфічні витрати: авторський гонорар, ціна паперу на певне видання, реклама, витрати на поліграфічні роботи, на підготовку оригінал-макету тощо. Витрати видав­ництва і друкарні є різними.

3. Прибуток визначається за кожним виданням, і облік ви­трат виробництва ведеться в розрізі окремих видань на окре­мих субрахунках рахунку 23.

4. Для видавничої діяльності характерними є такі ділянки обліку, як облік браку, давальницької сировини, поворотних відходів.

5. Видавнича продукція характеризується такими параме­трами: обсяг видання, формат, тираж, художньо-технічне оформ­лення, розмір винагороди авторам основного тексту, перекла­дачам, верстальникам, художникам.

6. Працівники друкарні мають пільги за працю у важких і шкідливих умовах (додаткова відпустка, компенсації, робочий тиждень не більше 36 годин, достроковий вихід на пенсію, пра­во на пільгову пенсію) відповідно до нормативних актів [5, 6, 13, 18, 19, 20].

Специфічні рахунки:

206 для обліку давальницької сировини;

209 для обліку зворотних відходів;

022 “Матеріали, прийняті для переробки”;

023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні”.

Особливості оподаткування

Згідно із ПКУ [1] держава надає підтримку видавниц­твам, видавничим організаціям, поліграфічним і книготорговим підприємствам, які випускають чи розповсюджують не менше 50 % продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовою малочисельних національ­них меншин шляхом надання пільг зі сплати податків і зборів. Така підтримка надається і при експорті видавничої продукції, випущеної в Україні, і при імпорті видавничої продукції вітчиз­няних виробників, виданої українською мовою.

Видавництва користуються послугами організацій поштово­го, телеграфного і телефонного зв’язку за тарифами, передба­ченими для бюджетних установ і організацій.

Видавництвам, які спеціалізуються на випуску продукції рекламного та еротичного характеру, підтримка з боку держа­ви не надається.

Продаж усіх видів видавничої продукції вітчизняного ви­робництва здійснюється з використанням пільгового торгового патенту [4] за умови наявності еєстраційного свідоцтва.

Податок на прибуток підприємств

Тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії, отриманий від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характе­ру (Розділ ХХ ПКУ).

У розрахунку приросту (убутку) балансової вартості купова­них товарів, матеріалів, сировини, продукції напівфабрикатів не бере участь балансова вартість матеріалів, які використову­ються для отримання пільгових доходів.

Податок па додану вартість

Згідно п. 197.1.25 ПКУ звільнено від обкладання ПДВ «постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та на­вчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України..

До 1 січня 2015 року звільняється від сплати мита та вхідного ПДВ імпорт товарів для видавничої діяльності та виготовлення книжкової продукції (Розділ ХХ ПКУ).

Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності-резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб’єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсю­дження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб’єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік (Розділ ХХ ПКУ).

Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій ді­яльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також опера­ції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру (Розділ ХХ ПКУ).

Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту товарів, визначених пунктом «о» частини першої статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», а також операції з постачан­ня цих товарів переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який при­падає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону (Розділ ХХ ПКУ).

При виконанні підприємством одночасно робіт, звільнених і не звільнених від ПДВ, і в разі неможливості відразу визначи­ти, для яких робіт використовуватимуться закуплені матеріа­ли, в кінці звітного періоду робиться коригування податкового кредиту пропорційно до розміру доходів від оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.

Клас професійного ризику виробництва на виробництві для біль­шості видів видавничої діяльності – 7, для друкування газет – 13.

Оподаткування авторської винагороди

Із суми авторської винагороди утримується податок з доходів як штатних, так і позаштатних авторів. Страхові внески (ЄВС) до Пенсійного фонду сплачуються тільки із заро­бітної плати штатних авторів. Якщо автор працює за сумісництвом, то страхові внески, крім Пенсійного, не сплачуються практично в усіх випадках.

Збір до Пенсійного фонду сплачується, якщо автор створює свій твір за договором замовлення (бо це договір цивільно-пра­вового характеру). Якщо авторську винагороду виплачують за договором про передання прав на використання авторського твору, об’єкт для нарахування Пенсійного збору не виникає.