Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РІ пп XIX.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
4.49 Mб
Скачать

Кирило-Мефодіївське братство

Кирило-Мефодіївське товариство (братство) виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця березня 1847 р. З появою Кирило-Мефодіївського братства на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція. Вона підхоплює естафету українського опозиційного руху, яку не змогла втримати козацька старшина. Символом товариства став золотий перстень з вигравіруваними іменами слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. У нього увійшло 12 осіб. Братство діяло нелегально.

Учасники Кирило-Мефодіївського товариства зазнали сильного впливу поезії Тараса Шевченка («Кобзаря», поеми «Гайдамаки» та інших творів), який рішуче виступав за визволення слов'янських народів від деспотизму, скасування кріпацтва, відродження вільної України. Його могли читати всі: і селяни, і дворяни. Кожна з верств українського суспільства знаходила в його поезії відображення своїх інтересів. Шевченків заклик до одночасного національного та соціального визволення і ліг в основу програмних документів кирило-мефодіївців.

Невідомо, чи був Шевченко безпосереднім учасником братства. Але його впливова діяльність на братство була значна, Його членів Тарас Шевченко спонукав до активнішої роботи. Він займав більш рішучу, ніж інші, позицію, вважав, що лише просвітницької діяльності недостатньо і треба готуватися до повстання проти самодержавства.

Одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства був Микола Костомаров (1817 — 1885). Він здобув освіту в Харківському університеті і після недовгого вчителювання на Волині одержав у 1845 р. призначення до Київського університету. У своїх лекціях з історії, книгах він показував не лише подібність, але й відмінність «двох народностей» (російської та української), дві засади історичного розвитку: демократичну, козацьку в Україні і самодержавну, притаманну Росії. Костомаров висував ідею єдності пригноблених слов'янських народів, що тільки і могла їх врятувати від національного і соціального гноблення. Ця ідея і лягла в основу діяльності кирило-мефодіївців.

Нарешті, великий вплив на сучасників мав член товариства Пантелеймон Куліш (1819 — 1897) — письменник, учений, педагог, громадський діяч. Крім літературно-художніх творів, Куліш видрукував першу навчальну книгу з української історії для дітей старшого шкільного віку. В доповіді шефа жандармів графа Орлова Миколі І зазначалося: «Книги Куліша могли б так само впливати на малоросіян, як і вірші Шевченка, тим більше, що створені для дітей старшого віку».

Фольклорно-етнографічна стадія

Культурницько-літературна стадія

  • Збирання історичних документів і відтворення на їхній підставі історії українського народу. Видання Д. Бантиш-Каменським «Історії Малої Росії...» (1882) і М. Маркевичем «Історії Малоросії» (1842—1843).

  • Дослідження фольклору і. поширення уявлень про те, що українці є окремим народом з власною культурою і традиціями. Видання 1819 р. в Петербурзі грузинським князем М.Цертелєвим першої збірки українських історичних дум. Видання М. Максимовичем у 1827, 1834 і 1849 рр. трьох збірок українських народних пісень

  • Вивчення народної мови і створення на її основі літературної мови. 1798 р. І. Котляревський видав «Енеїду» — перший літературний твір, написаний українською мовою. 1818 р. створення 0. Павловським «Граматики малоросійського наречія ...», де вперше було розроблено граматичну побудову української мови, принципи її розмовного і літературного використання

  • У 20—40-х рр. XIX ст. відбувається поступовий перехід від збирання матеріалів, що підтверджують існування українського народу, до їх трансформації у певну систему ідей. Розгортається боротьба української інтелігенції за розширення сфери вжитку української мови. Діяльність літературного гуртка «харківських романтиків», очолюваного І. Срезневським. Видання ним «Українського альманаха» (1831), шести випусків фольклорно-етнографічної збірки «Запорозька старина» (1833—1838)

  • У 30-х рр. XIX ст. українські літературні гуртки з'являються у Петербурзі та Москві. 1841 р. у Петербурзі вийшов альманах «Ластівка», у якому всі твори вперше були написані українською мовою

  • У середині 40-х рр. XIX ст. навколо Київського університету формується новий осередок українського літературно-наукового життя. Створення на початку січня 1846 р. Кирило-Мефодіївського братства