Сг 2с1 «Гвоздика»

Сг 2с3 «Акация»

Тактико - технічні характеристики 2с3 “Акация”

Рік приняття на озброєння - 1971; База / вага - СУ-100 / 27 тонн;

Екіпаж (обслуга) -4 ( 6) чол; Швидкість польоту снаряду - 690 м/сек.;

Озброєння - 152 - мм гармата, кулемет - 12,7 мм;

Боєкомплект - 60 пострілів (з них 47 бронебійні);

Дальність стрільби - 17,4 км; Дальність прямого пострілу- 920 м;

Швидкострільність - 4 пост/хв; Вага снаряду - 43,56 кг;

Макс. швидкість руху - 63 км/год.; Запас ходу - 500 км.

Рис. 9.1.1.5 Самохідна гаубиця 2С3

Рсзв бм - 21 «Град»

Рис. 9.1.1.6 Реактивна система залпового вогню БМ21

Рис. 9.1.1.7 Протитанкова 100 мм гармата МТ-12

9П148 “Конкурс”

Рис. 9.1.1.8 Бойова машина 9П148

3.Бойові можливості та бойовий порядок підрозділів артилерії під час виконання бойових завдань.

Штатні і додані механізованим частинам і з’єднанням артилерійські підрозділи з метою найбільш ефективного застосування, надійного управління ними і тісною взаємодією з військами поєднуються в артилерійські групи.

Для виконання вогневих завдань артилерійські групи і підрозділи розгортаються в бойовий порядок, який є складовою частиною бойового порядку бригади/батальйону/.

Для розгортання в бойовий порядок артилерійській групі призначають район вогневих позицій. Райони вогневих позицій у залежності від складу і призначення групи, а також від умов і обстановки призначаються на видаленні 2-6 км від передових підрозділів наших військ. Розміри району вогневих позицій групи залежать від її складу і визначаються з розрахунку - кожному артилерійському дивізіону район розміром 1-2 км по фронті й у глибину. Віддалення вогневих позицій батарей в одному районі повинне бути не менш 500м.

Знаряддя /міномети/ на закритій вогневій позиції батареї розташовуються з інтервалами між ними 30-40м, бойові машини реактивної артилерії - 50-60м.

Район зосередження протитанкового резерву розташований за частинами 1-го ешелону /в обороні - між другою і третьою позицією/. Розміри рубежів розгортання для птадн до 5 км по фронту і до 2км у глибину.

У ході бою протитанковий резерв може бути розгорнутий у бойовий порядок на одному з рубежів чи знаходитися в районі зосередження в готовності до висування на призначені рубежі розгортання.

Протитанкова батарея, озброєна протитанковими гарматами, розгортається на рубежі: по фронту до 1,5 км, по глибині - до 0,5 км з інтервалами між взводами 300-500м, між знаряддями - 100-200м.

Батарея ПТКР розгортається на рубежі: по фронті до 2 км і до 1 км у глибину з інтервалами між взводами 300-500м, а між БМ ПТКР - 100-200м.

Інтервали між батареями до половини дальності прямого пострілу знаряддя, чи до половини максимальної дальності пуску установок ПТКР.

Бойові можливості артилерії характеризуються вогневими і маневровими можливостями, а також дальністю стрільби. Вогневі можливості - основний показник бойових можливостей артилерії - виражаються обсягом вогневих завдань, що виконуються одночасно або послідовно в конкретних умовах.

Порядок ураження різних цілей (об'єктів) противника. Відкрито розташовані, неброньовані нерухомі цілі, що не спостерігаються (візуально з наземних спостережних пунктів), як правило, знищуються, а укриті та броньовані цілі придушуються або знищуються. Для стрільби по таких цілях залучається не менше батареї.

Артилерійські, мінометні батареї і взводи (секції), а також окремі гармати уражаються на вогневих позиціях. Батареї (взводи) самохідних броньованих гармат (мінометів) придушують, а батареї (взводи) самохідних неброньованих гармат знищують негайно після їх виявлення одним вогневим нальотом, який ведуть швидким вогнем.

Відкрито розташовану живу силу та вогневі засоби, в тому числі і протитанкові, в районах розташування (зосередження) або на позиціях, знищують. Укриту живу силу і вогневі засоби, підрозділи танків, БМП, БТР, установки ПТКР та протитанкові гармати придушують. Відкрито розташовану живу силу і вогневі засоби уражають одним вогневим нальотом, який ведуть швидким вогнем, а укриту живу силу і вогневі засоби, підрозділи танків, БМП, БТР одним або кількома вогневими нальотами.

При ураженні цілі залежно від її характеру, важливості і умов бойової обстановки завданнями стрільби артилерійських підрозділів можуть бути: знищення, руйнування, придушення або виснаження.

Знищення цілі полягає в нанесенні їй таких втрат (пошкоджень), при яких вона повністю втрачає свою боєздатність. Імовірність ураження окремих цілей складає 0,7—0,9 або математичне очікування кількості ураження цілей із складу групової цілі 50— 60 %.

Руйнування цілі полягає в доведенні її до непридатного стану для подальшого використання.

Придушення цілі полягає в нанесенні їй втрат (пошкоджень) та створенні таких умов, за яких вона тимчасово позбавляється боєздатності, обмежується її маневр або порушується управління. Математичне очікування числа уражених цілей до 30%.

Виснаження полягає в морально-психологічному впливі на живу силу противника, веденням турбуючого вогню обмеженою кількістю гармат і боєприпасів у визначений час.

Під час світлового забезпечення бойових дій загальновійськових підрозділів і стрільби артилерії вночі завданнями стрільби можуть бути освітлення місцевості, засліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних приладів) та вогневих засобів противника, створення світлових орієнтирів (створів).

Під час задимлення противника завданнями стрільби можуть бути створення димових завіс, задимлення (засліплення) вогневих засобів противника, його командних і спостережних пунктів.

Об'єктами і цілями для ураження вогнем артилерії механізованих підрозділів і частин зазвичай є взводні опорні пункти, мінометні взводи, командно-спостережні пункти противника, радіолокаційні станції, роти в районах зосередження та на марші.

Вогневі можливості артилерії щодо ураження об'єктів противника вогнем із закритих вогневих позицій визначаються характером цілей та прийнятою щільністю їх ураження, кількістю гармат і мінометів, що є в наявності, кількістю та якістю наявних боєприпасів та часом, протягом якого повинні бути вирішені завдання. Залежно від кількості гармат і мінометів, які є в роті (батальйоні) та придані, тривалості вогневої підготовки і режиму вогню для кожної артилерійської системи визначають кількість снарядів і мін, які можливо випустити за цей час. Розділивши отриману кількість снарядів і мін на середню норму витрат боєприпасів, отримують кількість об'єктів, які можливо придушити (знищити) за час артилерійської підготовки атаки (табл. 8.2.1).

Вогневі можливості артилерії щодо ураження противника різними видами вогню наведені в табл. 8.2.2

Методика розрахунків базується на використанні коефіцієнтів бойової ефективності протитанкових засобів. Для кожного протитанкового засобу, починаючи з ручного протитанкового гранатомета, дослідним шляхом визначені коефіцієнти ефективності, які показують, скільки танків та інших бронецілей може знищити той або інший протитанковий засіб, перш ніж вийде з ладу (табл. 9.2.3).

Таблиця 9.2.1