Тема 3. Соціально-трудові відносини зайнятості

3.1.Соціально-економічна сутність зайнятості

Зайнятість – діяльність громадян, що пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка не суперечить чинному законодавству і приносить, як правило, їм заробіток (трудовий дохід).

Це надзвичайно важливе явище соціально-економічного життя суспільства, яке не вичерпується проблемами безробіття, а включає також такі аспекти:

• раціональне використання праці;

• забезпечення гідного рівня життя працюючого населення;

• задоволення потреб економіки у робочій силі із врахуванням її кількості.

Основні положення зайнятості зафіксовані у Законі України «Про зайнятість населення» (від 1.03.1991р.).

Повна зайнятість – це достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати.

3.2.Зайнятість як елемент соціально-економічної політики держави.

Зайнятість населення забезпечує держава шляхом проведення соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць та розвитку підприємництва.

Відносини у сфері зайнятості регулює Конституція України, ЗУ «Про зайнятість населення» (від 01.02.1991р. №803 XII), ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ін.

Державним органом, який забезпечує додержання наданою державою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття, є державна служба зайнятості. Основними завданнями її є:

• надання громадянам соціальних послуг та здійснення матеріального забезпечення відповідно до законодавства України;

• надання роботодавцям послуг щодо добору працівників;

• здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення;

• створення банку даних про вільні робочі місця;

• забезпечення громадянам вільного доступу до інформації про вільні робочі місця;

• облік громадян, які звертаються до служби зайнятості;

• підбір роботи, навчання, перекваліфікація;

• участь у розробленні та виконанні державної та територіальної програм зайнятості та ін.

З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє, а Верховна Рада затверджує державну програму зайнятості населення. Її розробляють на основі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості.

3.3.Безробіття, його показники та види.

Безробіття відображає невідповідність на ринку праці між пропозицією праці та попитом на неї. Причому, ця невідповідність може бути як у кількісному, так і в якісному відношенні.

Згідно ЗУ «Про зайнятість населення» безробітні – це громадяни працездатного віку, які:

• не мають роботи і заробітку;

• зареєстровані в органах служби зайнятості;

• шукають роботу і готові до неї приступити.

Основні абсолютні і відносні показники економічної активності, зайнятості і безробіття населення:

• чисельність економічно активного населення – це абсолютний показник економічної активності, що відображає її розміри;

• рівень економічної активності населення – це відносний показник, що показує її популярність порівняно з іншими видами активності. Розраховується як відношення чисельності ЕАН до загальної чисельності населення (%);

• чисельність зайнятих – це абсолютний показник зайнятості населення економічною діяльністю, що показує її розміри;

• рівень зайнятості - це відносний показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Розраховується як відношення чисельності зайнятого населення до загальної чисельності населення віком 1-70 років (%);

• чисельність безробітних – це абсолютний показник, що відображає його розміри;

• рівень безробіття - це відносний показник, що показує його поширеність серед ЕАН. Розраховується як відношення чисельності безробітного населення до ЕАН (%).

Виділяють такі види безробіття:

• структурне – виникає у звязку зі зміною структури споживання, певні професіїї застарівають і не знаходять попиту на ринку. Структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту;

• фрикційне – зумовлене зміною місця роботи у звязку з переїздом на нове місце проживання, пошуками роботи після закінченян навчання чи терміну контракту;

• циклічне – безробіття, яке зумовлює спад виробництва (кризовою фазою економічного циклу);

• сезонне – зумовлене сезонними коливаннями в обсягах виробництва та споживання продукції (послуг).