12. Формуляр середньовічного документа.

   Формуляр-це структура тексту середньовічного історичного акту. Він характеризується стабільністю побудови;розрізняється умовний- найзагальніший,абстрактний- побудова документа певного типу, конкретний- індивідуальна схема побудови окремо взятого тексту. Тому у різних документів можуть бути відсутні певні пункти.Починається формуляр з інвокації- посвята Богу, інтитуляція- вказується титул і звання експонента, потім інскрипція- вказівка на середовиці адресата.Контекст: аренда-філософський контекст причини видачі документів, промульгація- оголошення волі експонента, доведення до відома суспільства,нарація-юридичні причини видачі документа,диспозиція- викладення рішення і волі експонента, санкція- заходи які можуть бути вжиті щодо порушників, може бути малодикція-сакральне закляття, короборація-засоби завірення документа. Потім йде кінець(ескатокол):Тестація-підписи чи завірення свідків, після цього підписи експонента чи довіреної особи і печатка, та також датація-дата і місце видачі документа.

13. Дипломатика Київської Русі: особливості розвитку документа.

   Давньоруський документ дойшов  до нас тільки фрагментально. Формального вигляду набуває вже за часів Ярослава Мудрого Про це свідчать елементи Руської правди, в яких згадуються писці.1818 року опубліковано Мстиславова грамота на сторінках-Весніка Європи.В зх.. Європі створювались посади канцлерів та архіканслерів.Цей досвід попав на Русь. Відповідна посада отримує назву печатника.Княжий двір поєднував функції резиденції та канцелярії, там складались документи про надання землі і інше.Там існував архів, був наявний писарський апарат і бібліотеки.Сліди міжнародних актів відображені в літописах. Формуляр нагадував загальний середньовічний зразок, система завірення приблизно така:1-Інвокація,2-Хрест,як сакральний знак,3-підпис,4-печатка.Причинами браку актів були специфічні правові відносини звичаєвого права, історична ситуація, постійне знищення документів. 

14. Дипломатика Галицько-Волинської держави: особливості організації канцелярії та розвитку документа.

   Канцелярія Галицько-Волинської держави діяла з 13 до 14 століття і була послідовником Київської канцелярії.Галицька канцелярія стає незалежною від Києва 1170 р..На розвиток вплинуло обєднання князівств 1199р.. В 13 ст. остаточно формується документ, схожий до західного зразка  і ставлення до нього суспільства. Наступний етап розвитку канцелярія Данила Галицького.Відомою була канцелярія Володимира Васильковича(1269-1289) Канцелярією опікувались єпископи, а відав канцелярією печатник, він керував писарями, реєстраторами, перекладачами архівів, копіїстами, ілюмінаторами і іншими. З цього видно розширення організації канцелярії, а формуляр розвивається за зх. Традицією. За Юрія2 Болеслава введена зх..практика і латинська мова. Князі користувалися печатками. Руські канцеляристи проіснували до1356року.Тексти документів реконструйовані з літописів, тому структура точно невідома. 

15. Актова документація на українських землях у складі Корони Польсько та Великого князівства Литовського. Типи канцелярій.

   З 80 рр.14ст. давня адміністрація змінюється. 1387р.галицькі землі входять до Польщі.Посади займають польські чи литовські чиновники,впроваджується новий адмін..поділ, вводиться латинська мова в документацію.В 14-16 ст. велика частина укр..земель була під Великим князівством Литовським.Життя регламентували документами,що виходили передусім з великої князівської канцелярії.Її архів відомий під назвою Литовська метрика.Вона містила :оригінальні книги і книги копії,записи з великокнязівської канцелярії,  архіви місцевих установ, фрагменти помісних канцелярій, судових установ,оригінальні грамоти, приватні архіви.Щодо коронної польської метрики то в неї входили: книги вписів(1474-1794),вписи- це занесені документи які після фіксації набувають нових дипломатичних рис,але не змінюють юридичної суті документа,зате дають нові можливості для аргументації   .,книги посольств, книги з печатками,книги публічних справ. До литовськ. Метрики входили:книги записів,судових справ,публічних,переписів, вписів,оренд,посольств,родоводів. Створювалась старостинська адміністрація, земські(ті які розглядали земельні справи) і гродські(розглядали кримінальні справи-розбій,підпал і інше) суди, які мала свою відповідну канцелярію.Судилась в таких канцеляріях тільки шляхта.Розрізнялись князівські канцелярії, судові і приватні, які розглядали справи не державного а приватного характеру.