- •Isbn 966-574-441-0
- •1.1. Капітал підприємства та його економічна сутність
- •1.2. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •1.3. Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства
- •1.4. Організація фінансової діяльності підприємств
- •1.5. Форми фінансування підприємств
- •1.6. Критерії прийняття фінансових рішень
- •1.7. Теоретичні джерела фінансової діяльності підприємств
- •1.7.1. Класична теорія фінансування
- •1.7.2. Теорема іррелевантності
- •1.7.3. Теорія оптимізації портфеля інвестицій
- •1.7.4. Модель оцінки дохідності капітальних активів (сарм)
- •1) При прийнятті рішень про вкладання коштів в альтернативні проекти;
- •1.7.5. Неоінституційна теорія фінансування
- •1.7.6. Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)
- •2.1. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •2.2. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
- •2.3. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •2.4. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •2.5. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •2.6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
- •2.7. Фінансова діяльність кооперативів
- •2.8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями
- •2.9. Фінансова діяльність державних і казенних підприємств
- •2.10. Фінансування спільної діяльності підприємств на основі договорів кооперації
- •1) Сторонами може бути створена рада з числа їх працівників, яка приймає рішення не більшістю голосів, а за загальною згодою;
- •2) Керівництво спільною діяльністю доручається одному з учасників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ.
- •3.1. Власний капітал, його функції та складові
- •3.2. Статутний капітал і корпоративні права підприємства 3.2.1. Номінальний капітал підприємства
- •3.2.2. Привілейовані акції
- •3.2.3. Балансовий і ринковий курси акцій
- •3.3. Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування
- •3.4. Збільшення статутного капіталу підприємства 3.4.1. Основні цілі та передумови збільшення статутного капіталу
- •3.4.2. Збільшення статутного капіталу тов
- •3.4.3. Методи та джерела збільшення статутного капіталу ат
- •3.4.4. Переважне право власників на придбання акцій (часток)
- •3.4.5. Курс емісії корпоративних прав
- •3.4.6. Порядок збільшення статутного капіталу на основі додаткової емісії корпоративних прав
- •3.5. Зменшення статутного капіталу підприємств 3.5.1. Завдання та основні передумови зменшення статутного капіталу підприємств
- •3.5.2. Зменшення статутного капіталу тов
- •3.5.3. Способи зменшення статутного капіталу ат
- •3.5.4. Санація балансу
- •3.6. Звіт про власний капітал
- •4.1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •4.2. Самофінансування підприємств
- •4.2.1. Приховане самофінансування
- •4.2.2. Тезаврація прибутку
- •4.3. Збільшення статутного капіталу без залучення додаткових внесків
- •4.4. Забезпечення наступних витрат I платежів
- •4.5. Чистий грошовий потік (Cash-flow)
- •4.6. Показники Cash-flow
- •4.7. Звіт про рух грошових коштів
- •5.1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •5.2. Теорії в галузі дивідендної політики
- •5.3. Фактори дивідендної політики
- •5.4. Порядок нарахування дивідендів
- •5.5. Форми виплати дивідендів
- •5.6. Інструменти дивідендної політики
- •5.7. Методи нарахування дивідендів
- •5.8. Оподаткування дивідендів
- •5.9. Ефективність дивідендної політики
- •6.1. Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові
- •6.2. Фінансові кредити 6.2.1. Довгострокові та короткострокові банківські кредити
- •6.2.2. Практична робота із залучення банківських кредитів
- •6.2.3. Кредитоспроможність підприємства
- •6.2.4. Кредитне забезпечення
- •6.2.5. Кредит в іноземній валюті
- •6.3. Облігації підприємств 6.3.1. Види облігацій та їх параметри
- •6.3.4. Облігації з нульовим купоном (Zerobond)
- •6.3.5. Конвертовані облігації
- •6.3.6. Варанти
- •6.4. Комерційні кредити
- •6.5. Факторинг
- •7.1. Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства
- •7.2. Загальні передумови реорганізації
- •7.3. Укрупнення підприємства 7.3.1. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •7.3.2. Злиття та приєднання
- •7.4. Реорганізація підприємства, спрямована на його розукрупнення
- •7.5. Перетворення як особлива форма реорганізації підприємства
- •8.1. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства
- •8.2. Довгострокові фінансові інвестиції
- •8.3. Поточні фінансові інвестиції
- •8.4. Оцінка доцільності фінансових інвестицій
- •8.4.1. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •8.4.2. Оцінка доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права
- •8.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- •9.1. Необхідність, завдання і принципи експертної оцінки вартості підприємства
- •9.2. Вартість капіталу підприємства
- •9.3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства
- •9.3.1. Дохідний підхід в оцінці вартості підприємства
- •9.3.2. Майновий (витратний) підхід
- •9.3.3. Оцінка вартості підприємства на основі ринкового підходу
- •9.4. Практична робота з оцінки вартості підприємства
- •10.1. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •10.2. Регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті
- •10.3. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій 10.3.1. Правила щодо здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •10.3.2. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •10.3.3. Форфейтинг
- •10.4. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторговельних операцій
- •11.1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролiнгу
- •11.2. Стратегічний фінансовий контролінг
- •11.3. Оперативний фінансовий контролінг
- •11.4. Координація як центральна функція контролінгу
- •11.5. Внутрішній аудит (ревізія) в системі функцій контролінгу
- •11.6. Система раннього попередження і реагування (српр) 11.6.1. Зміст, призначення та організація
- •11.6.2. Прогнозування банкрутства на основі дискримінантного аналізу
- •11.7. Методи контролінгу
- •11.7.1. Аналіз точки беззбитковості (Break-Even-Analyse)
- •11.7.2. Бенчмаркінг
- •11.7.3. Вартісний аналіз
- •11.7.4. Портфельний аналіз
- •11.7.6. Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві
- •11.8. Методи фінансового прогнозування 11.8.1. Експертне (суб’єктивне) прогнозування
- •11.8.2. Каузальне прогнозування
- •11.8.3. Методи екстраполяції [119]
- •12.1. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •12.2. Принципи бюджетування
- •12.3. Способи бюджетування
- •12.4. Система бюджетів на підприємстві
- •12.5. Визначення потреби підприємства в капіталі 12.5.1. Зміст та види потреби в капіталі
- •12.5.2. Потреба в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів
- •12.5.3. Потреба в капіталі для фінансування оборотних активів
- •12.6. Правила фінансування підприємств
- •12.6.1. Золоте правило фінансування
- •12.6.2. Золоте правило балансу
- •12.6.3. Правило вертикальної структури капіталу
- •12.6.4. Ефект фінансового лівериджу
- •12.7. Планування прибутків і збитків
- •12.8. Планування ліквідності
- •12.9. Планування показників балансу
- •12.10. Прогноз руху грошових коштів (Cash-flow)
- •12.11. Бюджетний контроль та аналіз відхилень
11.6. Система раннього попередження і реагування (српр) 11.6.1. Зміст, призначення та організація
Типовою для багатьох підприємств є проблема неефективного управління ризиками (запізніле їх ідентифікування та нейтралізація) та оперативного виявлення і використання додаткових шансів поліпшення діяльності, наслідком чого може бути зменшення потенціалу розвитку та фінансова криза. З метою своєчасної ідентифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрям розвитку окремих показників, внутрішніх і зовнішніх параметрів діяльності підприємства, вжиття превентивних заходів доцільно впроваджувати систему раннього попередження та реагування (СРПР).
Система раннього попередження та реагування — це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприємство як з боку зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Згідно з найновішими підходами до побудови системи контролінгу на підприємстві у СРПР інтегруються елементи як стратегічного, так і оперативного контролінгу. Сама ж СРПР повинна логічно вписуватися в систему планування та контролю.
Система раннього попередження і реагування виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для підприємства чи до втрати потенційних шансів. Першочерговим завданням системи раннього попередження є своєчасне виявлення ознак кризи на підприємстві, тобто прогнозування можливого банкрутства. З іншого боку, за допомогою цієї системи виявляються додаткові шанси для суб’єкта господарювання. На базі СРПР і будується система управління ризиками, яка включає ідентифікацію ризиків, їх оцінку та нейтралізацію.
Процес створення системи раннього попередження і реагування може складатися з таких етапів:
1. Визначення сфер спостереження — встановлення об’єктів внутрішньої і зовнішньої діагностики. До основних сфер спостереження в рамках внутрішньої діагностики належать: фінансова, виробнича, збутова, організаційна. Зовнішня діагностика побудована на аналізі ситуації на ринку (клієнти, конкуренти, кон’юнктура), макроекономічної ситуації в країні та економіко-правових умов діяльності підприємства.
2. Вибір індикаторів раннього попередження, які можуть указувати на розвиток того чи іншого негативного процесу.
3. Розрахунок граничних значень індикаторів і безпечних інтервалів їх зміни. У ході даного етапу розраховується, наприклад, зона безпеки, тобто позитивна різниця між фактичною виручкою від реалізації та виручкою від реалізації, що відповідає точці беззбитковості; величина продуктивності праці, яка забезпечує конкурентоспроможність підприємства; рівень фінансових показників, достатній для підтримки стабільної ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання; розрахунок частки ринку, необхідної для забезпечення планового рівня рентабельності, тощо.
4. Формування конкретних аналітичних завдань для аналітичних центрів. До таких завдань можуть належати прогнозування банкрутства підприємства, SWOT-аналіз, бенчмаркінг та ін.
5. Формування інформаційних каналів: забезпечення інформаційного зв’язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами — керівниками всіх рівнів.
6. Узагальнення одержаних аналітичних висновків та підготовка пропозицій і рекомендації щодо розвитку сильних сторін та нейтралізації слабких, що є основою розробки проектів управлінських рішень.
Розрізняють дві підсистеми СРПР: система, орієнтована на внутрішні параметри діяльності підприємства, та система, орієнтована на зовнішнє середовище. Предметом дослідження останньої є завчасне прогнозування загроз, передусім з боку контрагентів, держави, конкурентів тощо. Яскравим прикладом застосування даної підсистеми СРПР є проведення банківськими працівниками аналізу підприємств-позичальників у рамках оцінки їх кредитоспроможності. Внутрішньо орієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків і шансів, які криються всередині підприємства. В своєму розвитку дана підсистема пройшла три покоління: перше було зорієнтовано в основному на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; друге — на визначення симптомів; третє — на виявлення першопричин.
Найскладнішим завданням, яке слід вирішити в процесі організації системи раннього попередження та реагування, є підбір індикаторів раннього попередження та визначення критеріїв їх інтерпретації. У науково-практичній літературі здебільшого вирізняють такі блоки індикаторів[105]:
загальноекономічні — індикатори, які дозволяють своєчасно виявити зміни в тенденціях розвитку кон’юнктури економіки в цілому (використовуються результати досліджень відповідних науково-дослідних економічних і соціологічних інститутів);
ринкові індикатори — дають змогу виявити тенденції на ринках, на яких здійснює свою діяльність підприємство;
технологічні індикатори — дають інформацію щодо появи на ринку нових продуктів, методів, процесів тощо;
соціальні індикатори — демографічна ситуація в країні, вартість робочої сили, рівень мінімальної заробітної плати тощо;
політичні індикатори — вплив на діяльність підприємств, які мають політичну природу, зокрема тенденції в економічному законодавстві, політика протекціонізму тощо;
внутрішні індикатори — система показників, які розраховуються на базі внутрішнього (управлінського) обліку та звітності.
Комбінація показників, які слугують внутрішніми індикаторами раннього попередження, підбирається з урахуванням можливостей прогнозування на їх основі фінансового стану підприємства та загрози банкрутства. Згідно з найновішими розробками у сфері фінансового контролінгу як ключовий внутрішній індикатор раннього попередження рекомендується використовувати показник Free Cash-flow. Цей показник є результатом руху грошових коштів у рамках операційної та інвестиційної діяльності й оперативно сигналізує про проблеми в сфері збуту, виробництва, управління оборотними активами тощо.