Теоретичні засади формування регіональних цільових програм
Сьогодні у кожному регіоні України розробляються регіональні стратегії, метою яких є визначення довгострокових цілей розвитку, параметрів прогнозних змін. Саме вибір стратегічних цілей та пріоритетів соціально-економічного та еколого-соціального розвитку регіонів дозволить зосередити зусилля регіональної влади на найбільш перспективних для конкретного регіону напрямах розвитку і одночасно, забезпечити вирішення низки проблем регіонів, серед яких: підвищення ефективності використання ресурсної бази територій, поглиблення спеціалізації, розширення взаємодії суб’єктів економічної діяльності, формування регіональних ринків, подолання територіальних диспропорцій та ін. Регіональні цільові програми не обмежуються лише визначенням перспективних напрямів розвитку регіонів. Вони передбачають програму конкретних дій регіональної влади в розрізі пріоритетних для регіонів сфер економічної діяльності з метою досягнення бажаних прогнозних орієнтирів в сфері соціальної та економічної безпеки. Враховуючи те, що розробка РЦП не є відокремленою ланкою діяльності регіональної влади, подальші пошуки необхідно зосередити на вдосконаленні цієї та інших ділянок програмної діяльності, які в сукупності забезпечать формування комплексної системи планування та прогнозування, вдосконалення механізмів його реалізації, побудованих на основі оптимізації взаємодії регіональної влади, суб’єктів господарювання та населення регіонів. Така постановка питання вимагає від регіональної влади втілення в життя якісно нової культури управління, розробки науково-обґрунтованих прогнозів очікуваних змін, які характеризуватимуть перспективну модель соціально-економічного розвитку кожного регіону України.
Методологічною основою таких програм є теорія мікро- мезо- та макроекономіки, теорія економічного прогнозування, теорія сталого розвитку, фізична економія, екологічний, інвестиційний та фінансовий менеджмент, регіональна економіка та національна економіка. В методичному плані розробка регіональних цільових програм має базуватись на науково-обґрунтованих методичних підходах і відповідати нормативно встановленим вимогам правового поля України.
Правову основу розробки регіональних цільових програм
складають: Конституція України, Закони України, Наказ
Міністерства економіки України від 04.12.2006 р. №367 „Про
затвердження методичних рекомендацій щодо порядку
розроблення цільових регіональних програм, моніторингу та
звітності про їх виконання‖, „Про державне прогнозування та
розроблення програм економічного і соціального розвитку України‖,
„Про стимулювання розвитку регіонів‖, „Про державні цільові
програми‖, „Про місцеве самоврядування в Україні‖, Постанова КМУ
№ 1007 від 21.07.2006р. „Про затвердження стратегії регіонального
розвитку на період до 20015 року‖, Постанова КМУ № 106 від
31.01.2007Р. „Про затвердження порядку розроблення та виконання
державних цільових програм‖, Постанова КМУ № 621 від 26.04.2003р.
„Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і
соціального розвитку та складання проекту держбюджету‖, Укази
Президента України, нормативні документи та акти Міністерств та
відомств України. Важливою умовою розробки зазначених програм є
необхідність врахування міжнародних норм, виконання вимог
Міжнародних угод, Договорів, Конвенцій, учасником яких є Україна.
В регіональних цільових програмах мають бути відображені заходи,
що спрямовані на реалізацію зобов’язань місцевих (регіональних)
органів влади в рамках стратегічних завдань розвитку регіону