- •М іністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 машинобудівне підприємство в системі ринкових відносин
- •1.1. Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •1.2. Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •Тема 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Тема 3 виробнича потужність підприємства
- •3.2 Методика розрахунку виробничої потужності.
- •3.1 Види виробничої потужності
- •3.2 Методика розрахунку виробничої потужності
- •3.3 Шляхи підвищення ефективності використання виробничої потужності підприємства
- •Тема 4 оборотні засоби підприємства
- •4.1 Оборотні засоби: загальна характеристика, склад і структура
- •4.2. Нормування оборотних засобів
- •4.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Тема 5 персонал підприємства та продуктивність праці
- •5.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •Набір та підготовка персоналу підприємства
- •5.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •5.4. Продуктивність праці, показники та методи її визначення
- •5.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Тема 6 оплата праці
- •6.1. Заробітна плата: сутність, функції
- •6.2. Елементи організації заробітної плати
- •6.3. Тарифна система оплати праці
- •6.4. Система оплати праці
- •6.5 Преміювання персоналу
- •Тема 7 собівартість продукції підприємства
- •7.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •7.2. Групування витрат за економічними елементами
- •7.3. Калькуляція собівартості продукції
- •7.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •7.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Тема 8 ціноутворення
- •8.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •8.2. Методи ціноутворення
- •8.3. Цінова політика підприємства
- •Тема 9 ефективність інженерних та господарських рішень
- •Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •9.3 Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •9.4 Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Література
7.2. Групування витрат за економічними елементами
Групування витрат за економічними елементами здійснюється при визначенні витрат підприємства за певний період і слугують для аналізу при складанні кошторису витрат та застосовуються для розробки матеріальних балансів, напрямів зниження собівартості продукції, нормування обігових коштів, узгодження планів з матеріально-технічного забезпечення, праці та заробітної плати тощо. Таке групування є універсальним і визначається "Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості".
Витрати, що включають до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
внески на соціальні заходи;
амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
інші операційні витрати.
До матеріальних витрат належать витрати на сировину та матеріали, які входять до складу вироблюваної продукції; покупні вироби, що використовуються в процесі виробництва продукції для забезпечення технологічного процесу або інших виробничих та господарських потреб; запасні частини для ремонту устаткування, малоцінні інструменти, пристрої та інші засоби і предмети праці, які не належать до основних виробничих фондів; покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати; роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами; паливо та енергія усіх видів, придбані у сторонніх підприємств і організацій; витрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного збитку та ін.
Вартість матеріальних ресурсів формується на підставі цін придбання на день оприбуткування (без урахування податку на додану вартість), націнок і комісійних винагород посередницьким структурам, суми мита і митних зборів, транспортно-заготівельних витрат.
Із витрат на матеріальні ресурси вираховується вартість зворотних відходів-залишків сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції та втратили повністю або частково споживчі властивості. Вони враховуються за ціною їх використання або продажу.
До витрат на оплату праці зараховують: основну та додаткову заробітну плату; компенсаційні та заохочувальні виплати, які не ввійшли до додаткової заробітної плати (виплати, передбачені законодавством, за невідпрацьований на виробництві час, за вислугу років та ін.); витрати, пов'язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів; витрати на виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру; виплати на вихідну допомогу робітникам при звільненні.
До внесків на соціальні заходи належить єдиний соціальний внесок, який підприємство сплачує у Пенсійний фонд України. Напрям використання цих коштів визначається чинним законодавством. Розподіл коштів відбувається за різними напрямами, а саме: на державне пенсійне страхування; на державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; на страхування на випадок безробіття; на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Ставка єдиного соціального внеску встановлюється законодавством та визначається у відсотках від загального розміру витрат на оплату праці.
Амортизація основних фондів та нематеріальних активів передбачає відрахування від балансової вартості основних виробничих фондів на повне відновлення, реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, які належать підприємству або перебувають у його користуванні за умовами оренди. Амортизаційні відрахування здійснюються за прийнятими методами та нормами. Амортизаційні відрахування нематеріальних активів визначаються щомісяця за нормами, розрахованими на підставі їх первісної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації.
До інших операційних витрат належать витрати, які не можуть бути віднесені до жодного з елементів витрат наведених вище, а саме: витрати, пов'язані з управлінням виробництвом (службові відрядження, оплата робіт консультаційного та інформаційного характеру, оплата робіт із сертифікації продукції); платежі з обов'язкового страхування майна підприємств та цивільної відповідальності; витрати, пов'язані з оплатою послуг банків; витрати на гарантійний ремонт і технічне обслуговування виробленої продукції, якщо це передбачено умовами її реалізації; витрати на реалізацію продукції (відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, транспортних, інших робіт та послуг, витрат на рекламу, сплату мита та митних зборів); податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством; витрати внаслідок технічно неминучого браку тощо.
Частка елементів витрат у собівартості продукції визначає структуру витрат. Структура витрат залежить, передусім, від виду продукції та технології виробництва. Для машинобудування основні витрати пов'язані з матеріальними витратами та заробітною платою з нарахуваннями, у енергетиці — з матеріальними витратами (зокрема на паливо та амортизацію основних фондів), у легкій промисловості — з матеріальними витратами.
Групування витрат за економічними елементами відображається у звіті про фінансові результати і дає змогу підсумовувати витрати на рівні підприємства, галузі, національного господарства та використовувати цю інформацію для аналітичної роботи як на мікро-, так і на макрорівні.