- •01. Виникнення і розвиток теорії егр.
- •2.Предмет і завдання егр.
- •3. Парадигма “стр-ра – поведінка - результат”
- •04. Методологія досліджень егр.
- •5. Система 5-ти сил конкуренції м.Портера та її співставлення з парадигмою “стр-ра – поведінка – ре
- •06. Стан та напрямки розвитку конкурентних відносин в України.
- •07. Ефективність конкурентних ринків.
- •08. Наслідки монополізації та їх оцінка
- •09. Галузева політика, її типи.
- •12. Антимонопольне регулювання в Україні.
- •13. Проблеми ефективності діяльності галузевих ринків Укр.
- •14. Кон‘юнктура ринку як об‘єкт економічного аналізу
- •15. Визначення меж ринків: теорія та практика України
- •16. Аналіз конкурентного середовища -ща на товарних
- •19. Критерії виміру та показники концентрації продавців на ринку
- •20. Монопольна влада фірми на ринку: шляхи набуття та утримання. Вимір монопольної влади.
- •21. Монопольні ціни та методика їх визначення.
- •26. Вплив держави на структуру ринку.
- •27. Контроль за концентрацією тов ринків в Україні.
- •28. Злиття та поглинання: історичний ракурс.
- •29. Загальна характеристика процесів злиття і поглинання.
01. Виникнення і розвиток теорії егр.
Модель досконалої конкуренції, що її було покладено в основу всіх теоретичних узагальнень класичної та неокласичної шкіл, була досить умовною. Це визнавали й самі класики. Вже А.Сміт припускав, що продавці на ринку можуть домовитися про ціни на товари, Дж.С.Мілль розглядав ситуацію монопольного володіння товаром, її наслідки для ек рівноваги, А. Курно побудував першу в історії науки модель макс-ції прибутку монополістом. Але вплив такого чинника, як монополія, на той час був настільки несуттєвим і швидкоминущим, що ринок та конкуренція в ЕТ, починаючи від Сміта, Рікардо, Мальтуса, Мілля і закінчуючи Маршаллом, розглядаються як ідентичні категорії. Кл і неокл теорії тривалий час продовжують користува-тися поняттям досконалої конкуренції, яке вцілому сприймається як аксіома. А.Маршалл досконалу конкуренцію трактує як ситуацію на ринку, за якої існує велика к-ть продавців (покупців) і кожен продає (купує) визначену й обмежену, тобто таку, що не забезпечує йому «вирішального голосу», частину однорідного продукту. Ні продавець, ні покупець не можуть диктувати ціни на ринку, вони можуть тільки пристосовуватись до них. Монополію автори кл та неокл спрямування завжди розглядали як антипод конкуренції. До проблеми ролі монополій у ринкових відносинах зверталося багато ек-тів, серед них Ф.Еджуорт. У своїй праці «Чиста теорія монополії» (1897) він пише про негативний вплив монополії на конкуренцію та ціноутв-ня. Та найголовніший його висновк - монополія з часом призведе до знищення механізмів саморегулювання. У 20-30-х pp. у межах неокл підходу формується напрямок дослідження, який ревізує кл ринк концепцію. Він базується на тезі, що умови реалізації механізмів саморегулювання, в основу яких покладено цінову конкуренцію, змінились, тому виникає необхідність у ств-ні макроек теорії, яка б відображала нові тенденції. Італієць П.Сраффа вважав монополізацію всезагальним явищем, яке потребує теор відображення. Він зазначає, що виникнення монополій зв'язане зі зростанням масштабів вир-ва, перевагами великих фірм, тому поведінку фірми на ринку треба описувати в категоріях монополії, а не конкуренції, як це робить Маршалл. Тезу Маршалла про наявність певних відхилень кривої попиту на окремих ринках Сраффа пояснював тими перевагами, які споживач, не зважаючи на коливання ціни, віддає певним видам товарів. Такі переваги завдячують своєю появою особливим хар-кам тов, торговій марці фірми, місцезнаходженню продавця тощо. За це завдання взялися два молоді ек-ти -Дж.Робінсон і Е.Чемберлін. Робінсон 1933 p. - «Ек теорія недосконалої конкуренції» , праця Чемберліна «Теорія монополістичної конкуренції». Обидва ек-ти розробляли практично ту саму проблему, щоправда, трохи з різних позицій, але дійшли близьких за змістом і значенням висновків. Основна різниця полягає в тім, що Робінсон у своїй праці розглядає монополію (або олігополію) під-ва (фірми), а Чемберлін приділяє головну увагу монополії продукту (товару). Виходячи з цього, Робінсон формулює теорію недосконалої конкуренції, згідно з якою монополія впливає лише на ринкове співвідношення попиту і пропозиції, ств можливість впливу на ціни з метою регулювання рівноваги, але не в силі зупинити дію ринк механізмів. Чемберлін формулює теорію монополістичної конкуренції, стверджуючи, що внаслідок розвитку монополій відбувається диференціація продуктів та ринків, тому цінова конкуренція отримує нові стимули. Й.Шумпетер. Його теоретична спадщина надзвичайно широка та різноманітна. З особою під-ця так чи інакше зв'язується визначення й інших категорій. Зокрема, процент є ціною, сплачуваною за придбання нових продуктивних сил з прибутку. Прибуток також є винагородою за активність під-ця. Він має тимчасовий хар-р і зникає, коли новаторство замінюється рутиною. На думку Шумпетера, досконала конкуренція для сус-ва - це стимул для мін-ції витрат і макс наближення оплати праці до її граничної продуктивності. Ефективна конкуренція, за Шумпетером, можлива тільки за умов ек динаміки. Головним агентом ефективної конкуренції є під-ць-новатор, а її важливою умовою - монополізація вир-ва, якадає змогу нагромаджувати кошти для впровадження інноваційних програм. Ф.Хайск незалежно від Шумпетера сформулював ідею ефективної конкуренції, включивши в модель чинник- монополію на Інфо, що його він зв'язував як з НТР, так і з хар-ками д-ті під-ця-новатора. «Практично кожен індивід має певні переваги щодо інших у тім розумінні, що він володіє унікальною інфо, якій можна знайти вигідне застосування, але котру можна використати лише за умови, коли рішення, що залежать від цієї інфо, приймає він сам або бере в цьому активну участь».