- •Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. Включення українських земель до складу Російської імперії
- •Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії
- •Чисельність населення та його етнічний склад
- •Національне та соціальне становище українців
- •Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ Наддніпрянської України
- •Населення Наддніпрянської України наприкінці XVIII ст.
- •Особливості соціальної структури Наддніпрянської України наприкінці XVIII ст.
- •Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин у першій половині XIX ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806 - 1812 рр.
- •Російсько-французька війна 1812 р. І Україна. Україна у планах Наполеона
- •Кількість українських військових формувань у складі російської армії кінні козацькі полки
- •Місце України в російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. Азовське козацьке військо
- •Місце України в російсько-турецьких війнах першої половини XIX ст.
- •Економічне становище в першій половині XIX ст. Економічний розвиток України в складі Російської Імперії в першій половині XIX ст.
- •Селяни у складі населення Наддніпрянської України (на середину XIX ст.)
- •Зростання кількості промислових робітників у Наддніпрянській Україні
- •Найбільші українські міста на середину XIX ст.
- •Сільськогосподарська спеціалізація регіонів Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.
- •Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії
- •Початок національного відродження наприкінці XVIII — на початку XIX ст.
- •Основні напрямки визвольного руху в суспільно-політичному житті Наддніпрянщини у першій половині XIX ст.
- •Початок українського національного відродження
- •Російський визвольний та польський національно-визвольний рух на українських землях у 20—30-х рр. XIX ст. Масонство в Україні
- •Україна в програмних документах декабристів
- •Імперська політика в Наддніпрянській Україні після придушення Польського повстання 1830—1831 рр.
- •Український національний рух наприкінці 40-х рр. XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство Українське національне відродження у Наддніпрянській Україні
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Основні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства (товариства)
- •Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства (товариства)
- •Соціальна боротьба в першій половині XIX ст.
- •Політика російського царизму в Наддніпрянській Україні
- •Соціальні виступи українського селянства в першій половині XIX ст.
Основні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства (товариства)
Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу та мирну проповідь. Неморальні засоби для здійснення своїх планів, такі як визвольні війни та соціальні революції, вони рішуче засуджували, «"Мета виправдовує засіб",— зазначалося у "Статуті слов'янського братства св. Кирила і Мефодія",— товариство визнає безбожним».
Основні ідеї програмних документів Кирило – Мефодіївського братства |
|||||
|
|
|
|
|
|
Національна |
|
Християнська |
|
Соціальна |
|
Пов'язувалася зі створенням слов'янської спілки християнських республік. Український народ завдяки своєму традиційному волелюбству мав допомогти іншим слов'янським народам звільнитися від гноблення і створити цей союз. Україна могла бути вільною лише в такому «союзі слов'янськім» |
|
Знайшла відображення у вірі в можливість перебудувати все суспільне життя на основі християнських ідеалів. Із християнським змістом пов'язувалася також ідея українського месіанства (особливої ролі українського народу) — визволяючи інші слов'янські народи, українці виконують волю Божу |
|
Пов'язувалася насамперед із ліквідацією кріпацтва та станової нерівності. Висувалися вимоги дотримання повної рівності всіх громадян, незалежно від їхнього «народження, християнського віросповідання та майнового стану». Також ставилися вимоги щодо здійснення демократичних свобод — слова, друку, совісті, отримання освіти і заміни постійної армії народною міліцією |
|
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства (товариства)
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає в тому, що воно було першою спробою української різночинної інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське товариство було самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.
Кирило-мефодіївці зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї. Попереднє покоління українських патріотів (козацька старшина) показало українцям, що вони окремий народ з багатою державною історією і мовою та культурою. Кирило-мефодіївці зробили наступний великий крок: вони прийшли до висновку, що українці не приречені на зникнення, а мають можливість і повинні звільнитися з національного і соціального рабства, відродити власну державу, яка стане одним з найважливіших членів слов'янської федерації. Якщо козацька старшина зробила історико-культурне обґрунтування національної ідеї, то різночинні члени Кирило-Мефодіївського братства збагатили її політико-державницькою перспективою, надали їй історичного оптимізму. Можна було знищити Кирило-Мефодіївське братство, але неможливо було витравити з пам'яті нащадків його спадщину. Вона була використана наступними поколіннями українських патріотів.
Історичне значення |
Першими розробили широку політичну програму, яка стала прикладом для їхніх наступників Уперше було здійснено спробу поєднання української національної ідеї із загальнолюдськими християнськими ідеалами та ідеєю слов'янської єдності Національне визволення українців розглядалося братчиками в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів За своїми світоглядними особливостями товариство було схоже на такі тогочасні європейські націоналістичні організації, як «Молода Італія», «Молода Ірландія» тощо. Воно також поєднувало ідею національного визволення зі здійсненням загальнодемократичних перетворень. Проте на відміну від них братство було єдиною організацією, що категорично відкидала насильство як засіб досягнення своєї мети Ореол мучеництва, який закріпився за братчиками через їх суворе покарання царизмом, не відштовхнув наступників від боротьби за українську справу, а навпаки, зробив її більш привабливою |