1. Сутність і методи бюджетного планування

Бюджетне планування є складовою загальнодержавного економічного планування. Рівень його організації, наукова обґрунтованість планових показників бюджету, їх збалансованість значною мірою визначають економічний і соціальний розвиток як окремих регіонів, так і держави в ціломуЮридична база.

Завдання бюджетного планування:

1. забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави;

2. виявляти реальні джерела надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

3. ефективно розподілити за напрямами та між регіонами бюджетні видатки;

4. сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних коштів галузями народного господарства;

5. забезпечити мінімальний рівень соціальних потреб;

6. утворити необхідні соціальні резерви, які використовуються на планові й позапланові заходи;

7. передбачити в системі здійснення бюджетних платежів можливість прозорого бюджетного контролю.

Принципи бюджетного планування:

• наукова обґрунтованість;

• оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб'єктів — платників податків і рівнем соціальних виплат;

• центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;

• органічний взаємозв'язок між прогнозними та поточними бюджетними планами;

• директивний характер бюджетних виплат;

• єдність загальнодержавного та місцевих бюджетів;

• наявність відповідних бюджетних резервів;

• демократичність.

Функції бюджетного планування:

1. відображення основних напрямів бюджетної політики

2. вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення для досягнення необхідних економічного і соціального розвитку.

Основні напрямки бюджетного планування.

• Визначення обсягу доходів поступлення якого можливе протягом бюджетного періоду

• Обґрунтованість розміру видатків бюджету за певним напрямом

• Узгодженість дохідної та видаткової частини бюджету та його збалансування.

2. Характеристика методів бюджетного планування

Методи бюджетного планування:

Метод прямого розрахунку. Здійснення детальних планових розрахунків кожного елементу доходів чи видатків бюджету.

метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період;

нормативний метод. За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії;

балансовий. За допомогою цього методу вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв'язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;

програмно-цільовий. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.

Аналітичний метод. Базується на аналітичному дослідженні виконання бюджету та певних соціально-економічних показників протягом бюджетного періоду. Визначається не загальна величина показника, а його зміна в плановому періоді під впливом певних факторів.

Метод екстраполяції. Визначається бюджетні показники на основі їх розвитку.

Функції бюджетного планування: