- •2.1.2. Характеристика способів теплової обробки харчових продуктів
- •2.1.3. Загальні принципи будови та класифікація теплових апаратів
- •2.1.4. Джерела теплоти, теплоносії і теплоізоляційні матеріали
- •Теплофізичні характеристики кремнійорганічних рідин
- •Теплова ізоляція
- •2.1.5. Техніко-економічні показники апаратів
- •2.1.6. Тепловий розрахунок апаратів
- •Фізичні параметри повітря
- •Ступінь чорноти повного нормального випромінювання для різних матеріалів
- •Теплофізичні характеристики матеріалів
- •2.2. Варильне обладнання
- •2.2.1. Класифікація варильного обладнання
- •2.2.2. Харчоварильні котли
- •Котли харчоварильні стаціонарні
- •Котли харчоварильні електричні, перекидні (перевертальні)
- •Харчоварильні газові котли
- •2.2.3. Кавоварки
- •2.2.4. Сосисковарки
- •2.2.5. Пастакукери (макароноварки) Апарати для варіння макаронних виробів
- •2.2.6. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •2.3. Установки нвч-нагрівання
- •2.3.1. Класифікація
- •2.3.2. Компонування і принцип дії
- •2.3.3. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •2.4. Жарильно-пекарське обладнання
- •2.4.1. Класифікація жарильно-пекарського обладнання
- •2.4.2. Сковороди
- •2.4.3. Фритюрниці
- •2.4.4. Грилі
- •2.4.5. Жарильні та пекарські шафи
- •Овочі і гарніри
- •Використання жиру
- •Споживання енергії
- •2.4.6. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •2.5. Універсальні теплові апарати
- •2.5.1. Класифікація універсальних теплових апаратів
- •2.5.2. Плити секційні
- •Плита електрична секційна моделі епк-4жш
- •Газові плити
- •2.5.3. Вимоги щодо експлуатації універсальних теплових апаратів і техніка безпеки
- •Основні правила експлуатації електричних та газових плит
- •Експлуатація газових плит
- •2.6. ВодоНАгрівальне обладнання
- •2.6.1. Класифікація
- •2.6.2. Кип’ятильники
- •Технічні характеристики електричних кип’ятильників
- •2.6.3. Водонагрівники
- •Технічні характеристики водонагрівників
- •2.6.4. Теплові та експлуатаційні показники роботи кип’ятильників та водонагрівників
- •2.6.5. Правила експлуатації водонагрівального обладнання та техніка безпеки
- •2.7. Допоміжне теплове обладнання
- •2.7.1. Класифікація допоміжного теплового обладнання
- •2.7.2. Марміти
- •2.7.3. Лінія роздачі Лінії самообслуговування
- •Склад ліній лс
- •Технічні характеристики ліній лс
- •Характеристики роздавальних стійок
- •Склад і технічні характеристики роздавальних стійок
- •Технічні характеристики професійних шведських ліній самообслуговування
- •2.7.4. Правила експлуатації та техніка безпеки
- •Питання для самоконтролю
2.7.1. Класифікація допоміжного теплового обладнання
За призначенням допоміжне теплове обладнання використовується для:
– короткочасного зберігання готової кулінарної продукції (теплові шафи, стійки);
– короткочасного зберігання і реалізації продукції (стаціонарні марміти, термостати);
– транспортування, короткочасного зберігання і реалізації готової продукції (пересувні марміти);
– реалізації процесів осмалення птиці.
Оскільки ці апарати працюють при підвищених температурах, контактують із харчовими продуктами, а також входять до технологічної схеми виробництва і реалізації продукції, до них висуваються такі технологічні вимоги:
матеріали, з яких виготовляється устаткування, повинні бути: термостійкими, не взаємодіяти із харчовими продуктами; бути хімічно стійкими до дії дезінфікуючих і мийних засобів;
повинні мати відповідну теплоізоляцію, щоб температура поверхні не перевищувала допустимих величин;
мати раціональну енергоємність, матеріалоємність, зручні габарити і естетичний зовнішній вигляд;
забезпечувати раціональний температурний режим зберігання продукції;
бути зручними для завантаження і розвантаження готової продукції;
зберігати початкову якість продуктів.
2.7.2. Марміти
Марміти призначені для короткочасного зберігання і підтримання в гарячому стані готових кулінарних виробів (перших і других страв). Як проміжний теплоносій у мармітах використовується пара "Водяна баня" (рис. 2.39).
а
б
Рис. 2.39. Марміти для перших і других страв:
а – з водяним обігріванням; б – з прямим нагріванням
Марміти стаціонарні електричні модульовані призначені для короткочасного зберігання в гарячому стані других страв, гарнірів, соусів; встановлюються у технологічних лініях роздачі або окремо на ділянках роздачі (рис. 2.40).
Рис.2.40. Мармітниці електричні модульовані
Марміти мають однакове конструктивне рішення і відрізняються лише сумарною кількістю мармітниць, їх формою, габаритними розмірами, потужністю і наявністю або відсутністю роздавальної полиці і столу-полиці для підносів (рис. 2.41).
Рис. 2.41. Лінія роздачі з розташованими мармітами
Робочі місткості марміту, що використовуються для зберігання готової кулінарної продукції на роздачі (мармітниці), зроблені у вигляді посудин прямокутної або круглої форми різної місткості.
2.7.3. Лінія роздачі Лінії самообслуговування
Лінії самообслуговування (рис. 2.42) встановлюються на підприємствах, де використовується метод самообслуговування з подальшою оплатою.
Уздовж лінії з боку торгового залу прилавки облицьовані пластиком, мають напрямні, закріплені на кронштейнах з хромованих труб для переміщення підносів. Деякі прилавки забезпечуються двохярусними вітринами для викладення і демонстрації кулінарних виробів.
Рис. 2.42. Лінії
самообслуговування
На відстані 1м від лінії встановлюють бар’єр для спрямування потоку відвідувачів.
Є декілька варіантів ліній самообслуговування, що використовуються на підприємствах. Вибір варіанта лінії залежить від пропускної можливості підприємства, конфігурації обідньої зали і організації розрахунку зі споживачами.
Лінія самообслуговування комплектується стаціонарним і рухомим устаткуванням, що відповідає стандартам СЕВ за модулем і функціональними кількостями, і має такі варіанти: ЛС-А, ЛС-Б, ЛС-В, ЛС-Г.
Стаціонарне устаткування і вставки, що використовуються як підсобні столики, встановлюються на підлозі без допоміжного кріплення.
Комплектація ліній виконується у такий спосіб: на початку лінії встановлюється холодильний прилавок ЛС-2, у кінці – прилавок-каса ЛС-1; прилавки для гарячих напоїв ЛС-3 і марміт стаціонарний МСЕ-84 встановлюються на підставці; між стаціонарним устаткуванням утворюються обмежені з трьох боків один або два відсіки.
Таблиця 2.19