Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1261 вуз, 4612 предмет.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
filos.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

211

?

Античність

Стародавня Греція

Школа елеатів

Розробки суб’єктивної діалектики, вчення про єдність буття, його багатоманітність, апорії про відсутність руху.

212

?

Антич­ність

Стародавня Греція, м. Стагіра

Школа перипатетиків

Вчення про матерію і форму, чотири першопричини, закони логіки і силогізми, форми політичного устрою.

Продовження

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

213

?

Ісламське відроджен­ня, ХІІ ст.

Кордовський халіфат, арабський філософ

Східний перипатетизм

Вчення про зв’язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту істину, монопсихізм, еманацію божества.

214

?

Середньовіччя XI—ХІІ ст.

Кордовський халіфат, Мароко, Єгипет, Палестина (єврейський мислитель)

Східний перипатетизм

Вчення про синтез відкриття й умогляд, раціональне тлумачення Біблії і Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма

215

?

Ісламське Відродження Х—ХІ ст.

Середня Азія

Східний перипатетизм

Вчення про універсалії, що існують до речей, в речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність матерії, про вплив природних умов на здоров’я людини

216

?

Пізньо-се­редньовіч­на схоластика

Південна Італія, м. Акуїно; Франція, м. Париж

Покатоличений арістотелізм, томізм

Вчення про 5 доведень бут­тя Бога, тлумачення людини як неповторного індивіда, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і богослов’я, філософію як служницю теології

217

?

Стародавня філософія

Китай

Стихійна діалектика, наївний матеріалізм

Вчення про всезагальний закон «дао», неможливість діяти всупереч його, етичну норму «дао-де», східну традицію діалогу між вчителем і учнем

218

?

Раннє середньовіччя

Римська імперія, Північна Африка

Латинська патристика

Вчення про антитезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру як джерело прозріння, істинного знання

Продовження

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

219

?

Відрод­ження

Франція

Скептицизм, гуманізм, антропоцентризм

Вчення про суб’єктивний світ, світ людських почуттів і емоцій, об’єк­тивне «природне» тлумачення лю­дини. Афористична форма філософствування: «При­рода — найкращий вчи­тель», «Благорозуміння — краща доброчесність».

220

?

Відродження

Італійський філософ

Натурфілософія

Вчення про геліоцентризм, натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність світів

221

?

Новий час

Нідерланди

Пантеїзм

Вчення про тотожність Бога і природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси мис­лення і протяжність, сво­боду як зрозумілу необхід­ність, етику людини, що керується тільки розумом.

222

?

Доба німецької класичної філософії

Німеччина

Агностицизм

Космогонічна гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і «речі у собі», що принципово не можна пізнати, антиномії, апріорні форми пізнання, трансцендентну логіку, категоричний імператив

223

?

Просвітництво

Франція

Метафізичний матеріалізм

Вчення про державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення суспільного устрою у відповідність з розумом

Продовження

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

224

?

XIX ст.

Німеччина Англія

Діалектичний і історичний матеріалізм

Вчення про суспільно-еко­номічну формацію, при­ватну власність як основну причину відчуження праці, суспільну свідомість як ві­дображення суспільного бут­тя, філософію як засіб пе­ребудови світу, людину як комплекс суспільних від­носин, соціалістичну рево­люцію

225

?

XIX ст.

Німеччина

Діалектичний і історичний матеріалізм

Вчення про діалектику при­роди, класифікацію форм руху матерії і науки, по­ходження приватної влас­ності і держави

226

?

XIX ст., до­ба німець­кої класич­ної філосо­фії

Німеччина

Антропологічний матеріалізм

Вчення про філософію як науку, біологічну природу людини, детермінацію історії релігією, зв’язок «Я» і «Ти», метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію любові

227

?

Доба німецької класичної філософії

Німеччина

Об’єктив­ний ідеалізм

Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу) до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики за схемою: теза — антитеза, синтез

228

?

Кінець XIX ст. перша пол. XX ст.

Україна, Росія, Франція, Німеччина

Філософія життя, екзистенціалізм

Вчення про людину на кор­доні двох світів (тіла й душі), російську національну ідею, російський месіа­нізм, приреченість Росії на комунізм

Продовження

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

229

?

XIX ст.

Росія, Індія, Англія

Релігійна філософія, теософія

Вчення про таємну доктри­ну, можливість безпосеред­нього пізнання Бога, єдину божественну сутність, уні­версальну релігію, толерант­ні відношення

230

?

Кінець XIX ст. — перша пол. ХХ ст.

Росія, Україна, СРСР

Позитивізм, філософський плюралізм

Вчення про ноосферу, еко­логічні проблеми сучасно­сті, наукознавство, методо­логію науки, сучасну кар­тину світу, свободу науко­вої творчості, корисність усіх філософських систем

231

?

XX ст.

Німеччина, США, Швейцарія

Франкфуртська школа

Вчення про «одновимірну людину», філософію визволення, молодь як головну революційну силу, «детона­тор» революційного вибуху

232

?

Українське просвітництво

Росія, Україна, український філософ

Український кордоцентризм

Вчення про 3 світи: 1) мак­рокосм, 2) мікрокосм, 3) світ символів (Біблія), серце як засіб істинного пізнання, «сродну працю», «горню республіку» як ідеал сус­пільного устрою

233

?

XX ст.

СРСР, Росія

Філософія історії

Вчення про етногенез, куль­турогенез, суперетнос, «па­сіонарний вибух», ет­нічну регенерацію, часові і просторові межі розвитку нації

234

?

XIX ст.

Україна, Росія, ук­раїнський філософ

Релігійна філософія

Вчення про 4 світи: а) ноу­менальний; б) «вічної прав­ди», в) реальний; г) фено­менальний. Розум виявляє за­гальне, а серце є основою унікальності. Істина стає ду­ховним скарбом, коли вона лягає на серце. За цей скарб людина може боротися з об­ставинами й іншими людьми. Мораль у серці людини

Продовження

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

235

?

XX ст.

Росія, Україна, Німеччина, Канада

Філософія українського радикалізму

Ірраціональне, містичне тлумачення нації, національної еліти. Людина — лише засіб, нація — мета

236

?

XX ст.

Франція

Екзистенціалізм

Вчення про абсурдність людського буття, самогубство як засіб свободи вибо­ру, свободу як можливість вибирати, відчуже­ність лю­дини, її приреченість, бунт як реакцію на безвихідність

237

?

Новий час

Франція

Раціоналізм, дуалізм

Вчення про метод сумніву, дедукцію, інтелектуальну інтуїцію, розум як вищу цінність, основу пізнання, поділ світу на духовний і матеріальний, людину як машину з кісток і м’язів

238

?

XX ст.

Росія, Україна, Німеччина, український філософ

Культурологія, екзистенціалізм

Три джерела його філософії: а) класична онтологія (від Платона до Гегеля); б) нео­кантіанська феноменологія; в) містицизм; 4 категорії безпосереднього буття: пов­торення, стягнутість, сполу­ченість, рух. Людина знахо­диться на кордоні двох сві­тів. Вивчав національні ри­си українського характеру (емоціональність, ліризм, сентименталізм), історію ук­раїнської і слов’янської філософії

239

?

Новий час

Англія

Сенсуалізм, англійське Просвітництво

Вчення про первинні і вто­ринні якості матерії, існу­вання істин першого і дру­гого роду, натуральне право, яке складається з права на життя, власність, свободу.

Продовження

№ п/п

Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи

Доба

Країна, етнічна належність

Напрям, течія, школа філософії

Внесок у філософію

240

?

Новий час

Англія

Емпіризм

Тлумачення людини як частини природи; істини як дзеркальної копії об’єкта пізнання; привидів роду, печери, театру, площі як перепонів на шляху пізнання. Розробив концепцію ідеальної держави, якою керують учені і немає експлуатації людини

IX. Тест «Вибір правильної відповіді» (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено)

  1. Августін визначав основою світу:

а) чотири стихії; б) Бога; в) матерію; г) ідею.

  1. Для ренесансного світогляду був характерний:

a) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропо­центризм.

  1. За Кантом, процес пізнання характеризується:

а) пасивністю суб’єкта; б) активністю суб’єкта; в) пізна­ванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).

  1. Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у:

а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»).

  1. За Демокрітом, основою буття є:

а) атоми; б) апейрон; в) порожнеча; г) форма.

  1. Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах:

а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини.

  1. Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є:

а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.

  1. До основних принципів діалектики належать:

а) об’єктивності; б) розвитку; в) зв’язку, г) матеріальності.

  1. До історичних типів відтворення населення належать:

а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).

  1. До сфер суспільного життя відносяться:

а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-полі­тична.

  1. До форм наукового пізнання належать:

а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.

  1. До раціональних філософських систем належать:

а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм; г) герменевтика.

  1. До ірраціональних філософських систем належать:

а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм.

  1. До основних законів діалектики належать:

а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

  1. Рівні структури свідомості поділяються на;

а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) само­свідомість.

  1. Усвідомлення містить такі компоненти:

а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.

  1. За відношенням до об’єкта можна виділити такі типи образів:

а) образ-знання; б) образ-проект, в) образ-химера; г) образ-цінність.

  1. Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від:

а) людини, як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною; в) від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.

  1. Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить:

а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.

  1. До універсальних зв’язків буття належать:

а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) фор­ма і зміст, г) діалектичні закономірності як форма зв’язку.

  1. До зв’язків детермінації належать:

а) причинні зв’язки; б) необхідність і випадковість; в) мож­ливість і дійсність; г) явище і сутність.

  1. До структурних зв’язків належать:

а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) сис­тема, елемент, структура.

  1. Юнг називає такі види колективного несвідомого:

а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віху.

  1. За Аристотелем, існують такі форми правління державою:

а) монархія; б) аристократія; в) бюрократія; г) республіка.

  1. За Печчеї, «новий гуманізм» складається з:

а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) по­чуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.

  1. Ідеалом буддійського способу життя є:

а) жебрацтво; б) помірне споживання, в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченість.

  1. Ідеалом протестантського образу життя є:

а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) на­копичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей лише для збагачення.

  1. Чи можна, за ісламською концепцією економічної діяльності, одержувати прибуток за рахунок:

а) торговельної діяльності; б) сільськогосподарської діяльності; в) лихварства; г) військових дій (данина).

  1. Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на:

а) філософські; б) загальнонаукові; в) специфічні, г) техно­логічні.

  1. Чи включає структура феномену життя, за Шарденом, такі елементи:

а) переджиття; б) життя; в) смерть, г) наджиття.

X. Аналітичний тест (Хто автор цих висловів? Яку філософську ідею вони акумулюють? Що вони значать для сучасності?)

  1. «Пізнай самого себе».

  2. «Я знаю лише те, що я нічого не знаю».

  3. «Усе тече, усе змінюється».

  4. «Людина є мірою всіх речей — існування існуючих неіснування неіснуючих».

  5. «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку».

  6. «Одна й та ж думка і те про що думка існує».

  7. «Немає нічого, окрім атомів і порожнечі».

  8. «Знання — це пригадування» (анамнез).

  9. «Вірю, тому що абсурдно».

  10. «Вірю, щоб зрозуміти».

  11. «Філософія є служницею богослов’я».

  12. «Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже».

  13. «Якщо Бога не було б, його слід було видумати».

  14. «Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри».

  15. «Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом посудини. Над фонтаном напис: «Нерівна усім рівність».

  16. «Дій згідно з такою максимою, яка водночас може стати загальним законом».

  17. «Кожен є предметом споживання для когось».

  18. «Існувати, отже, бути сприйманим».

  19. «Я мислю, отже, я існую».

  20. «Немає суб’єкта без об’єкта, немає об’єкта без суб’єкта».

  21. «Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним».

  22. «Якщо я йду назад, я з матеріалістами, якщо я йду вперед, я не з ними».

  23. «Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб змінити його».

  24. «Природа є не що інше, як закам’яніле мислення».

  25. «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті».

  26. «Серце є скрижаль, на якому викарбований моральний закон».

  27. «Людина живе остільки, оскільки вибирає».

  28. «Чого не бажаєш собі, того не роби іншому».

  29. «Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?»

  30. «Як наслідок виконання професійного обов’язку багатство морально не тільки виправдане, але й приписане».

Зміст

Передмова 3

1. Навчальна програма курсу філософії та тематичні завдання для самостійної роботи 5

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности