- •2.1.2. Характеристика способів теплової обробки харчових продуктів
- •2.1.3. Загальні принципи будови та класифікація теплових апаратів
- •2.1.4. Джерела теплоти, теплоносії і теплоізоляційні матеріали
- •Теплофізичні характеристики кремнійорганічних рідин
- •Теплова ізоляція
- •2.1.5. Техніко-економічні показники апаратів
- •2.1.6. Тепловий розрахунок апаратів
- •Фізичні параметри повітря
- •Ступінь чорноти повного нормального випромінювання для різних матеріалів
- •Теплофізичні характеристики матеріалів
- •2.2. Варильне обладнання
- •2.2.1. Класифікація варильного обладнання
- •2.2.2. Харчоварильні котли
- •Котли харчоварильні стаціонарні
- •Котли харчоварильні електричні, перекидні (перевертальні)
- •Харчоварильні газові котли
- •2.2.3. Кавоварки
- •2.2.4. Сосисковарки
- •2.2.5. Пастакукери (макароноварки) Апарати для варіння макаронних виробів
- •2.2.6. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •2.3. Установки нвч-нагрівання
- •2.3.1. Класифікація
- •2.3.2. Компонування і принцип дії
- •2.3.3. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •2.4. Жарильно-пекарське обладнання
- •2.4.1. Класифікація жарильно-пекарського обладнання
- •2.4.2. Сковороди
- •2.4.3. Фритюрниці
- •2.4.4. Грилі
- •2.4.5. Жарильні та пекарські шафи
- •Овочі і гарніри
- •Використання жиру
- •Споживання енергії
- •2.4.6. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •2.5. Універсальні теплові апарати
- •2.5.1. Класифікація універсальних теплових апаратів
- •2.5.2. Плити секційні
- •Плита електрична секційна моделі епк-4жш
- •Газові плити
- •2.5.3. Вимоги щодо експлуатації універсальних теплових апаратів і техніка безпеки
- •Основні правила експлуатації електричних та газових плит
- •Експлуатація газових плит
- •2.6. ВодоНАгрівальне обладнання
- •2.6.1. Класифікація
- •2.6.2. Кип’ятильники
- •Технічні характеристики електричних кип’ятильників
- •2.6.3. Водонагрівники
- •Технічні характеристики водонагрівників
- •2.6.4. Теплові та експлуатаційні показники роботи кип’ятильників та водонагрівників
- •2.6.5. Правила експлуатації водонагрівального обладнання та техніка безпеки
- •2.7. Допоміжне теплове обладнання
- •2.7.1. Класифікація допоміжного теплового обладнання
- •2.7.2. Марміти
- •2.7.3. Лінія роздачі Лінії самообслуговування
- •Склад ліній лс
- •Технічні характеристики ліній лс
- •Характеристики роздавальних стійок
- •Склад і технічні характеристики роздавальних стійок
- •Технічні характеристики професійних шведських ліній самообслуговування
- •2.7.4. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •Питання для самоконтролю
Теплофізичні характеристики кремнійорганічних рідин
Характеристика (при р=0,1 МПа) |
Темпе-ратура, К |
Теплоносій |
||
ПФМС-4 |
Сополімер-5 |
ФМ-6 |
||
Щільність, кг/м3 |
293,7 |
1105,1 |
1028,1 |
978,4 |
|
317,3 |
1091,8 |
10008 |
956.3 |
|
390,4 |
1028,7 |
942,9 |
889,3 |
|
455 |
982,9 |
887,1 |
833.1 |
|
474 |
967,6 |
869,3 |
814 |
|
493 |
952,4 |
- |
- |
Динамічна в’язкість, 103, Пас |
296 |
730,69 |
71,72 |
43,62 |
|
317,2 |
239,4 |
43,55 |
29,61 |
|
368,2 |
37,01 |
16,54 |
13.95 |
|
455,2 |
12,58 |
5,271 |
5,03 |
|
474 |
10,6 |
4,342 |
4,123 |
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
|
493 |
8,92 |
- |
- |
Ізобарна теплоємність, Ср, кДж/(кгК) |
296,8 |
1,228 |
2,613 |
2,563 |
|
323,2 |
1,312 |
2,706 |
2,658 |
|
374,1 |
1,498 |
2,880 |
2,820 |
|
452,3 |
1,769 |
3,140 |
3,015 |
|
474,7 |
1,837 |
3,207 |
3,098 |
|
493 |
1,406 |
- |
- |
Теплопровідність, 104, Вт/(мК) |
296,7 |
- |
1277 |
1202 |
|
324,4 |
- |
1224 |
1117 |
|
353,3 |
- |
1168 |
1124 |
|
442,9 |
- |
988 |
1006 |
|
4733 |
- |
923 |
962 |
Температура, К |
|
|
|
|
кипіння |
|
563 |
573 |
633 |
спалах |
|
608 |
588 |
603 |
Вологе повітря – суміш сухого повітря і водяної пари – широко застосовується як теплоносій у процесах випікання, смаження.
Об’єм пари в 1 м3 вологого повітря, рівний щільності пари п при парціальному тиску рп, називається абсолютною вологістю. Якщо при постійній температурі збільшувати вологість повітря, то щільність водяної пари буде зростати.
Загальний тиск вологого повітря, за законом Дальтона, дорівнює сумі парціальних тисків сухого повітря і водяної пари, що входять до його складу:
р = рв + рп,
де рв, рп – парціальний тиск сухого повітря і водяної пари, Па.
Відношення об’єму пари mп у вологому повітрі до об’єму сухого повітря mв у ньому називається вологовмістом повітря:
або ,
де п і в – відповідно щільність пари і повітря, кг/м3.
Величина d визначає об’єм пари, що знаходиться в 1 кг сухого повітря (в 1+ d кг вологого повітря).
Вологовміст вологого повітря визначають з рівняння
.
Максимальне значення вологовмісту залежить від температури і тиску вологого повітря.
Відношення дійсної абсолютної вологості насиченого повітря до максимально можливої абсолютної вологості повітря при одній і тій самій температурі називають відносною вологістю, яку визначають за формулою:
.
З цього виразу випливає, що в області, де температура вологого повітря вища за температуру насиченої водяної пари, при тиску суміші (Pmax=P) відносна вологість залежить тільки від вологомісткості і при d= const змінюватися не буде.
Ентальпія вологого повітря визначається як сума ентальпій сухого повітря і водяної пари, кДж/кг:
,
де iпов. , i пар. – відповідно ентальпії сухого повітря і водяної пари.
Параметри вологого повітря можна визначити за допомогою I – d-діаграми вологого повітря.