- •1.Предмет та методи біотехнології рослин як науки
- •2.Отримання гаплоїдів на базі клітин чоловічого гаметофіту.
- •3. Біотехнологічні методи, які дозволяють зберегти зникаючі породи сільськогосподарських тварин.
- •4. Система формування селекційного матеріалу птахофабрик в Україні.
- •5 . Задачі біотехнології в галузі рослинництва.
- •6. Технологія отримання гаплоїдних рослин та гомозиготних ліній на базі гаплоїдів та подвоєних гаплоїдів в культурі пильників.
- •7.Оценка спермы.
- •10. Скорочення селекційного процесу у рослин з використанням гаплоїдів та подвоених гаплоїдів.
- •11. Використання сучасних селекційних методів при виробництві продукції тваринництва.
- •12. Біологічне значення копацитації і акросомної реакції сперматозоїда на результати запліднення vitro I in vivo.
- •13. Організація лабораторії біотехнології рослин. Перелік обов’язкових приміщень та обладнання.
- •14. Типи та основні етапи мікроклонального розмноження рослин. Практичне значення методу мікроклонального розмноження рослин.
- •15. Організація штучного запліднення сільськосподарських тварин в Україні
- •19. Відкриття в області біології які привели до створення днк технології
- •20. Пептидні вакцини. Принципи їх створення. Обмеження застосування
- •21. Фітогормони, що використовуються в біотехнології рослин.
- •22.Одержання вторинних метаболітів в культурі клітин та тканин рослин.
- •23. Методы генной иммунизации
- •25. Макро- та мікро солі в живильних середовищах для культивування рослин in vitro.
- •26. Виробництво рекомбінантних фармацевтичних білків транс генними рослинами.
- •27. Використання біотехнологічних методів при розв’язанні кормових проблем - дефіциту білка.
- •28. Вимоги до середовищ для зберігання сперми
- •29. Калусогенез в культурі клітин та тканин рослин. Типи калусів.
- •30. Суспензійні культури рослин
- •32.Аттенуированная вакцина
- •33. Регенерация в культуре тканей и растений
- •34.Клеточная селекция
- •35. Вимоги до розріджувача сперми, що використовується при штучному заплідненні.
- •36. Векторні вакцини та принципи їх створення.
- •37. Типи морфогенезу в культурі клітин та тканин рослин.
- •39. Трансплантація ембріонів. Метод та значення.
- •41. Соматический эмбриогенез и органогенез как типы морфогенеза в культуре клеток и тканей растений
- •42. Типы соматических гибридов у растений и их хар-ка. Практическое применение.
- •43. Методы извлечения эмбрионов из коров доноров.
- •44. Штучне запліднення тварин та його значення
- •45. Типи регенерації рослин в культурі in vitro
- •46. Заходи боротьби з повторним зараженням безвірусного садивного рослинного матеріалу, отриманого біотехнологічним шляхом.
- •50. Умови, необхідні для злиття протопластів рослин.
- •51. Кріоконсервування ембріонів тварин.
- •52. Трансгенні тварини та їх одержання.
- •53. Методи стерилізації в біотехнології рослин.
- •54. Селекційні та біотехнологічні шляхи отримання гаплоїдів та подвоєно-гаплоїдних рослин.
- •55. Біотехнологічні методи, які дозволяють регулювати стать тварини при народженні.
- •56. Теоретичні основи „роздільної” селекції в тваринництві.
- •57. Культура пыльников растений in vitro.
- •58.Органические примеси, которые используются в питательных средах в биотехнологии растений.
- •59. Методы извлечения эмбрионов из коров доноров.
- •60. Використання методів біотехнології при виробництві вакцин
1.Предмет та методи біотехнології рослин як науки
Биотехнология как наука сформировалась в последние десятилетия (70-90-е годы) на основе развития молекулярной биологии, клеточной и генной инженерии, широкого использования методов биохимии, биоорганической химии и других наук. Основой биотехнологии являются биологические процессы, с помощью которых решаются многие практические вопросы по увеличению производства продовольствия, повышение эффективности здравоохранения, производства сырья, создания и использования рентабельных возобновляемых источников энергии, безотходных производств, улучшение экологических условий окружающей среды.
Большое будущее имеет сельскохозяйственная биотехнология прежде всего для создания новых высокопродуктивных сортов и гибридов сельскохозяйственных культур, биологических средств защиты растений, производства пищевых продуктов и кормов, регуляторов роста, различных биопрепаратов, утилизации побочной продукции растениеводства и производства из нее биогаза, бактериального протеина, топлива, высококачественных и экологически чистых органических удобрений.
На современном этапе развития для интенсификации селекции эффективно использование таких биотехнологических методов: культура изолированных тканей, клеток и органов растений, клеточная селекция и генная инженерия. Они дают возможность за короткий срок создать и размножить ценный исходный высокопроизводительный материал, гетерозисных гибриды и сорта сельскохозяйственных растений. Разработка основ метода культуры тканей растительных организмов имеет сравнительно короткую историю и начинается с исследований, выполненных Габерландт в 1902 году. Однако каждое открытие, сделанное в этой области, нашло применение в прикладных исследованиях. Все проблемы, которые решаются в культуре in vitro, можно разделить на три основные группы:
1. сохранение генетической информации клеток (микроклональное размножение и депонирование, культура зародышей, пыльников и семенных зачатков)
2. изменение генетической информации путем мутагенеза под воздействием физических и химических факторов (культура каллуса, суспензий, протопластов)
3. перенос и интеграция генетической информации (генно-инженерное конструирование растений с новыми признаками, соматическая гибридизация).
2.Отримання гаплоїдів на базі клітин чоловічого гаметофіту.
Гаплоидные растения имеют важное значение для селекции, т.к. открывают возможности для ускоренного получения гомозиготных генетически стабильных линий. Для увеличения эффективности индуцирования гаплоидов используют следующие методы:
Андрогенез в культуре пыльника и пыльцы
Элиминация хромосом в гибридном зародыше
Псевдогамия – развитие гаплоидного зародыша после оплодотворения инородной пыльцой без оплодотворения яйцеклетки, или же гиногенез развитие изолированного семязачатка.
В основе метода культуры изолированных пыльников лежит феномен андрогенеза in vitro – процесса образования гаплоидного растения-регенеранта из спорогенной клетки пыльника. Достоверно установлено, что спорогенные клетки пыльника способны в условиях in vitro переключать программу своего развития обычного гаметофитного пути на принципиально иной – спорофитный путь. Таким образом, спорогенные клетки в полной мере проявляют свой морфогенетический потенциал, вплоть до развития целого растения-регенеранта, при чем контролируемые условия позволяют управлять этим процессом. Процесс культивирования пыльников связан с реализацией двух путей спорофитного морфогенеза in vitro - калуссогена и соматического эмброгенеза.
Получение гаплоидных растений из изолированных пыльников может идти по двум направлениям: прямая регенерация соматических зародышей и косвенная – через каллусогенез. В первом случае внутри пыльников из отдельных пыльцевых зерен формируются проэмбриональные структуры, которые при определенных условиях культивирования развиваются в эмриоиды, дающие начало гаплоидным растениям. Во втором – пыльца делится, но клетки, возникающие в результате деления, быстро увеличиваются в размерах и, разрывая оболочку пыльцевого зерна, образуют каллус. В результате дальнейшего морфогенеза из этих каллусных клеток регенерируют растения. При этом растения могут иметь разную степень плоидности – ди-, поли-, анеуплоидные.