4.4. Загальна оцінка екологічного стану району
Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2006 році від стаціонарних джерел 256 підприємств області становив 17,9 тис. тонни, що на 0,6 тис. тонни більше ніж у 2005 році. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 37,9 тис. тонни забруднюючих речовин.
Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 10 районах області: Березнівському, Дубенському, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Млинівському, Рокитнівському, Сарненському, Радивилівському та місті Дубно.
Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в 2005 році, були підприємства м. Рівне (3,8 тис. тонн), Здолбунівського (4,5 тис. тонн), Рівненського (2,9 тис. тонн), Сарненського (0,7 тис. тонн), Костопільського (1,1 тис. тонн) та Радивилівського (0,8 тис. тонн) районів.
За узагальненими даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) у 2006 році водокористувачами області забрано з природних водних об’єктів 189,3 млн. куб. прісної води, в тому числі 134,9 млн. куб. - з поверхневих джерел і 54,4 млн.куб. - з підземних водоносних горизонтів.
За даними головного управління земельних ресурсів в області загальна площа земель області становить 2005,1 тис. га, з них 46,7 відсотка займають сільськогосподарські землі, 39,9 відсотка - ліси та інші вкриті лісом площі, 2,7 відсотка - забудовані землі, 5,3 відсотка - відкриті заболочені землі, 1,7 відсотка - відкриті землі без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом, 2,1 відсотка - території перебуває під водою, 1,6 відсотка - інші землі.
В області, крім вищеперерахованих об'єктів, нараховуються десятки об'єктів, які становлять потенційну екологічну небезпеку при порушенні технологічних та виробничих процесів. Такі підприємства, установи є предметом постійної уваги інспекційних підрозділів держуправління з метою попередження виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. Аварії на таких об'єктах можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального та міжрегіонального масштабу, мати -егативні наслідки для довкілля та здоров'я людей.
Розділ V Соціальна складова життєдіяльності
Характеризується демографічний стан регіону ( народжуваність, смертність, міграція населення за роки незалежності України. Обробляються статистичні матеріали по стану здоров’я населення, культури, проблемах рекреації, збалансованому харчуванню тощо.
5.1. Демографічний стан
Демографічна ситуація в області протягом 2006 року дещо покращилась у порівнянні з минулими роками, хоча природний приріст залишається від’ємним ( - 0,3 на 1000 чоловік - у 2006 році ). Величини природного приросту (скорочення) населення визначаються рівнями народжуваності і смертності.
Рівень народжуваності в області збільшився до 13,6 новонароджених на 1000 чоловік. Зменшилась смертність населення. Рівень смертності зменшився з 14,2 померлих на 1000 жителів у 2005 році до 13,9 - у 2006 році.
Очікувана середня тривалість життя в області вища ніж в Україні в цілому і становить 68,8 року (в Україні - 68,2 року), у тому числі чоловіків - 63,2 року, жінок - 74,4 року.
Аналіз зміни динаміки чисельності населення в адміністративних районах області показав, що за останні п’ять років стабільний додатний загальний приріст населення характерний для Рокитнівського району (він складає 0,2 –0,4%), міст Острога (0,7%) і Кузнецовська (0,5%); стабільний від’ємний загальний приріст сформувався в Березнівському (-0,3%), Володимерецькому (-0,3%), Дубенському (-0,8%), Зарічненському (-0,4%) та Здолбунівському (-0,5%) районах і м. Дубно (- 0,5%), а від’ємний загальний приріст населення, показник якого постійно зростає притаманий Демидівському (-1,3%), Дубровицькому (-0,8%) Корецькому ( -1.4%), Костопільському (-1.2%), Млинівському (-1.2%), Острозькому (-1,9- -1,7%), Гощанському (-1,6- -1,3 %) та Радивилівському (-0,5%) районам.
Аналіз динаміки коефіцієнтів дитячої (віком до 1 року) смертності показав, що максимальні значення цього коефіцієнта для області спостерігали у 1995 році, він дорівнював 17,2 на 1000 народжених (високий рівень), в 2004 - 9.5 на 1000 народжених (низький рівень). Провівши якісну оцінку коефіцієнтів смертності немовлят виявили, що дуже високий рівень смертності немовлят (21,3 дитини на 1000 новонароджених) спостерігається у Зарічненському районі; високий (15 – 20 осіб на 1000 новонароджених) у Млинівському, Дубровицькому районах; вищий за середній (12 -15 осіб на 1000 новонароджених) у Рівненському, Березнівському районах, а у всіх інших районах – середній рівень смертності немовлят.
З вище сказаного можна зробити висновок, що першочергові заходи, щодо збільшення народжуваності потрібно проводити в тих адміністративних районах, де спостерігаються надзвичайно низькі, дуже низькі рівні коефіцієнта народжуваності.
Зменшення приросту населення призвело до процесу старіння населення, який розпочався наприкінці ХХ століття в нашому регіоні, в Україні та притаманний для Європи в цілому, основною причиною якого є зниження народжуваності, що автоматично зменшує частку дітей у населенні і збільшує частку людей старших вікових груп. Спостерігається значна різниця вікової структури міського населення. Бідність населення похилого віку зумовлює посилення тиску осіб пенсійного віку на ринок праці та додаткові матеріальні обов'язки працездатного населення.
Сьогодні середній вік населення в сільській місцевості складає 37,3 роки (34,4 – у чоловіків і 39.9 – у жінок), в міських поселеннях – 35.6 років (відповідно 33,7 та 37,2). В цілому по області значення середнього віку нижче, ніж в Україні (середній вік населення 39,7, міський поселень 39,2, сільських – 40,7) на 3,2 роки, для міських поселень -3,6 роки, для сільських поселень -3, 4 роки. Така ситуація склалася внаслідок різкого скорочення тривалості життя в регіоні і пов’язана з екологічними негараздами, зокрема наслідками аварії на ЧАЕС. Очікувана тривалість життя при народженні у чоловіків складає 63,2 роки, у жінок – 74,8, в середньому 69 років.
Для оцінки демографічного здоров’я суспільства використовують показники співвідношення статей, а саме коефіцієнт демографічного здоров’я, який показує відношення віку рівноваги співвідношення статей до нормального віку балансування (прийнятий 50 років). Межа показника прямує до 1. Для Рівненської області ця рівновага всередньому настає у віці 38 років, що на 8 років більше загальнодержавного рівня. Коефіцієнт демографічного здоров’я для України рівний 0,6, для Рівненської області 0,78, а відставання віку рівноваги від сучасної норми становить 12 років, тобто захист життя чоловіків, зниження їх смертності є одним із основних завдань соціально-демографічного розвитку регіону. Гострота ситуації спростовується середнім рівнем. У містах вік балансування становить 17 років, а в селах біля 40 років. До того ж в селах мало жінок віком 20 – 29 років, що можна пояснити значними міграційними втратами дівчат. Перевищення числа чоловіків віком 20 – 24 роки в селах Рівненської області становить 20%, що типово для Вінницької, Львівської, Тернопільської, Херсонської областей.
Разом з тим, можна відмітити ряд адміністративних районів (Березнівський, Гощанський, Демидівський, Млинівський, Острозький, Сарненський), де рівень безробіття значно вищий середньообласного значення і стрімко зростає. Найвищий рівень безробіття спостерігаємо серед міського і сільського населення у віці 20-29 років, а найвищою економічною активністю наділене населення у віці 30-49 років. Така ситуація створює певне навантаження на одне вільне робоче місце, яке складає 21 людину на одну вакансію в області, та коливається від 5 чоловік на 1 робоче місце для м.Рівне, Рокитнівського району, до 124 чол. на 1 робоче місце для Зарічненського району.
Демографічні проблеми регіону можна визначити на основі критеріїв, що характеризують коефіцієнтом народжуваності, коефіцієнтом смертності, часткою пенсіонерів у загальній чисельності населення області, району, населеного пункту, або на 1000 чол. населення, коефіцієнтом міграції та безробіття. Забезпечення сприятливого демографічного розвитку передбачає підвищення якості життя населення на основі поєднання демографічних цілей із стратегією досягнення сталого соціально-економічного розвитку, технології прийняття рішень і розподілу ресурсів на всіх рівнях управління.
