Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
114-118.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
34.92 Кб
Скачать

  1. Правовий аналіз Статуту Ради Європи (1949)

- багатосторонній міжнародний договір, що визначає прав, природу, характер, зміст діяльності, осн. цілі та завдання міжнародної організації. У С. м. о., як правило, закріплюються: повноваження гол. органів організації, порядок їх утворення і представництва в них держав-членів; осн. принципи діяльності організації та її членів; правила прийняття до організації та виходу або виключення з неї; порядок прийняття рішень органами організації та забезпечення їх виконання; порядок вирішення спорів між членами організації. Прикладами С. м. о. є Статут ЮНЕСКО 1945, Статут Ради Європи 1949, Статут СНД 1993 та ін. Особливе місце посідає Статут ООН, в якому не тільки визначаються права та обов'язки держав — членів ООН, а й закріплюються загальновизнані принципи і норми сучас. міжнародного права; в силу цього він є гол. джерелом сучас. міжнар. права.

  1. Правовий аналіз Статуту Організації американських держав (1948)

Хартія ОАД — багатосторонній договір, укладений 1948 у м. Боготі (Колумбія); набув чинності 1951. Зміни до нього вносилися двічі: 1967 Протоколом у м. Буенос-Айресі (Аргентина; набув чинності 1970) та Протоколом Картахени де Індіас (Колумбія), відкритим для підписання у 1985. За договором ОАД — регіональна міждерж. організація, членами якої є 32 країни Пн. і Пд. Америки. Вона реалізує свої функції через Генеральну асамблею та Тимчасову раду. Ген. асамблея — найвищий орган АС, в якому представлені всі члени організації. Збирається щорічно. Кожна д-ва має один голос. Тимчас. рада складається з представників країн ОАД і є викон. органом організації між засіданнями Ген. асамблеї. Хартія ОАД проголосила фун-дам. права особи незалежно від раси, національності, походження і статі. Нею також передбачено, що країни—члени ОАД повинні поважати права особи та «принципи універсальної моралі». Американська декларація прав та обов'язків людини проголошена2.У 1948 9-ю міжнародною конференцією американських країн. В преамбулі документа говориться про те, що «міжнародний захист прав людини має бути одним з принципів еволюції американського права». Далі зафіксовано 27 прав і 10 обов'язків людини. Перший перелік охоплює громадян., політ., соціальні, екон. права та права у сфері культури: право на життя, право на свободу, право на безпеку особи, право на рівність перед законом, право на справедливий суд, право на захист від незакон, арешту, право на притулок. Окремо виділені права на віросповідання, асоціації та об'єднання. Декларація захищає право власності, право на здоров'я та освіту, працю, відпочинок, соціальний захист тощо. Перелік обов'язків людини охоплює обов'язки щодо суспільства, дітей і батьків, обов'язок брати участь у голосуваннях, виконувати закони, служити суспільству та нації, платити податки, працювати, утримуватися від політичної діяльності в інших країнах тощо.

Американська конвенція прав людини. Прийнята 20.ХІ 1969 на міжамер. конференції у м. Сан-Хосе (Коста-Рика). Набула чинності 18.УП 1978. Членами конвенції є: Аргентина, Барбадос, Болівія, Колумбія, Ко-ста-Рика, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Гренада, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Ямайка, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Суринам, Уругвай, Венесуела. США підписали документ. Конвенція закріпила: право на життя та людське поводження; свободу від рабства та від законів, які не діють; право на компенсації© у разі юридичної помилки; свободу асоціацій та об'єднань; свободу релігії; право на національність і власність; свободу місця проживання та пересування; право на рівний захист. Відповідно до конвенції утв. Міжамериканську комісію з прав людини та Міжамериканський суд з прав людини. Обидва органи складаються з 7 осіб кожний. Місце перебування комісії-м. Вашингтон (США), суду — м. Сан-Хосе (Коста-Рика).

Оскільки Хартія Організації американських держав 1948 не передбачала існування Міжамериканської комісії з прав людини, Рада організації визначила її як «автономний підрозділ» ОАД, до функцій якого входить забезпечення поваги до прав людини. За статутом комісш має комплекс повноважень (ст. 9): готувати огляди, звіти та рекомендації для урядів щодо заходів на користь прав людини у межах внутріїлнього законодавства країн тощо. Комісію з прав людини уповноважено також приймати індивідуальні петиції. Водночас було обмежено коло прав та обов'язків людини, порушення яких можна було оскаржувати в таких петиціях. Це, зокрема, право на життя, свободу, безпеку особи; рівність перед законом; свобода віросповідання; свобода слова; свобода від незаконного арешту; право на відповідну правову процедуру. Протоколом 1970 статус комісії було змінено. її перетворено на офіційний орган ОАД для нагляду за забезпеченням прав людини та виконання консультативних функцій.

Повноваження Міжамер. суду з прав людини визначені в Амер. конвенції прав людини (ст. 62). Відповідно до неї суд розглядає справи, які містять звинувачення тієї чи тієї країни у порушенні конвенції. Він також уповноважений висловлювати консультат. точку зору, яка інтерпретує конвенцію та ін. договори у сфері захисту прав людини. Конвенція не передбачає якогось механізму для контролю за виконанням рішень суду. Статтею 65 лише встановлено, що суд до кожної сесії Ген. асамблеї ОАД має готувати доповідь про свою роботу за рік. У доповіді окремо повинні наводитися випадки, коли та чи та країна нє виконала рішення суду.