Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. Включення українських земель до складу Російської імперії
Українські землі у складі Російської імперії в XIX ст.
Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії
Унфікація - єдина система управління – стала першим кроком на шляху інтеграції українських земель до складу Російської імперії. Загальноімперський адміністративний устрій було поширено на всю Російську Україну. В результаті чого вони виявилися поділеними на дев'ять губерній — по три в кожному регіоні: Харківська, Чернігівська і Полтавська — в Слобожанщині і Лівобережжі; Київська, Подільська і Волинська — на Правобережжі; Катеринославська, Херсонська і Таврійська — в Південній (Степовій) Україні.
Вся адміністративно-виконавча влада в губерніях здійснювалась губернаторами, яких призначав імператор. У свою чергу, губернії ділилися на повіти, на чолі яких стояли справники.
Характерно, що частина суцільно заселених українцями земель опинилася за межами дев'яти українських губерній. Українцями були заселені великі райони Кубані, Війська Донського, Вороніжчини, Курської, Гродненської, Могилівської губерній і частина Бессарабії. Таким чином, адміністративно-територіальний поділ у Російській імперії не враховував географію національного розселення. У цьому проявлялася імперська політика царизму, спрямована на посилення поліцейського контролю над населенням і прискорення зросійнення українців.
Чисельність населення та його етнічний склад
На кінець XVIII ст. в Україні проживало понад 10 млн. осіб. На підпорядкованих Росії українських територіях було 7,8 млн. жителів, на українських територіях Австрії — 2,2 млн. За чисельністю та територією, яку займали, українці належали до найбільших народів Європи. Чисельність населення на українських землях протягом XIX ст. швидко зростала і складала в середині століття 20 млн., наприкінці століття — 36 млн.
Зростання чисельності населення України супроводжувався істотними змінами його етнічного складу. Якщо наприкінці XVIII ст. на землях України, належавши Російській імперії, 89,0% населення становили українці, то через сто років частка українців знизилася до 72,6%. Причиною цього була антиукраїнська міграційна (переселенська) політика Російської імперії, спрямована на посилення контролю над Україною. Внаслідок цієї політики відсоток росіян, євреїв та представників усіх інших національностей в Україні збільшився до 27,4%.
Росіяни розселялися по всіх регіонах України, але, головним чином, у містах. Для євреїв царський уряд впровадив так звану «смугу осідлості», заборонивши їм переселятися на схід за територію колишньої Речі Посполитої (відповідно, Лівобережжя потрапило у зону смуги, а Слобожанщина була поза нею). Більшість єврейського населення скупчувалася у містах і містечках Правобережжя. До середини XIX ст. воно становило вже понад 10% населення краю і кількістю переважало поляків і росіян, поступаючись лише українцям. Багато євреїв було і в новоприєднаних землях на Півдні України.
У XIX ст. стрімко зростало населення Південної, або Степової України (офіційна назва «Новоросія»). За рівнем приросту населення три південноукраїнські губернії - Таврійська, Херсонська і Катеринославська - мали найвищі показники у Російській імперії. На кінець XVIII ст. більшість у Південній Україні становили українці — 71,5%. Надалі це співвідношення якщо і змінювалося, то лише на користь українців, бо вирішальну роль у заселенні південноукраїнського району відігравало селянство України. За чисельністю йому помітно поступалися новосели з російських губерній та Бессарабії. Певну участь у колонізації краю брали іноземні переселенці - німці, болгари, євреї тощо.
Вкажемо, що зростання чисельності населення Півдня супроводжувалося скороченням його мусульманської частини. На момент включення території колишнього Кримського ханства до складу Російської імперії там проживало 250 тис. татар. В останні десятиліття XVIII ст. і все XIX ст. відбувалася еміграція татар, в результаті якої мусульманське населення Півдня значно зменшилося.