
- •Призначення і роль асузт для вирішення завдань оперативного управління перевезеннями і регулювання руху поїздів.
- •Загальні відомості про еом, їх класифікація.
- •Структурна схема еом, пристрій, призначення основних блоків.
- •Мікропроцесорна техніка, що застосовується на залізничному транспорті.
- •Апаратура передачі даних.
- •Поняття про канали передачі даних.
- •Системи числення. Переведення чисел однієї системи числення в іншу.
- •Основні поняття математичної логіки.
- •Логічні елементи і схеми.
- •Програмне забезпечення еом.
- •Основні режими роботи еом.
- •Організація алгоритмів і програм.
- •Основні етапи підготовки рішення завдань на еом.
- •Застосування математичних методів в експлуатаційній роботі.
- •Призначення, завдання та принцип побудови асузт.
- •Функціональні підсистеми асузт, їх завдання.
- •Забезпечуюча частина асузт.
- •Загальні відомості про інформацію та одиниці інформації.
- •Системи класифікації та кодування інформації.
- •Вхідна інформація
- •Технологія збору інформації, підготовка та передача даних.
- •Характеристика вихідної інформації, що використовується для керування перевізним процесом.
- •Інформаційні масиви та їх структура.
- •Характеристика динамічної моделі перевізного процесу.
- •Нормативно-довідкова інформація, призначення і характеристика.
- •Принципи виконання на еом розрахунків по організації вагонопотоків.
- •Принципи використання еом при складанні графіку руху поїздів.
- •Складання місячного плану перевезень.
- •Інформаційні системи залізничного транспорту, загальна характеристика та класифікація.
- •Загальна структура інформаційного забезпечення асу
- •Автоматизована система управління вагонним парком диспарк.
- •Технологія складання сортувального листка в асусс.
- •Робота сортувальних станцій в умовах функціонування системи електронного обміну даними.
- •Динамічна модель поточного стану станції.
- •Автоматизація управління вантажною, комерційною роботою та контейнерними перевезеннями.
- •Асу вантажної станції, завдання та методи їх вирішення.
- •Інформаційна система управління вантажними перевезеннями аск вп уз.
- •Автоматизація роботи розрахункових товарних контор, арм трк.
- •З боку еом забезпечується:
- •З боку еом забезпечується:
- •Структура системи «Експрес-3», принцип організації зв`язку з білетними касами.
- •9 За оформлення проїзних документів від будь-якої станції і по зворотному виїзду.
- •Автоматизація резервування місць в поїздах і продаж квитків з допомогою системи « Експрес».
- •9 За оформлення проїзних документів від будь-якої станції і по зворотному виїзду.
- •МікроЕом та мікропроцесори в системах та пристроях автоматизації управління.
- •Система диспетчерського управління перевізним процесом «Каскад».
- •Автоматизована система ведення графіку руху поїздів.
- •Інформаційне забезпечення асузт.
- •Автоматизоване планування роботи сортувальний станцій.
- •Робота сортувальних станцій в умовах функціонування системи електронного обміну даними.
Структурна схема еом, пристрій, призначення основних блоків.
Основними складовими частинами ЕОМ є оперативна пам'ять, процесор, блок управління, канали введення-виведення даних, облаштування введення-виведення(мал. 1.1).
Оперативна пам'ять(ОП) призначена для запису програм і оброблюваної ними інформації. Мінімальною одиницею пам'яті, що адресується, є байт. Байт містить вісім двійкових одиниць інформації(бітів). У один байт зазвичай записуються дві десяткові цифри або одна буква.
Адреси в пам'яті розпочинаються з нуля для першого байта і послідовно зростають на одиницю для шкірного наступного байта. Зазвичай місткість пам'яті вимірюють в кілобайтах. Один кілобайт дорівнює 210, або 1024 байт. Один мегабайт дорівнює 1024 Кбайт1. У сучасних малих ЕОМ місткість оперативної пам'яті зазвичай складає 64-256 До байт, у великих — від 512 До байт до 4-16 М байт.
Оперативна пам'ять обмінюється інформацією з процесором і через канали(К) з облаштуваннями введення-виведення(УВВ). Звернення до ОП для запису або витягання чисел відбувається дуже швидко, проте навіть у найбільших ЕОМ місткість ОП обмежена. Тому, окрім ОП, в ЕОМ застосовують ще зовнішні пристрої(ВЗУ), що запам'ятовують. Сморід можуть мати будь-яку практично необхідну місткість. У якості ВЗУ використовують магнітні диски(МД), магнітні стрічки(МЛ), а також магнітні барабани(МБ).
Канали — спеціалізована мала ЕОМ зі своєю системою команд і системою управління. Розрізняють канали двох типів — селекторний(СК) і мультиплексний(МК) — СК в кожен момент годині працює тільки з одним УВВ(у монопольному режимі). До СК підключають швидкодіючі зовнішні пристрої — МД, МЛ, МБ. Канали сполучаються з УВВ за допомогою облаштувань управління(УУ). Мультиплексний канал при роботі в мультиплексному режимі може одночасно працювати з декількома повільно діючими УВВ — перфокарточными і перфо-ленточными облаштуваннями введення і виведення даних, машинками, що пишуть, алфавітно-цифровими друкуючими облаштуваннями та ін. У ЄС ЕОМ від двох до шести селекторних каналів.
До мультиплексного каналу максимально може бути підключені до 256 зовнішніх пристроїв. Канали працюють незалежно від центрального процесора, завдяки чому підвищується загальна продуктивність ЕОМ.
• Інтерфейс введення-виведення — блок, який дозволяє підключати до каналів різнотипні УВВ, забезпечує можливість комплектувати ЕОМ зовнішніми прибудовами довільно, з урахуванням потреб конкретних систем.
Обробку інформації безпосередньо здійснює процесор ЕОМ. У процесорі зосереджені пристрої, що виконують арифметичні і логічні операції, звернення до ОП, управління виконанням заданої послідовності команд програми, організацію початку обміну даними між ОП і УВВ. Система команд, що реалізовується процесором, в ЄС ЕОМ містить від 143 до 183 типів команд(залежно від моделі ЕОМ).
Блок
управління
забезпечує усі режими роботи машини.
За допомогою лічильника адреси блок
управління організовує вибірку для
реалізації в процесорі чергової команди
програми. У блоці управління ЄС ЕОМ
знаходиться так зване слово
стану програми,
відбиваючий стан роботи ЕОМ у нинішній
момент годині. Що підлягають введенню
в ЕОМ дані зазвичай заздалегідь
переносяться на технічний носій
інформації (перфокарти, перфострічки,
магнітні стрічки) за допомогою облаштувань
підготовки даних.
Інформація, нанесена на технічний носій, поступає в ЕОМ через УВВ, які від типу покладу носія і прибудую прочитують дані за допомогою фотоелементів, магнітних голівок та ін.
Для введення даних з перфокарт служать облаштування введення інформації з перфокарт, для введення даних з перфострічок - облаштування введення інформації з перфострічок.
Для виведення інформації на ті ж носії використовуються відповідно облаштування виведення інформації на перфокарти(картковий перфоратор) і облаштування виведення інформації на перфострічку. Для оперативного виведення інформації на друк застосовуються алфавітно-цифрові друкуючі пристрої(АЦПУ), які друкують інформацію на широку паперову стрічку(малий. 1.8). У одному рядку цієї стрічки може друкуватися від 120 до 156 знаків.
У комплект ЕОМ входять відеотермінальні пристрої(дисплеї). Дисплей(малий. 1.9) має телевізійний екран для видачі отримуваної з ЕОМ алфавітно-цифрової інформації і клавіатуру для введення інформації в ЕОМ(текстовий дисплей). Існують також дисплеї, які відбивають інформацію в графічній формі(графічний дисплей).
Введені
в ЕОМ дані зберігаються в облаштуваннях
ЕОМ, що запам'ятовують. Оперативна
пам'ять зазвичай є простором (матрицею)
з магнітних феритових сердечників,
різним напрямом намагнічення яких
відповідає нулю або одиниці(мал. 1.11).
Управління ЕОМ, що входять до складу процесора і блоку, модулі, що здійснюють арифметичні, логічні операції і управління обчислювальним процесом, створені на основі фізичних; електронних елементів, що мають тільки два стійкі положення(1 або 0, « та» або, « немає»), тому логічні і арифметичні операції, в ЕОМ виконуються зазвичай над даними, представленими в двійковій системі числення, яка має дві цифри : 0 і 1.
Логічні операції виконуються на основі математичної логіки.