- •М іністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 машинобудівне підприємство в системі ринкових відносин
- •1.1. Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •1.2. Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •Тема 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Тема 3 виробнича потужність підприємства
- •3.2 Методика розрахунку виробничої потужності.
- •3.1 Види виробничої потужності
- •3.2 Методика розрахунку виробничої потужності
- •3.3 Шляхи підвищення ефективності використання виробничої потужності підприємства
- •Тема 4 оборотні засоби підприємства
- •4.1 Оборотні засоби: загальна характеристика, склад і структура
- •4.2. Нормування оборотних засобів
- •4.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Тема 5 персонал підприємства та продуктивність праці
- •5.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •Набір та підготовка персоналу підприємства
- •5.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •5.4. Продуктивність праці, показники та методи її визначення
- •5.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Тема 6 оплата праці
- •6.1. Заробітна плата: сутність, функції
- •6.2. Елементи організації заробітної плати
- •6.3. Тарифна система оплати праці
- •6.4. Система оплати праці
- •6.5 Преміювання персоналу
- •Тема 7 собівартість продукції підприємства
- •7.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •7.2. Групування витрат за економічними елементами
- •7.3. Калькуляція собівартості продукції
- •7.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •7.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Тема 8 ціноутворення
- •8.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •8.2. Методи ціноутворення
- •8.3. Цінова політика підприємства
- •Тема 9 ефективність інженерних та господарських рішень
- •Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •9.3 Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •9.4 Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Література
2.4. Показники використання основних фондів
Для характеристики стану і використання ОФ підприємства застосовується чотири групи показників:
показники технічного стану та руху ОФ;
показники завантаження ОФ;
показники технічного оснащення підприємства;
показники ефективності використання ОФ.
Технічний стан та рух ОФ характеризують такі коефіцієнти:
а)коефіцієнт зносу ОФ (Кзн) :
Кзн = Сзн : Вп ;
б)коефіцієнт придатності ОФ (Кприд):
Кприд = Вз : Вп ,
де Вз – залишкова вартість ОФ, грн.
в) коефіцієнт оновлення ОФ (Кон) :
Кон = Внад : Вк..р.о.ф ;
г)коефіцієнт вибуття ОФ (Квиб):
Квиб = Ввиб : Вп..р.о.ф .
Показники завантаження ОФ підприємства поділяють на показники екстенсивного та інтенсивного використання ОФ.
Показники екстенсивного завантаження обладнання обчислюються як відношення фактичного відпрацьованого фонду часу до загального фонду часу (календарного, режимного, планового). Також використовують коефіцієнт змінності роботи обладнання, який визначається як:
Кзм = МЗ : МД, або Кзм = ФРЧд : ФРЧ1д ,
де МЗ – кількість відпрацьованих протягом певного періоду машино-змін;
МД – кількість відпрацьованих протягом певного періоду машино-днів;
ФРЧд – дійсний фонд робочого часу всього обладнання, годин;
ФРЧ1д – дійсний фонд робочого часу всього обладнання при однозмінній роботі, годин.
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт)обчислюється як відношення фактичної продуктивності одиниці обладнання до планової.
Кінт = tф.і : tн.і ,
де tф.і – фактично витрачений час на обробку і-ої деталі, н-годин.;
tн.і - нормативний час на обробку і-ої деталі, н-годин.
До показників технічного оснащення підприємства належать такі:
а) фондооснащеність (Фосн), яка відображає частину загальної вартості ОФ, що припадає на одиницю основного обладнання:
Фосн = Вс.ро.ф. : nобл ,
де nобл – облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу частку;
б) фондоозброєність (Фозбр) характеризує ступінь озброєності одного промислово виробничого персоналу (ПВП) фондами:
Фозбр = Вс.ро.ф. : Човп ,
де Човп – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.
в) Рівень механізації праці (Мозбр)
Мозбр = Тм пр : Тпр ,
де Тмпр - кількість люд.-годин, витрачених робітниками на механізованих роботах з виробництва продукції, люд.-годин.;
Тпр – загальна трудомісткість виробленої продукції, люд.-годин.
г) Енергоозброєність ( Еозбр)
Еозбр = Wенерг : Чпвп
де Wенерг - сумарна потужність електродвигунів обладнання на підприємстві, кВт/год.
До показників, що характеризують рівень ефективності використання ОФ належать такі:
фондовіддача (ФВ)
ФВ = Q : Вс.р о.ф. ,
де Q – річний обсяг випуску продукції підприємства у вартісному виразі, грн..
Фондомісткість (ФМ)
ФМ = Вс.р о.ф. : Q ,
Рентабельність, фондорентабельність основних фондів (Rоф)
Rоф = П : Вс.р о.ф. ,
де П – прибуток, отриманий підприємством за рік.
Головна ознака підвищення рівня ефективного використання основних фондів будь-яких підприємств — зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції ;м наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного Тюку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування впродовж доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого — від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи:
І) збільшення екстенсивного завантаження;
2) підвищення інтенсивного навантаження.
Великий резерв збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування — максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного впродовж доби устаткування часто сягає 15—20 % загального його парку, а внутрішньозмінні простої становлять 10—15 % робочого часу. Це спричиняється: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; недостатньою кількістю робітників певних професій; перебоями в забезпеченні і робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно-транспортними засобами та ін.
Для підприємств низки галузей індустрії, та передусім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування.
Екстенсивне завантаження засобів праці можна поліпшити шляхом зниження частки недіючого устаткування, а також виведенням з експлуатації зайвого і неефективно використовуваного устаткування.
Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; впровадженню гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20—30%.
Суттєві резерви екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів можна реалізувати за допомогою освоєння у найбільш стислі терміни проектних показників, впровадження нових технологічних агрегатів і ліній.
Для поліпшення використання основних фондів важливе значення має також впровадження на підприємствах достатніх економічних стимулів, які спонукали б працівників підприємств до найраціональнішої експлуатації та належного зберігання основних фондів.