- •1.Предмет та методи біотехнології рослин як науки
- •2.Отримання гаплоїдів на базі клітин чоловічого гаметофіту.
- •3. Біотехнологічні методи, які дозволяють зберегти зникаючі породи сільськогосподарських тварин.
- •4. Система формування селекційного матеріалу птахофабрик в Україні.
- •5 . Задачі біотехнології в галузі рослинництва.
- •6. Технологія отримання гаплоїдних рослин та гомозиготних ліній на базі гаплоїдів та подвоєних гаплоїдів в культурі пильників.
- •7.Оценка спермы.
- •10. Скорочення селекційного процесу у рослин з використанням гаплоїдів та подвоених гаплоїдів.
- •11. Використання сучасних селекційних методів при виробництві продукції тваринництва.
- •12. Біологічне значення копацитації і акросомної реакції сперматозоїда на результати запліднення vitro I in vivo.
- •13. Організація лабораторії біотехнології рослин. Перелік обов’язкових приміщень та обладнання.
- •14. Типи та основні етапи мікроклонального розмноження рослин. Практичне значення методу мікроклонального розмноження рослин.
- •15. Організація штучного запліднення сільськосподарських тварин в Україні
- •19. Відкриття в області біології які привели до створення днк технології
- •20. Пептидні вакцини. Принципи їх створення. Обмеження застосування
- •21. Фітогормони, що використовуються в біотехнології рослин.
- •22.Одержання вторинних метаболітів в культурі клітин та тканин рослин.
- •23. Методы генной иммунизации
- •25. Макро- та мікро солі в живильних середовищах для культивування рослин in vitro.
- •26. Виробництво рекомбінантних фармацевтичних білків транс генними рослинами.
- •27. Використання біотехнологічних методів при розв’язанні кормових проблем - дефіциту білка.
- •28. Вимоги до середовищ для зберігання сперми
- •29. Калусогенез в культурі клітин та тканин рослин. Типи калусів.
- •30. Суспензійні культури рослин
- •32.Аттенуированная вакцина
- •33. Регенерация в культуре тканей и растений
- •34.Клеточная селекция
- •35. Вимоги до розріджувача сперми, що використовується при штучному заплідненні.
- •36. Векторні вакцини та принципи їх створення.
- •37. Типи морфогенезу в культурі клітин та тканин рослин.
- •39. Трансплантація ембріонів. Метод та значення.
- •41. Соматический эмбриогенез и органогенез как типы морфогенеза в культуре клеток и тканей растений
- •42. Типы соматических гибридов у растений и их хар-ка. Практическое применение.
- •43. Методы извлечения эмбрионов из коров доноров.
- •44. Штучне запліднення тварин та його значення
- •45. Типи регенерації рослин в культурі in vitro
- •46. Заходи боротьби з повторним зараженням безвірусного садивного рослинного матеріалу, отриманого біотехнологічним шляхом.
- •50. Умови, необхідні для злиття протопластів рослин.
- •51. Кріоконсервування ембріонів тварин.
- •52. Трансгенні тварини та їх одержання.
- •53. Методи стерилізації в біотехнології рослин.
- •54. Селекційні та біотехнологічні шляхи отримання гаплоїдів та подвоєно-гаплоїдних рослин.
- •55. Біотехнологічні методи, які дозволяють регулювати стать тварини при народженні.
- •56. Теоретичні основи „роздільної” селекції в тваринництві.
- •57. Культура пыльников растений in vitro.
- •58.Органические примеси, которые используются в питательных средах в биотехнологии растений.
- •59. Методы извлечения эмбрионов из коров доноров.
- •60. Використання методів біотехнології при виробництві вакцин
52. Трансгенні тварини та їх одержання.
Трансгенез – это получение гибридных клеток животных с последующим выращиванием из них живых особей или животных тканей.
Животное с измененным геномом в результате бт мероприятий называется трансгненное животное.
Для переноса генов млекопитающих используют три метода:
1) Микроиньекция рекомбинантной ДНК в пронуклеос зиготы;
2) Использование ретро вирусов в качестве векторов;
3) Инъекция в клетку генетически-модифицированных стволовых клеток.
Перенос генов методом микроиньекции ДНК в пронуклеус зиготы.
Суть метода: из яйцевода самки извлекают зиготы и освобождают их от окружающих фолликулярных клеток. Зиготу фиксируют микропипеткой. С противоположной стороны подводят инъекционную микропипетку, в которой находится раствор с геном.
Для инъекции чужеродной ДНК в мужской пронуклеус зиготы используют плазмиды с конструкциями, промотор и структурный ген.
Использование ретровирусов в качестве векторов. При переносе чужеродных генов в оплодотворенные в соматические клетки животных в качестве векторов используют ретровирусы, способные внедрятся в геном эмбрионов. Для этого при помощи методов создания рекомбинантной ДНК создается генетическая конструкция, включающая в себя ретровирус и фрагмент ДНК, который необходимо ввести в клетку. Механизм ввода: клетки реципиенты инфицируются вирусом.
Инъекция в клетку генетически-модифицированных стволовых клеток. Стволовые клетки способны делиться и дифференцироваться в одном или нескольких направлениях. Такие клетки можно размножать, культивировать in vitro, создавать банки клеток с желательными генетическими свойствами. В выделенные клетки можно инъецировать генные конструкции.
53. Методи стерилізації в біотехнології рослин.
Все работы с культурой клеток и тканей in vitro проводят в стерильных (асептических) условиях в стерильном боксе или ламинар-боксе, стерильными инструментами, в стерильной посуде, на стерильных питательных средах. В случае нарушения стерильности на средах хорошо развиваются микроорганизмы (грибы, бактерии), нарушающие состав среды и подавляющие рост растительных эксплантов.
Чаще всего для стерилизации помещений (боксов для пересадки тканей, культуральных комнат) используют ультрафиолетовое облучение в течение 0,5-2 часов (в зависимости от площади помещения). Работы в облученном помещении начинают через 15-20 минут после отключения бактерицидных ламп, так как под действием ультрафиолетового излучения двухатомный кислород воздуха становится трехатомным озоном – газом, токсичным для человека. Для достижения максимальной стерильности перед обработкой УФ все поверхности тщательно отмываются моющими средствами, водой и растворами хлорсодержащих веществ, поверхности ламинар-бокса обрабатывают 96 % спиртом.
Посуду, халаты, вату, бумагу, дистиллированную воду, питательные среды стерилизуют в автоклавах под давлением пара 1-2 атмосферы и температурой 120оС в течении 20-60 мин, в зависимости от объёма стерилизуемого материала.
Колбы, штативы со средой, вату, бумагу, халаты перед автоклавированием заворачивают в целлофановую бумагу, либо помещают в биксы.
Металлические инструменты автоклавировать нельзя, так как под действием пара образуется ржавчина. Поэтому их стерилизуют сухим жаром в термостатах с температурой 170-250оС в течении 1-2 часов.