- •1.Предмет та методи біотехнології рослин як науки
- •2.Отримання гаплоїдів на базі клітин чоловічого гаметофіту.
- •3. Біотехнологічні методи, які дозволяють зберегти зникаючі породи сільськогосподарських тварин.
- •4. Система формування селекційного матеріалу птахофабрик в Україні.
- •5 . Задачі біотехнології в галузі рослинництва.
- •6. Технологія отримання гаплоїдних рослин та гомозиготних ліній на базі гаплоїдів та подвоєних гаплоїдів в культурі пильників.
- •7.Оценка спермы.
- •10. Скорочення селекційного процесу у рослин з використанням гаплоїдів та подвоених гаплоїдів.
- •11. Використання сучасних селекційних методів при виробництві продукції тваринництва.
- •12. Біологічне значення копацитації і акросомної реакції сперматозоїда на результати запліднення vitro I in vivo.
- •13. Організація лабораторії біотехнології рослин. Перелік обов’язкових приміщень та обладнання.
- •14. Типи та основні етапи мікроклонального розмноження рослин. Практичне значення методу мікроклонального розмноження рослин.
- •15. Організація штучного запліднення сільськосподарських тварин в Україні
- •19. Відкриття в області біології які привели до створення днк технології
- •20. Пептидні вакцини. Принципи їх створення. Обмеження застосування
- •21. Фітогормони, що використовуються в біотехнології рослин.
- •22.Одержання вторинних метаболітів в культурі клітин та тканин рослин.
- •23. Методы генной иммунизации
- •25. Макро- та мікро солі в живильних середовищах для культивування рослин in vitro.
- •26. Виробництво рекомбінантних фармацевтичних білків транс генними рослинами.
- •27. Використання біотехнологічних методів при розв’язанні кормових проблем - дефіциту білка.
- •28. Вимоги до середовищ для зберігання сперми
- •29. Калусогенез в культурі клітин та тканин рослин. Типи калусів.
- •30. Суспензійні культури рослин
- •32.Аттенуированная вакцина
- •33. Регенерация в культуре тканей и растений
- •34.Клеточная селекция
- •35. Вимоги до розріджувача сперми, що використовується при штучному заплідненні.
- •36. Векторні вакцини та принципи їх створення.
- •37. Типи морфогенезу в культурі клітин та тканин рослин.
- •39. Трансплантація ембріонів. Метод та значення.
- •41. Соматический эмбриогенез и органогенез как типы морфогенеза в культуре клеток и тканей растений
- •42. Типы соматических гибридов у растений и их хар-ка. Практическое применение.
- •43. Методы извлечения эмбрионов из коров доноров.
- •44. Штучне запліднення тварин та його значення
- •45. Типи регенерації рослин в культурі in vitro
- •46. Заходи боротьби з повторним зараженням безвірусного садивного рослинного матеріалу, отриманого біотехнологічним шляхом.
- •50. Умови, необхідні для злиття протопластів рослин.
- •51. Кріоконсервування ембріонів тварин.
- •52. Трансгенні тварини та їх одержання.
- •53. Методи стерилізації в біотехнології рослин.
- •54. Селекційні та біотехнологічні шляхи отримання гаплоїдів та подвоєно-гаплоїдних рослин.
- •55. Біотехнологічні методи, які дозволяють регулювати стать тварини при народженні.
- •56. Теоретичні основи „роздільної” селекції в тваринництві.
- •57. Культура пыльников растений in vitro.
- •58.Органические примеси, которые используются в питательных средах в биотехнологии растений.
- •59. Методы извлечения эмбрионов из коров доноров.
- •60. Використання методів біотехнології при виробництві вакцин
14. Типи та основні етапи мікроклонального розмноження рослин. Практичне значення методу мікроклонального розмноження рослин.
Достижения в области культуры клеток и тканей привели к созданию принципиально нового метода вегетативного размножения — клонального микроразмножения (получение в условиях in vitro (в пробирке), неполовым путем растений, генетически идентичных исходному экземпляру). В основе метода лежит уникальная способность растительной клетки реализовывать присущую ей тотипотентность, то есть под влиянием экзогенных воздействий давать начало целому растительному организму. Этот метод, несомненно, имеет ряд преимуществ перед существующими традиционными способами размножения:
получение генетически однородного посадочного материала;
освобождение растений от вирусов за счет использования меристемной культуры;
высокий коэффициент размножения ;
сокращение продолжительности селекционного процесса;
ускорение перехода растений от ювенильной к репродуктивной фазе развития;
размножение растений, трудно размножаемых традиционными способами;
возможность проведения работ в течение года и экономия площадей, необходимых для выращивания посадочного материала;
Процесс клонального микроразмножения можно разделить на 4 этапа:
1. Выбор растения-донора, изолирование эксплантов и получение хорошо растущей стерильной культуры.
2. Собственно микроразмножение, когда достигается получение максимального количества меристематических клонов.
3. Укоренение размноженных побегов с последующей адаптацией их к почвенным условиям, а при необходимости депонирование растений-регенерантов при пониженной температуре (+2оС, +10оС).
4. Выращивание растений в условиях теплицы и подготовка их к реализации или посадке в поле.
Методы микроклонального размножения.Основной метод, использующийся при клональном микроразмножении растений - активация развития уже существующих в растении меристем. Он основан на снятии апикального доминирования .
Этого можно достичь двумя путями: а) удалением верхушечной меристемы стебля и последующим микрочеренкованием побега in vitro на безгормональной среде; б) добавлением в питательную среду веществ цитокининового типа действия, индуцирующих развитие многочисленных пазушных побегов. Как правило, в качестве цитокининов используют 6-бензиламинопурин (БАП) или 6-фурфуриламинопурин (кинетин) и зеатин.
Полученные таким образом побеги отделяют от первичного экспланта и вновь самостоятельно культивируют на свежеприготовленной питательной среде, стимулирующей пролиферацию пазушных меристем и возникновение побегов более высоких порядков.
Часто в качестве экспланта используют верхушечные или пазушные почки, которые изолируют из побега и помещают на питательную среду с цитокининами. Образующиеся пучки побегов делят, при необходимости черенкуют и переносят на свежую питательную среду. После нескольких пассажей, добавляя в питательную среду ауксины, побеги укореняют in vitro, а затем переносят в почву, где создают условия, способствующие адаптации растений .
В настоящее время этот метод широко используется в производстве посадочного материала сельскохозяйственных культур, как технических, так и овощных, а также для размножения культур промышленного цветоводства (например, гвоздики), тропических и субтропических растений, плодовых и ягодных культур, древесных растений. Для некоторых культур, таких как картофель, технология клонального размножения поставлена на промышленную основу. Применение метода активации развития существующих меристем позволяет получать из одной меристемы картофеля более 100000 растений в год, причем технология предусматривает получение в пробирках микроклубней - ценного безвирусного семенного материала.