1.6. Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів

Студент повинен:

знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці;

уміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, розв’язувати тести, трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття, ставити філософського рівня питання, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях;

мати навички читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем, дис­кутування з тих чи інших проблем, письмової відповіді на іспитах та ін.

Письмова форма заключного екзамену з філософії запроваджена з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів. Вона вимагає більш сконцентрованої уваги до повторення матеріалу курсу, його систематичного і послідовного засвоєння. Для досягнення високої якості письмової роботи слід звернути увагу на такі рекомендації:

1. Відповіді на поставлені в білеті запитання мають бути якомога повнішими, ґрунтовними за змістом, вичерпними, логічними, вираженими в досконалій граматичній формі і записаними виразним розбірливим почерком.

2. У відповіді слід дати філософське визначення поставленого в білеті запитання, зазначити, яке історичне місце і значення воно займає в історії філософії, в чому полягає його сутність, як слід його вирішувати, які були чи можуть бути альтернативи його вирішення в сьогоденні.

3. У письмовій роботі не допускаються перекручення в пріз­вищах та іменах філософів, назвах їх творів, в датах історичних фак­тів, назвах філософських термінів та довільного скорочення слів.

4. Перед написанням тексту відповідей слід скласти чіткий план викладу, включаючи наявність заключного висновку, знай­ти спосіб його симетричного розміщення, без закреслень, пере­робок, прогалин.

5. Під час екзамену категорично забороняється списування, ведення переговорів з сусідами, користування «шпаргалками». У разі виявлення таких дій студент може бути усунений з аудиторії і отримати незадовільну оцінку з предмета.

6. Перш ніж здати роботу викладачеві-екзаменатору, уважно прочитайте весь текст, уточніть, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, технічних помилок тощо. Ще раз подумайте, чи повністю відповідає зміст Вашого тексту на поставлені в білеті питання. Пам’ятайте, що якість оформлення Вашої роботи може істотно вплинути на виведення загальної оцінки іспиту.

1.7. Система поточного та підсумкового контролю

1.7.1. Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю

Робочі тести блокуються, як правило, в пакет з 10 питань. Оцінка знань таких тестів може вестись за традиційною чотирибальною системою (2, 3, 4, 5) з урахуванням повноти й правильності відповіді студента на кожне запитання і виведенням середнього бала.

Оцінювати знання студента можна і за більш складною рейтинговою системою, відповідно до установленої на кафедрі шкали рейтингової системи оцінок.

Крім того, може використовуватись і «залікова» система оцінки, коли студент дав правильні відповіді не менш як на 6 запитань із 10. В такому разі студент отримує «задовільно», за 8 — 9 правильних відповідей — «добре», за 5 і менше правильних відповідей — «незадовільно».

Найвищий рейтинг, який може набрати студент у межах рейтингової системи = 100 балів. Для спрощення бали згідно з якістю відповіді виражаються в цифрах 2, 3, 4, 5. З них по 60 балів припадає на оцінку, отриману на семінарських заняттях з 12 ключових модулів. Якщо на один Модуль припадає 2—3 оцінки, то до уваги береться найвища. Крім того, студент повинен розв’я­зати 12 експрес-тестів, це допоможе викладачеві дати релевантну оцінку знань студента за кожний Тема.

За семестр студентам потрібно написати 1 реферат з історії філософії (оцінка — до 5 балів); підготувати словник із 100 базових понять (оцінка — до 5 балів); розв’язати зонд-тест (оцінка — до 5 балів); тест «Хто є хто?» (оцінка — до 5 балів); тест «100 філософських шкіл» (оцінка — до 5 балів); підсумковий тест (оцінка — до 10 балів). Студент може також брати участь у наукових конференціях, олімпіадах та інших видах наукової роботи (оцінка — до 5 балів). Максимальна кількість балів — 100.

Екзаменаційна оцінка виставляється автоматично:

за 86—100 балів — «відмінно»; за 71—85 балів — «добре»;

за 55—70 балів — «задовільно», за кількість балів до 55 — «незадовільно»

Враховуючи те, що набрати до екзамену 70—100 балів досить важко, студент може набрати бали, яких не вистачає, на екзамені (за підсумковим тестом — не більше 10 балів, за білетом — не більше 5 балів).