Теоретичні основи банківського контролінгу
Шульга Н.П.,
професор кафедри банківської справи
Київський національний торговельно-економічний університет
Лекція 1. “Сутність та еволюція розвитку банківського контролінгу”
План
1. Предмет та задачі дисципліни «Банківський контролінг»
2. Економічне тлумачення контролінгу, еволюція його розвитку та особливості в банківській сфері
3. Взаємодія між банківським менеджментом і контролінгом
4. Американська, німецька та європейська моделі банківського контролінгу
5. Мета, завдання, функції та принципи банківського контролінгу
6. Підсистеми банківського контролінгу
1. Предмет, задачі дисципліни «Банківський контролінг»
Предметом дисципліни є сервісно-економічна підтримка процесу управління банком.
Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з основними методами, інструментами та підсистемами контролінгу в банках.
Завданнями дисципліни «Банківський контролінг» є надання майбутнім спеціалістам в сфері банківського бізнесу сукупності знань, які розкривають механізм стратегічного та оперативного контролінгу, інформаційного забезпечення управління банками, а також організаційну побудову служби контролінгу.
Дисципліна «Банківський контролінг» передбачає теоретичну та практичну підготовку з таких питань:
теоретичні основи контролінгу;
організація та функціонування служби контролінгу в банках;
стратегічний та оперативний контролінг в банках;
управління бюджетом банку;
контролінг як інформаційна база для прийняття управлінських рішень в банку.
2. Економічне тлумачення контролінгу, еволюція його розвитку та особливості в банківській сфері
Контролінг – це синтетична дисципліна.
Слово «контролінг» походить від англійського «to control» - контролювати, управляти, яке в свою чергу, є похідним від французького слова «controle», що означає реєстр, перевірений список.
Школи контролінгу:
Обліково аналітична школа
Школа управління
Представники обліково-аналітичної школи
система контролінгу являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, які забезпечують досягнення кінцевих цілей діяльності банку.
Представники школи управління (менеджменту) розглядають контролінг як:
функцію підтримки процесу управління;
процес, що спрямований на ліквідацію «вузьких місць», орієнтований на майбутнє відповідно до поставлених цілей і задач отримання певних результатів;
систему управління, що інтегрує як управління рентабельністю і ризиками або лише прибутком;
інформаційну підтримку менеджменту.
Узагальнення різних точок зору на контролінг:
К. – система планування і контролю, яка забезпечує інтеграцію, системну організацію і координацію фаз процесу управління.
К. є фазою процесу менеджменту.
К. є інтегруючою та координуючою системою.
К. є сервісною підтримкою процесу менеджменту.
Контролінг як процес та контролінг як система:
К. (система) підтримує чотири фази менеджменту: управління портфелем, ризиками, структурою балансу та бюджетом.
К. (процес) – це інформаційна та методична підтримка процесів планування, аналізу та контролю за реалізацією цілей банку.
Контролінг - це
сервісно-економічна підтримка, під якою слід розуміти інформаційне, консультаційне, методичне, комунікаційне, координаційне забезпечення прийняття управлінських рішень в економічній сфері з урахуванням нових досягнень науки та передової практики.
У забезпеченні сервісної підтримки беруть участь різні підрозділи
юридичний, безпеки, кадрів, господарський тощо, які до реалізації функцій контролінгу не мають ніякого відношення.
Контролінг
Формальна та змістовна складова
Формальна складова – це сервісно-економічна підтримка управління банком
Змістовна складова –три контури управління
Три вектора управління
перший вектор – процесний підхід
другий вектор – композиційний підхід
третій вектор – портфельний підхід
Інтегрована система контролінгу
– це сервісна підтримка трьох площин управління – композиційної, портфельної та процесної, які мають між собою прямі й зворотні зв’язки, а також внутрішньоелементну структуру, побудовану на системній основі.
Історія розвитку контролінгу:
15 ст. – введення посади контролера в державних установах
1778 р. – створення відомства контролера та аудитора
1880 р. – використання елементів К. на підприємствах
1892 р. – введення посади контролера на підприємстві
1931 р. – створення Інституту контролерів
60-70 р. – становлення К. в Європі
Фази економічного розвитку в Європі (на виробничих підприємствах)
50-60 рр. – попит на продукцію вище пропозиції (калькуляція витрат)
70-80 рр. – стулювання додаткових потреб (розрахунок прибутковості КО, формування бюджетів)
З кінця 80 – х рр. – насичення ринку (розвиток СК, галузевого контролінгу)
Основні етапи становлення контролінгу в західних банках
Роки |
Пріоритетні цілі банку |
Першочергові задачі контролінгу |
Переважаючий тип контролерів |
70-ті перша полов. 80-х |
Підвищення активності банків з орієнтацією на зростання валюти балансу |
Побудова системи обліку витрат і калькуляції маржі* * самостійні служби контролінгу існували дуже рідко |
Контролер-регістратор в структурі існуючих підрозділів банку |
Роки |
Пріоритетні цілі банку |
Першочергові задачі контролінгу |
Переважаючий тип контролерів |
перша полов. 80-х |
Орієнтація на зростання рентабельності |
Планування, бюджетування, контроль витрат, доходів та рентабельності банку |
Контролер-консультант менеджерів банку в межах самостійних служб контролінгу |
80-ті – поч. 90-х |
Рентабельність не лише банку в цілому, а й в розрізі його калькуляційних одиниць |
Побудова інтегрованої системи інформаційного забезпечення діяльності банку |
Контролер-постачальник інформації, орієнтованої на прийняття управлінських рішень |
Роки |
Пріоритетні цілі банку |
Першочергові задачі контролінгу |
Переважаючий тип контролерів |
сер. 90-х |
Забезпечення достатньої рентабельності в довгостроковій перспективі при допустимому рівні ризику |
Стратегічний контролінг, контролінг ризиків, планування, бюджетування, вимірювання та оцінка ефективності роботи сервісних центрів банку |
Контролер-навігатор, помічник менеджерів при розробці планів, ідентифікації та вимірювання ризиків |
нині |
Зростання вартості капіталу банку (Shareholder Value) |
Розкриття інформації для формування позитивного іміджу банку на ринку з точки зору цінності його активів |
Контролер-партнер менеджерів при розробці стратегії і оперативних планів |
Фактори впливу на специфіку контролінгу в банках:
вплив специфічних факторів на банк (ГКП ЦБ, нагляд ЦБ, ряд обмежень, захист інтересів вкладників та кредиторів);
нематеріальний характер послуг;
низька або обмежена стандартизація процесів надання банківських послуг;
особливості структури доходів і витрат;
невелика частка власних коштів;
тощо.
Об’єкт банківського контролінгу
виступає у вигляді процесу сервісного супроводження управління, орієнтованого на створення доданої вартості, що здійснюється в системі координат "управління потенціалом, ризиками та прибутковістю”
Предметом банківського контролінгу
є теоретико-методологічні засади координації процесів планування, здійснення аналізу діяльності банку та його КО, ведення управлінського обліку, інформаційне забезпечення менеджменту, контроль за реалізацією планів, надання методичної та консультаційної допомоги з економічних питань керівництву