- •1. Навчальна програма курсу філософії та тематичні завдання для самостійної роботи
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Бюджет часу
- •1.3. Тематичний план теоретичного (лекційного) курсу
- •1.3.2. Зміст модулів
- •Тема 1. Предмет філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя
- •Тема 4. Філософія Нового часу
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Тема 6. Історія філософії України
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX cm.)
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Тема 9. Онтологія
- •Тема 10. Гносеологія
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання
- •1.4. Тематичний план семінарських занять
- •1.4.1. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет філософії (2 год.)
- •Література
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 4. Філософія Нового часу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 5. Німецька класична філософія (2 год.)
- •Література
- •Тема 6. Історія філософії України (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 8. Проблеми систематизації філософського знання (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 9. Онтологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 10. Гносеологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання (2 год.)
- •Л ітература
- •1.5. Тематичний план завдань з срс (самостійної роботи студентів)
- •1.5.1. Зонд-тест з теми «предмет філософії»*
- •1.5.2. Експрес-тести Експрес-тест м і (Тема 1)
- •Експрес-тест № 10 (Тема 10)
- •1.5.3. Тест «100 філософських шкіл»
- •1.5.4. Тест «хто є хто» (сто імен філософів)
- •1.5.5. Завдання для складання частотного словника: 100 базових філософських понять*
- •1.5.6. Теми для написання рефератів
- •1.6. Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів
- •1.7. Система поточного та підсумкового контролю
- •1.7.1. Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю
- •1.7.2. Нова система оцінок знань студентів
- •Вимоги до відповіді студента
- •Зразок екзаменаційного білета
- •1.7.3. Підсумковий тест (100 питань з 10 модулів) Експрес-тест (версія: «Так» — «Ні»)
- •Експрес-тест (аналітична версія)
- •Доповніть категорії «До пари» та визначте їх:
- •Тест «Що вам відомо про філософські школи?»
- •Тест «Структура філософського знання»
- •Хто є хто (перша версія)
- •Хто є хто? (друга версія)
- •Кому і до якого напряму філософії належать ці твердження?
- •Зробіть поділ понять:
- •Закінчення
- •1.8. Література Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання
- •Першоджерела
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії*
- •2.1. Тема 1. Предмет філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
- •2. Поняття та типи світогляду
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •4. Основне питання, методи і функції філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Тема 2. Філософія стародавнього світу
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •2. Історичні типи філософії
- •3. Давньоіндійська філософія
- •4. Філософія стародавнього Китаю
- •5. Антична філософія
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
- •2. Основні напрями середньовічної філософії (номіналізм та реалізм)
- •3. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження
- •4. Діалектика епохи Відродження
- •5. Натурфілософія епохи Відродження
- •6. Реформація, її ідеї
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Тема 4. Філософія нового часу (XVII—XVIII ст.)
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •2. Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
- •3. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
- •4. Французький матеріалізм XVIII ст.
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Тема 5. Німецька класична філософія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •3. Об’єктивний ідеалізм г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
- •4. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й. Фіхте
- •6. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф. Шеллінга
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Тема 6. Історія філософії України
- •Конспективний виклад теми
- •1. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін.
- •2. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
- •3. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- •4. Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди т. Шевченка
- •5. «Філософія серця» п. Юркевича та його ставлення до матеріалізму л. Фейєрбаха та м. Чернишевського
- •6. «Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій в. Соловйова, м. Бердяєва, с. Франка, п. Флоренського, в. І. Вернадського
- •7. Філософські погляди і. Франка, Лесі Українки, м. Драгоманова, с. Подолинського, м. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу
- •Питання для самоконтролю
- •2.7. Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
- •2. Діалектичний та історичний матеріалізм
- •3. Позитивізм і неопозитивізм
- •4. Філософія життя
- •5. Філософська антропологія
- •6. Герменевтика
- •7. Структуралізм
- •8. Екзистенціалізм
- •9. Неотомізм
- •10. Ірраціоналізм
- •11. Фрейдизм та неофрейдизм
- •Питання для самоконтролю
- •2.8. Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Проблема систематизації основних галузей філософії
- •Систематизація основних галузей філософії*
- •2. Проблема структурування філософії
- •3. Принципи і основи побудови філософської теорії
- •4. Проблема систематизації законів і категорій філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.9. Тема 9. Онтологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії
- •3. Основні форми існування матерії
- •4. Проблема єдності світу
- •5. Свідомість як відображення буття
- •6. Закони розвитку буття
- •Питання для самоконтролю
- •2.10. Тема 10. Гносеологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Природа і призначення процесу пізнання
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
- •6. Специфіка наукового пізнання
- •7. Поняття науки, її види і функції
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
- •Наукове пізнання
- •Питання для самоконтролю
- •2.11. Тема 11. Соціальна філософія: філософська антропологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття суспільства
- •2. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
- •3. Філософська антропологія про людину
- •4. Закони суспільства, їх характер і особливості
- •5. Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво»
- •6. Поняття суспільно-економічної формації та її структура
- •7. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •8. Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •2.12. Тема 12. Філософія і методологія соціального та економічного пізнання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Методології та стилі мислення
- •2. Рівні методологій
- •3. Основні методи наукового пізнання
- •4. Економічна діяльність і мораль
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти
- •Питання для самоконтролю
- •3. Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії
- •VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії
Питання для самоконтролю
Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування.
Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях.
Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методам творчості.
Експериментально-досліджувані методи, можливості пошуку творчих результатів.
Метод сходження від абстрактного до конкретного.
Метод поєднання логічного з історичним.
Метод аналогії (в тому числі історичних подій) у творчому дослідженні.
Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дослідження.
Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату.
Методи формалізації (математизації) як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми.
Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми.
Методи соціально-економічного прогнозування.
У чому полягає принципова різниця ставлення до підприємництва православ’я, католицизму, протестантизму, ісламської та буддистської релігій?
Яка релігійна аскеза сприяла формуванню підприємницьких відносин?
Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.
3. Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії
І. Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або «так», або «ні», пояснення чому).
Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?
Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму?
Чи є агностики серед матеріалістів?
Чи є серед ідеалістів моністи?
Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу?
Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини?
Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки?
Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму?
Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?
Чи може, за Аристотелем, матерія існувати без форми?
Чи тотожні філософські поняття «мова» й «мовлення»?
Чи існує у мірі суб’єктивна компонента?
Чи є загальне в одиничному?
Чи тотожні поняття «причинність» і «каузальність»?
Чи може необхідне водночас бути випадковим?
Чи тотожні поняття «народонаселення» і «суспільство»?
Чи тотожні поняття «індивід» і «особистість»?
Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії?
Чи тотожні поняття «культура» і «цивілізація»?
Чи є в істині релятивне?
Чи є в істині абсолютне?
Чи може свобода бути абсолютна?
Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа?
Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога?
Чи визнає апологетика античну філософію?
Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля?
Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля?
Чи погоджуються номіналісти з ученням Платона про ідеї, поняття?
Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття?
Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкта пізнання?
ІІ. Альтернативні тести (друга версія): Обрати правильну відповідь і обґрунтувати її.
Особистістю народжуються чи стають?
З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою чи світоглядом?
Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості чи поняття кількості?
Що є більш багатим за змістом — одиничне чи загальне?
Що відображає сутність явища, за Кантом, — «річ у собі» чи «річ для нас»?
Гегель був представником об’єктивного ідеалізму чи представником суб’єктивного ідеалізму?
Декарт розробив індуктивний чи дедуктивний метод?
Світосприйняття відноситься до релігійного чи філософського відображення світу?
Світорозуміння характеризує міфологічне чи філософське відображення світу?
Світорозуміння характеризує релігійне чи філософське відображення світу?
Марксизм створив формаційний чи культурологічний підхід вивчення історії філософії?
Схоластична філософія була теоцентричною чи космоцентричною?
Антична філософія була космоцентричною чи антропоцентричною?
Філософія Відродження була «техноцентричною» чи антропоцентричною?
Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами?
Що для софістів було головним: досягнення істини чи засіб доказу?
Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості чи причинності?
Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості чи причинності?
Апологетика є характеристикою патристики чи схоластики?
Хто засновник томістської філософії: Августін чи Аквінат?
Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності чи політеїзм стародавніх греків?
Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм чи геліоцентризм?
Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок чи законів?
Що може стимулювати людську працю, за Мором: примус чи висока мораль?
Які якості, за Локком, є первинними: смак, звук, колір чи форма, простір, рух, спокій?
Які якості є вторинними, за Локком: густина, протяжність, число чи колір, смак, звук?
Як можна подолати «відчуження», за Марксом: шляхом знищення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей?
Що є основою неповторності людини, за Юркевичем: розум чи серце?
Світ символів, за Сковородою: це Біблія чи логіка?
Чим є праця, за Лютером: покликом чи тягарем?
ІІІ. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) за його визначенням (дефінієнсом)
Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам у відчуттях?
Що у філософії визначається як єдність сутності та існування?
Що у філософії визначається як теорія пізнання?
Що у філософії визначається як вчення про світ?
Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів?
Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?
Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії?
Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?
Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?
Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?
Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій?
Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій?
Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?
Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ, процесів, що є взаємовиключеними?
Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкта або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів?
Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що перебувають у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?
Яку філософську категорію визначають як соціальне організоване виробництво різновиду знання?
Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності?
Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту?
Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкта й об’єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідно до потреб суб’єкта?
Що у філософії визначають як міру людського у людині?
Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?
Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам?
Що у філософії визначають як діяльність на ґрунті пізнання необхідності?
Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?
Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість?
Що у філософії визначається як джерело розвитку?
Що у філософії визначають як здійснену можливість?
Яка філософська категорія відображає відносність істини?
Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість?
IV. Тест «Філософські категорії»
Задана філософська категорія |
Назвати протилежну філософську категорію |
Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій |
|
91. |
Матеріалізм |
? |
? |
92. |
Ідеалізм |
? |
? |
93. |
Монізм |
? |
? |
94. |
Дуалізм |
? |
? |
95. |
Монотеїзм |
? |
? |
96. |
Політеїзм |
? |
? |
97. |
Сенсуалізм |
? |
? |
98. |
Раціоналізм |
? |
? |
99. |
Об’єктивна діалектика |
? |
? |
100. |
Суб’єктивна діалектика |
? |
? |
101. |
Молодогегельянство |
? |
? |
102. |
Старогегельянство |
? |
? |
103. |
Якість |
? |
? |
104. |
Кількість |
? |
? |
105. |
Матеріальне буття |
? |
? |
106. |
Ідеальне буття |
? |
? |
107. |
Одиничне |
? |
? |
108. |
Загальне |
? |
? |
109. |
Діалектика |
? |
? |
110. |
Метафізика |
? |
? |
111. |
Сутність |
? |
? |
112. |
Явище |
? |
? |
113. |
Необхідність |
? |
? |
Закінчення
Задана філософська категорія |
Назвати протилежну філософську категорію |
Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій |
|
114. |
Випадковість |
? |
? |
115. |
Причина |
? |
? |
116. |
Наслідок |
? |
? |
117. |
Форма |
? |
? |
118. |
Зміст |
? |
? |
119. |
Можливість |
? |
? |
120. |
Дійсність |
? |
? |
V. Тест «Доповнення»
121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний;
2) _____________, 3) _____________, 4) _____________;
122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний;
2) _____________, 3) _____________;
123. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика;
2) _____________; 3) _____________;
124. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм;
2) _____________; 3) _____________;
125. Доповнити етапи розвитку української філософської думки: 1) докласична доба;
2) _____________; 3) _____________;
126. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження;
2) _____________; 3) _____________;
127. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція:
2) _____________; 3) _____________;
128. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
129. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття;
2) _____________;. 3) _____________;
130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття;
2) _____________; 3) _____________;
131. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія;
2) _____________;. 3) _____________;
132. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвіністська);
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
133. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
134. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
135. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби;
2) _____________;. 3) _____________;
136. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення матеріальних потреб;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
137. Доповнити основні суб’єкти суспільного розвитку: 1) Великі соціальні групи;
2) _____________;. 3) _____________;
138. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
139. Доповнити структуру психіки людини, за Фрейдом: 1) воно:
2) _____________; 3) _____________;
140. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
141. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
142. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
5) _____________; 6) _____________;
143. Доповнити основні види матерії: 1) речовина;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
144. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
145. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї, за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором;
2) _____________; 3) _____________;
147. Доповнити ступені заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза;
2) _____________; 3) _____________;
148. Доповнити елементи системи натурального права, за Локком: 1) право на життя;
2) _____________; 3) _____________;
149. Доповнити можливі шляхи пізнання, за Беконом: 1) шлях павука;
2) _____________; 3) _____________;
150. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________.
VI. Тест «Філософські школи»
Назва школи, напрям у філософії |
Час заснування |
Місце заснування |
Представники |
Коло проблем |
151. Чарвака |
? |
? |
? |
? |
152. Індуїзм |
? |
? |
? |
? |
153. Буддизм |
? |
? |
? |
? |
154. Конфуціанство |
? |
? |
? |
? |
155. Даосизм |
? |
? |
? |
? |
156. Мілетська школа |
? |
? |
? |
? |
157. Елейська школа |
? |
? |
? |
? |
Закінчення
Назва школи, напрям у філософії |
Час заснування |
Місце заснування |
Представники |
Коло проблем |
158. Піфагорійський союз |
? |
? |
? |
? |
159. Кініки |
? |
? |
? |
? |
160. Кіренаїки |
? |
? |
? |
? |
161. Мегарська школа |
? |
? |
? |
? |
162. Атомісти |
? |
? |
? |
? |
163. Софісти |
? |
? |
? |
? |
164. Академія Платона |
? |
? |
? |
? |
165 .Перипатетики |
? |
? |
? |
? |
166. Неоплатоніки |
? |
? |
? |
? |
167. Стоїки |
? |
? |
? |
? |
168. Александрійська школа |
? |
? |
? |
? |
169. Номіналісти |
? |
? |
? |
? |
170. Реалісти |
? |
? |
? |
? |
171. Києво-Могилянська академія |
? |
? |
? |
? |
172. Львівсько-Варшавська школа |
? |
? |
? |
? |
173. Віденський гурток |
? |
? |
? |
? |
174. Німецька класична філософія |
? |
? |
? |
? |
175. Франкфуртська школа |
? |
? |
? |
? |
176. Школа психоаналізу |
? |
? |
? |
? |
177. Герменевтика |
? |
? |
? |
? |
178. Екзистенціалізм |
? |
? |
? |
? |
179. Український романтизм |
? |
? |
? |
? |
180. Неопозитивізм |
? |
? |
? |
? |
VII. Тест «Хто є хто» (Перша версія)
Ім’я філософа |
Період історії філософії |
Країна або етнічна його належність |
Напрям, течія або філософська школа |
Внесок у філософію |
181. Фалес |
? |
? |
? |
? |
182. Анаксимандр |
? |
? |
? |
? |
183. Анаксимен |
? |
? |
? |
? |
184. Геракліт |
? |
? |
? |
? |
185. Піфагор |
? |
? |
? |
? |
186. Сократ |
? |
? |
? |
? |
187. Платон |
? |
? |
? |
? |
188. Епікур |
? |
? |
? |
? |
Закінчення
Ім’я філософа |
Період історії філософії |
Країна або етнічна його належність |
Напрям, течія або філософська школа |
Внесок у філософію |
189. М. Кузанський |
? |
? |
? |
? |
190. Боецій |
? |
? |
? |
? |
191. Конфуцій |
? |
? |
? |
? |
192. Мартін Лютер |
? |
? |
? |
? |
193. М. Вебер |
? |
? |
? |
? |
194. Фіхте |
? |
? |
? |
? |
195. Поппер |
? |
? |
? |
? |
196. Макіавеллі |
? |
? |
? |
? |
197. Т. Гоббс |
? |
? |
? |
? |
198. Дж. Берклі |
? |
? |
? |
? |
199. Д. Юм |
? |
? |
? |
? |
200. Ж.-П. Сартр |
? |
? |
? |
? |
201. Вольтер |
? |
? |
? |
? |
202. Ніцше |
? |
? |
? |
? |
203. Шопенгауер |
? |
? |
? |
? |
204. Конт |
? |
? |
? |
? |
205. Шеллінг |
? |
? |
? |
? |
206. В. Липинський |
? |
? |
? |
? |
207. З. Фрейд |
? |
? |
? |
? |
208. М. Драгоманов |
? |
? |
? |
? |
209. І. Франко |
? |
? |
? |
? |
210. М. Соловйов |
? |
? |
? |
? |