- •Передмова
- •Поняття неорієнтованого графу. Різновиди, способи подання та перетворення неорієнтованих графів Поняття неорієнтованого графу
- •Різновиди графів
- •Способи подання графів
- •Операції над графами та перетворення графів
- •Контрольні питання
- •Задачі та вправи
- •Маршрути у неорієнтованому графі. Зв’язні графи Маршрут, ланцюг, цикл у неорієнтованому графі
- •Зв’язність графу
- •Способи перевірки зв’язності графу
- •Неорієнтовані графи та бінарні відношення
- •Контрольні питання
- •Задачі та вправи
- •Ізоморфні графи Поняття ізоморфізму графів
- •Властивості ізоморфних графів
- •Контрольні питання
- •Задачі та вправи
- •Неорієнтовані дерева та їх властивості Поняття неорієнтованого дерева
- •Властивості неорієнтованих дерев
- •Контрольні питання
- •Задачі та вправи
- •Орієнтовані графи та орієнтовані дерева Поняття орієнтованого графу
- •Способи подання орієнтованих графів
- •Шляхи у орієнтованому графі
- •Орієнтовані графи та бінарні відношення
- •Поняття орієнтованого дерева
- •Контрольні питання
- •Задачі та вправи
- •Символи та позначення
- •Предметний покажчик
- •Слова іншомовного похОдження
Контрольні питання
1. Що таке: а) неорієнтоване дерево, б) ліс?
2. Що таке: а) кістякове дерево графу, б) кістяковий ліс графу?
3. Яка є необхідна й достатня умова того, що граф є деревом?
4. Скільки ребер має дерево порядку n?
5. Скільки існує різних дерев із заданою множиною вершин, що складаєть-ся з n елементів?
6. Яка найменша кількість кінцевих вершин у нетривіальному скінченному дереві?
7. У яких межах знаходиться число m ребер простого графу порядку n з k компонентами зв’язності?
Задачі та вправи
І. Для заданого графу G визначити, чи є він: а) зв’язним, б) ациклічним, в) неорієнтованим деревом, г) лісом. Які з графів мають кістякові дерева?
1) |
G=({1,2,3,4},{(1,2),(1,3),(2,3)}); |
|
|
2) |
G=({1,2,3,4},{(1,2),(2,3),(2,4),(3,4)}); |
3) |
G=({1,2,3,4},{(2,3),(3,4)}); |
|
|
4) |
G=({1,2,3,4},{(1,2),(2,3),(3,4)}); |
5) |
G=({1,2,3,4},{(1,2),(2,3),(2,4)}); |
|
|
6) |
G=({1,2,3,4},{(1,2),(3,4)}); |
7) |
G=({1,2,3,4},{(1,1),(2,3)}); |
|
|
8) |
G=({1,2,3,4},{(1,2),(1,3),(2,4),(3,4)}). |
ІІ. Побудувати усі кістякові дерева заданого графу G.
1) G=({1,2,3,4,5,6},{(1,4),(2,4),(3,4),(4,5),(4,6),(5,6)});
2) G=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(2,3),(1,4),(2,4),(4,5),(4,6),(5,6)});
3) G=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(2,3),(1,4),(2,4),(3,4),(4,5),(5,6)});
4) G=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(1,4),(1,5),(2,3),(2,6),(3,4),(3,6),(5,6)});
5) G=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(1,3),(2,3), (2,4),(3,5),(3,6),(4,6),(5,6)}).
ІІІ. Задана множина V={1,2,3,4,5,6}. Побудувати дерево з множиною вершин V за послідовністю елементів множини V.
1) |
1,2,3,4; |
|
2) |
1,1,3,3; |
|
3) |
1,2,2,1; |
|
4) |
1,1,1,1; |
|
5) |
1,3,1,3; |
6) |
1,1,1,4; |
|
7) |
4,4,5,6; |
|
8) |
1,4,4,6; |
|
9) |
2,3,4,2; |
|
10) |
6,3,6,6. |
ІV. Для заданого дерева Т побудувати послідовність вершин (як показано у доведенні теореми Келі).
1) T=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(1,3),(2,4),(2,5),(2,6)});
2) T=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(2,3),(2,4),(4,5),(4,6)});
3) T=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(1,3),(1,4),(1,5),(1,6)});
4) T=({1,2,3,4,5,6},{(1,3),(2,3),(3,4),(4,5),(4,6)});
5) T=({1,2,3,4,5,6},{(1,2),(2,3),(3,4),(4,5),(5,6)}).
V. Скільки існує дерев: а) з множиною вершин {a,b,c,d,e}; б) з n вершинами, дві з яких є кінцевими; в) порядку n з максимальною кількістю кінцевих вершин?
VІ. На множині вершин {a,b,c,d,e} побудувати усі попарно неізоморфні дерева, які мають вершини степеня 2.
VІІ. Описати усі дерева, доповнення яких також є деревами.
VІІІ. Нехай G=(V,E) – граф порядку n з m ребрами. Нехай m>(n-1)(n-2)/2. Довести, що G зв’язний.
ІХ. Назвемо ребро графу мостом, якщо його вилучення збільшує кількість компонентів зв’язності графу. Довести, що в нетривіальному дереві кожне ребро є мостом.
Х. Довести, що граф G є зв’язним тоді й тільки тоді, коли він має кістякове дерево.
ХІ. Довести, що ліс, який має n вершин та складається з k дерев, містить n-k ребер.
ХІІ. Нехай граф G порядку n є деревом, нехай G не має вершин степеня 2. Довести, що кількість кінцевих вершин дерева G не менша від (n/2)+1.
ХІІІ. Нехай у графі G порядку n (n3) кількість кінцевих вершин збігається з кількістю ребер. Довести, що граф G або є незв’язним, або є деревом.
ХІV. Довести, що ребро зв’язного графу G, яке інцидентне кінцевій вершині, входить в усі кістякові дерева графу G.
ХV. Назвемо цикломатичним числом простого графу G=(V,E), який має k компонентів зв’язності, величину v(G)=|E|-|V|+k. Довести, що: а) v(G)0,
б) граф G є лісом тоді й тільки тоді, коли v(G)=0.