2. Облік запасів

2.1. Витрати на папір і палітурні матеріали

Облік запасів підприємств видавничої діяльності ведеться аналогічно іншим видам діяльності і регулюється П(С)БО 9.

Галузеві особливості видавництв і поліграфічних підприємств зумовлюють потребу у веденні бухгалтерського обліку такої цінної сировини, як папір, картон і палітурні матеріали, за ок­ремими правилами, властивими тільки цим підприємствами.

Функції видавництв і поліграфічних підприємств у цьому процесі різні. Вартість витраченого паперу не включається до витрат поліграфічних підприємств і не бере участі у формуванні відпускних цін на поліграфічні послуги, щоб уникнути подвійного включення до собівартості видання. Але друкарні зобов’язані звітувати перед видавництвами про кількість витраче­ного паперу за кожним тиражем і здійснювати контроль за збе­ріганням і витрачанням паперу.

У процесі друкування видань можна виділити два варіанти обліку паперу і палітурних матеріалів.

Перший варіант – облік у кількісному і вартісному вира­женні, коли поліграфічні підприємства оплачують рахунки за отриманий папір і враховують його на своєму балансі в складі виробничих витрат. Матеріали відображають у синтетичному і аналітичному обліку за фактичною собівартістю, включаючи купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). Облік в такому разі організовується:

— на складі – в натуральних показниках у розрізі поста­чальників і номенклатурних номерів (за найменуваннями, мар­ками, форматом, сортом і щільністю);

— в бухгалтерії – в натуральному і вартісному вираженні.

Другий варіант передбачає облік паперу на складі і в бух­галтерії видавництва. Облікові дані повинні забезпечувати інформацію про номенклатурний номер, найменування, мар­ку, формат, сорт і щільність паперу. Цей варіант застосовуєть­ся за наявності значної кількості видів (груп) матеріалів, коли є труднощі з віднесенням протягом звітного періоду ТЗВ на собівартість окремих видів (груп) матеріалів. Матеріали врахо­вують і списують, у виробництво за договірною купівельною (фактичною) вартістю, а суми ТЗВ відображають на окремих аналітичних рахунках до рахунку 20 “Виробничі запаси”. У разі потреби ТЗВ враховують на окремих аналітичних рахун­ках до кожного з субрахунків, виділених на рахунку 20.

Аналітичний облік рулонного паперу ведеться в тоннах і ква­дратних метрах, листового – в аркушах і квадратних метрах.

Надходження і витрачання паперу, як власного, так і да­вальницького, оформляється такими документами:

— накладна на оприбуткування паперу і палітурних матеріа­лів;

— заявка на папір, на основі якої склад відпускає папір друкарні;

— накладна на відпуск паперу і палітурних матеріалів, яку складають на разовий відпуск паперу в друкарню;

— акт на різання рулонного паперу у разі його переробки в листовий;

— звіт про витрати паперу і палітурних матеріалів, який складають по закінченні друкування тиражу.

2.2. Облік операцій з давальницькою сировиною

Багато друкарень у своїй діяльності поряд з придбаним па­пером використовують папір замовника (давальницька сиро­вина).

Давальницька сировина [4] – це сировина, матеріали, на­півфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України (закуплені чи виготовлені замовни­ком на території України) або вивезені українським замовником за її межі для використання у виробництві готової про­дукції з подальшим поверненням цієї продукції повністю або частково замовнику. Право власності на давальницьку сировину належить замов­нику.

Для переробки давальницької сировини укладається відпо­відна угода і проводиться списання сировини в дебет субрахун­ку 206 “Матеріали, передані в переробку”. На цьому субрахун­ку обліковують матеріали, передані в переробку на сторону, які надалі включаються до складу собівартості виготовлених з них виробів. Не використані у виробництві матеріали поверта­ються видавництву, що проводиться сторнуванням поперед­нього запису, за умови, що ці матеріали були передані без дору­чення і залишаються власністю видавництва. Документом, що підтверджує вартість витраченої сировини, є Акт про викори­стання давальницької сировини (форма № М-23). Виконавець повинен повернути залишок невикористаної давальницької сировини, в тому числі залишки паперу і його відходи.

Готову продукцію оприбутковує замовник у Прибутковому ордері (форма № М-4). Відпуск давальницької сировини замов­ником виконавцеві і готової продукції друкарнею замовнику оформляється Накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11). Після завершення на­дання послуги з переробки давальницької сировини складаєть­ся Акт про надання послуг.

Облік вартості отриманої давальницької сировини здійсню­ється на позабалансовому субрахунку 022 “Матеріали, прийняті для переробки”. Якщо замовник залишає готову продукцію на відповідальному зберіганні друкарні, замовник враховує таку продукцію на позабалансовому субрахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні”.

Приклад 1. Замовником відвантажено виконавцеві для дру­кування книг давальницьку сировину (ДС) на суму 50 000 грн. Виконавець виставив замовнику рахунок на оплату вартості послуг з виготовлення видавничої продукції з давальницької сировини на суму 8000 грн. і ПДВ – 1600 грн., який сплачено грошима. Замовником також оплачені транспортні послуги з доставки готової продукції із друкарні. Вартість транспортних послуг – 2000 грн. і ПДВ – 400 грн.

Відображення зазначених господарських операцій у бухобліку подано в табл. 1.

Таблиця 1