Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні принципи пізнання.

2. У чому полягає специфіка та роль чуттєвого і раціонального пізнання і які їх форми?

3. Яку роль відіграють творчість та інтуїція в пізнанні?

4. Розкрийте діалектику стосунків між об’єктивною, абсолютною, відносною та конкретною істинами.

5. Дайте визначення і обґрунтуйте значення практики в пізнанні.

6. В чому відмінність наукового пізнання від практичного?

7. Дайте визначення методу пізнання, назвіть основні методи емпіричного та теоретичного пізнання.

8. Які ви знаєте загальнологічні прийоми і методи пізнання?

9. Що являють собою методи сходження мислення від абстрактного до конкретного, історичний та логічний, аксіоматичний, системний?

10. Що таке наука, яка її структура та функції? Назвіть основні критерії істини.

Філософський словник: пізнання, пізнання теорії, суб’єкт і об’єкт пізнання, практика, істина, абсолютна і відносна істина, конкретність істини, критерії істини, метод, теорія, наука.

2.11. Тема 11. Соціальна філософія: філософська антропологія

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Поняття суспільства.

2. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства.

3. Філософська антропологія про людину.

4. Закони суспільства, їхній характер і особливості.

5. Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво».

6. Поняття суспільно-економічної формації та її струк­тура.

7. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

8. Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку.

Конспективний виклад теми

1. Поняття суспільства

Передусім слід звернути увагу на багатозначність поняття «сус­пільство». Існує концепція, що суспільство — це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи (натуралістична трактовка, теорія соціального дарвінізму, де головне в суспільстві — боротьба видів або класів, виживання сильних).

Друга концепція — феноменологічна — суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв’язками і відносинами.

Третя концепція — діалектико-матеріалістична — суспільство розглядається як соціальна форма руху матерії, яка має спеціальний статус і свої особливості. Основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини.

Четверта концепція — соціологічна — суспільство розглядається як людство в цілому, як історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності.

Найбільш доцільно поняття суспільства розглядати не як конгломерат сукупності людей та творених ними суспільних діянь, а як цілісну систему історично визначених форм суспільних відносин, що складаються в процесі діяльності людей, пов’язаної з приведенням природи і власного життя у відповідність до своїх потреб.

Але мало сказати, що суспільство — це система. До цього слід додати, що наявність розумних людей у ньому перетворює систему на живий, вічно рухомий і відновлюваний механізм, який має свій початок, розвиток, занепад і перехід до нового ступеня. Інакше кажучи, розглядати феномен суспільства ми повинні завжди діалектично.