15.4. Номенклатура

Органічні сполуки називають за тривіальною (історичною), раціональною і систематичною (міжнародною або ІЮПАК) номенклатурами.

атомів водню головного ланцюга);

в) положення замісника в бічному ланцюзі позначають номером вуглецевого атома, біля якого знаходиться замісник, потім називають цей замісник, а в кінці називають насичений вуглеводень, що відповідає головному ланцюгу, і змінюють або додають закінчення залежно від наявності кратного зв'язку і функціональної групи головного ланцюга місце положення яких позначають цифрою після кореня слова - назви. Якщо замісників декілька, цифрами позначають кожний із них і розташовують їхні назви в алфавітному порядку.

Наприклад

Якщо в головному ланцюзі міститься декілька однакових замісників, то їх загальна кількість позначається грецьким числівником (ди-, три-, тетра-тощо), який ставлять перед назвою цих радикалів» а їхнє положення вказують цифрою. Наприклад:

В основу тривіальної номенклатури покладено назву джерела, з якого вперше була виділена дана сполука або випад кова назва. Наприклад, мурашина, яблучна, молочна кислоти, винний спирт. Ця номенклатура не дає можливості називати ізомери.

В основу раціональної номенклатури покладено назву першого члена гомологічного ряду даного класу сполук. Наприклад:

За систематичною номенклатурою сполуки називають як похідні насичених вуглеводнів з відповідною зміною закінчення, що відповідає назві функціональної групи. Назви ациклічних насичених вуглеводнів мають закінчення ан (пропан); ненасичених вуглеводнів з одним подвійним зв'язком — ен (пропен); ненасичених вуглеводнів з двома подвійними зв'язками — дієн (бутадієн); з потрійним зв'язком — ін (пропін); спиртів — ол (пропанол); альдегідів — аль (пропаналь); кетонів — он (пропанон); кислот — ова кислота (пропанова кислота).

Назви ізомерних сполук утворюються таким чином:

а)вибирають найдовший нерозгалужений вуглецевий ланцюг (головний), що містить найбільше число функціональних груп або кратний зв'язок, характерний для даного гомологічного ряду;

б)атоми вуглецю в головному ланцюзі нумерують, починаючи з того кінця, до якого ближче функціональна група, кратний зв'язок або замісник (вуглеводневі радикали і функціональні групи, які знаходяться в бічному ланцюзі розглядаються як замісники

15.5. Органічні полімерні матеріали в будівництві

15.5.1. Загальна характеристика

Будівництво належить до найбільш значних споживачів полімерних матеріалів. Це обумовлено їхніми цінними архітектурно- будівельними характеристиками, а також унікальними фізико-механічними властивостями.

Полімери - високомолекулярні сполуки, молекули (макромолекули) яких побудовані з великої кількості з'єднаних між собою хімічними зв'язками однакових або різних мономерних ланок, що багатократно Повторюються. Вони характеризуються молекулярною масою від декількох тисяч до багатьох мільйонів. Внаслідок великої молекулярної маси макромолекул полімери набувають деяких специфічних властивостей. Тому вони виділені в особливу групу хімічних сполук

Окрему групу складають олігомери, які за значенням молекулярної маси займають проміжне положення між низькомолекулярними і високомолекулярними сполуками.