- •Призначення і роль асузт для вирішення завдань оперативного управління перевезеннями і регулювання руху поїздів.
- •Загальні відомості про еом, їх класифікація.
- •Структурна схема еом, пристрій, призначення основних блоків.
- •Мікропроцесорна техніка, що застосовується на залізничному транспорті.
- •Апаратура передачі даних.
- •Поняття про канали передачі даних.
- •Системи числення. Переведення чисел однієї системи числення в іншу.
- •Основні поняття математичної логіки.
- •Логічні елементи і схеми.
- •Програмне забезпечення еом.
- •Основні режими роботи еом.
- •Організація алгоритмів і програм.
- •Основні етапи підготовки рішення завдань на еом.
- •Застосування математичних методів в експлуатаційній роботі.
- •Призначення, завдання та принцип побудови асузт.
- •Функціональні підсистеми асузт, їх завдання.
- •Забезпечуюча частина асузт.
- •Загальні відомості про інформацію та одиниці інформації.
- •Системи класифікації та кодування інформації.
- •Вхідна інформація
- •Технологія збору інформації, підготовка та передача даних.
- •Характеристика вихідної інформації, що використовується для керування перевізним процесом.
- •Інформаційні масиви та їх структура.
- •Характеристика динамічної моделі перевізного процесу.
- •Нормативно-довідкова інформація, призначення і характеристика.
- •Принципи виконання на еом розрахунків по організації вагонопотоків.
- •Принципи використання еом при складанні графіку руху поїздів.
- •Складання місячного плану перевезень.
- •Інформаційні системи залізничного транспорту, загальна характеристика та класифікація.
- •Загальна структура інформаційного забезпечення асу
- •Автоматизована система управління вагонним парком диспарк.
- •Технологія складання сортувального листка в асусс.
- •Робота сортувальних станцій в умовах функціонування системи електронного обміну даними.
- •Динамічна модель поточного стану станції.
- •Автоматизація управління вантажною, комерційною роботою та контейнерними перевезеннями.
- •Асу вантажної станції, завдання та методи їх вирішення.
- •Інформаційна система управління вантажними перевезеннями аск вп уз.
- •Автоматизація роботи розрахункових товарних контор, арм трк.
- •З боку еом забезпечується:
- •З боку еом забезпечується:
- •Структура системи «Експрес-3», принцип організації зв`язку з білетними касами.
- •9 За оформлення проїзних документів від будь-якої станції і по зворотному виїзду.
- •Автоматизація резервування місць в поїздах і продаж квитків з допомогою системи « Експрес».
- •9 За оформлення проїзних документів від будь-якої станції і по зворотному виїзду.
- •МікроЕом та мікропроцесори в системах та пристроях автоматизації управління.
- •Система диспетчерського управління перевізним процесом «Каскад».
- •Автоматизована система ведення графіку руху поїздів.
- •Інформаційне забезпечення асузт.
- •Автоматизоване планування роботи сортувальний станцій.
- •Робота сортувальних станцій в умовах функціонування системи електронного обміну даними.
Системи числення. Переведення чисел однієї системи числення в іншу.
ЕОМ працюють з інформацією, що задається у вигляді чисел і різних кодів в прийнятій при розробці ЕОМ системі числення.
Відомі позиційні і непозиційні системи числення. Прикладом позиційної системи є звична для нас десяткова система числення. Число в позиційній системі означають послідовністю цифр. При цьому кількісне значення кожної цифри числа(розряду) визначається місцем, яке ця цифра займає в числі. Кількість різних цифр, використовуваних в системі числення, називається основою системи. У десятковій системі використовується десять цифр: 0, 1,2, 3, 4, 5, би, 7, 8 і 9. Основою системи є число десять.
Так, число 452 мі можемо представити як 4-102 + 5-10' + + 2— 10" = 400+ 50+ 2 = 452; число 256.25 — як 2-102 + 5-10' + + 6-10 + 2-10-1 + 5-10-2 = 200 + 50 + 6 + 0.2 + 0,05 -256.25.
Прикладом непозиційної системи числення є римська система, де за деякими виключеннями значення цифри(знаку) не залежить від займаного їм в числі місця. Так, число ЬХХУ в десятковому зображенні є торба цифр, що входять в нього : 50+104-10 + 5 = 75.
Для обчислень застосовуються позиційні системи числення. Очевидно, що -десятичная позиційна система не є єдино можливою. Її виникнення було пов'язане з рахунком по пальцях на двох руках у древніх людей. Для реалізації механічних або електронних систем рахунку треба, щоб в системі забезпечувалася фіксація стількох стійких станів при рахунку, скільки цифр в основі системи. Реалізувати таку систему при десяткових цифрах скрутно. Для електронних схем зручніші елементи, що мають всього два стійкі стани(ланцюг замкнутий або розімкнений, заряд позитивний або негативний, напруга подана або не подана і т. д.). Це привело до того, що ЕОМ працюють, як правило, з числами в двійковій системі числення.
Загальне правило перекладу чисел з однієї системи числення в іншу наступне: щоб перевести ціле число з однієї системи числення в іншу, треба розділити це число на основу нової системи до отримання цілого частки. Залишок ділення(у тому числі нуль) буде молодшим розрядом(т. е. розрядом одиниць) в новій системі. Отриману частку слід знову розділити на основу нової системи, отримуючи в залишку черговий розряд шуканого числа. Цей процес повторюють до тих пір, поки частка не стане менше основи системи. Воно буде старшим розрядом числа. При діленні основа нової системи має бути записана в початковій системі, ділення також повинне виконуватися в початковій. Розглянемо застосування викладеного вище правила на прикладах.
Перекласти 249 10 в двойничну систему числення
Як видно з прикладів, перекладення з десяткової системи в двійкову об' ємніший, ніж перекладення у вісімкову систему. Скористаємося тією обставиною, що цифра 8 є цілою мірою від 2(8 = 23). Розіб'ємо отриманий в прикладі 2.11 результат по тріадах, починаючи з молодшого розряду, і запишемо кожну тріаду як вісімкову цифру
Для перекладу числа з десяткової системи числення в двійкову можна перевести його в проміжну вісімкову систему і далі кожну вісімкову цифру записати як тріаду двійкового числа. Для переведення двійкового числа в десятичну систему можна записати його по тріадах як вісімкове число, а потім здійснювати переведення отриманого вісімкового числа в десятичну систему. Переведення вісімкового числа в десятичну систему числення найпростіше здійснювати порозрядним множенням значення шкірного розряду вісімкового числа на значення одиниці розряду в десятковій системі числення з подальшим десятковим складанням підсумків(як це показане нижче в прикладі 2.13). Це правило дійсно і по відношенню до шістнадцятиричних чисел. Тільки в цьому випадку працюють вже не з тріадами, а з двійковими тетрадами, бо 16 = 2*.
Приклад - перевести 152910 в двійкову систему числення :
Приклад - Перевести 1111000111102 в десяткову систему числення
Перекладення правильних дробів з однієї системи числення в іншу здійснюють таким чином. Дробова частина відділяється від цілою вертикальною рисою. Виконується множення дробової частини(записаною праворуч від вертикальної риси) на основу нової системи. Результат записується строго під початковим числом, починаючи з молодшого розряду. При перенесенні в цілу частину запис здійснюється зліва від риси. Дробову частину отриманого числа знову множать на основу нової системи числення. Переносимі за рису цифри є розрядами дробу в новій системі. Множення виконують до отримання результату з необхідною точністю(по числу значущих розрядів) або до отримання нуля права від риси. Множення робиться в початковій системі, основу нової системи представляють в початковій системі.