4.2. Нормування оборотних засобів

Кожне підприємство для забезпечення ритмічності, високої результативності процесу виробництва повинне мати певну величину грошових та товарно-матеріальних цінностей на кожній фазі обігу оборотних засобів. Мінімальна величина обо­ротних засобів визначається шляхом розрахунку нормативу оборотних засобів.

Нормування оборотних засобів здійснюється у грошовому вираженні. Загальний норматив оборотних засобів (Н₀₃) складається з часткових нормативів усіх елементів, що нормують: виробничих запасів (Н_вз), незавершеного виробництва (Н_нв), витрат майбутніх періодів (Н_вмп), готової продукції (Н_гп):

Перед розрахунком часткових нормативів визначають норми запасу щодо кожного елементу оборотних засобів.

Норма, як правило, встановлюється в днях запасу та означає. тривалість періоду, який забезпечено певним видом матеріальних цінностей. Наприклад, норма запасу — 10 днів. Це означає, що на підприємстві має бути запасів стільки, щоб забезпечити безперервне виробництво протягом 10 днів.

Норма запасу може встановлюватись у відсотках, у грошовому вираженні до відповідної бази.

На підставі норм запасу та витрат певного виду товарно-матеріальних цінностей визначається частковий норматив кож­ного елементу нормованих оборотних засобів.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах визначають множенням середньодобового споживання матеріалів (D_ср) у вартісному вираженні на норму їх запасу в днях (Т₃):

На підприємствах можуть створюватися транспортний, технологічний (підготовчий), поточний, резервний (страховий) і сезонний запаси матеріальних ресурсів.

У транспортний запас оборотні засоби включаються на період з моменту переходу права власності до надходження вантажу на склад підприємства.

Технологічний запас створюється на період, необхідний для приймання, складування і підготовки до використання мате­ріальних ресурсів.

Поточний запас створюється для забезпечення підприємства сировиною, матеріалами та іншими елементами оборот­них фондів. Він створюється для безперервної роботи підприємства на інтервал часу між поставками матеріальних ресурсів. Норма запасу оборотних засобів у поточних запасах дорівнює половині періоду поставки.

Резервний (страховий) запас підприємства створюється на випадок відхилення фактичних строків поставки від передбачених договором (угодою) чи на період, необхідний для термі­нового відновлення запасу.

На підприємствах може формуватися сезонний запас мате­ріальних ресурсів. Він створюється у випадках:

• сезонного характеру заготівлі сировини (наприклад, цукрових буряків);

• сезонного характеру споживання (наприклад, палива);

— прийнятих умов завезення (наприклад, водним шляхом).

Методика нормування оборотних засобів у малоцінних і

швидкозношуваних предметах праці розробляється з дотриманням таких принципів:

• окремо визначаються норми матеріальних цінностей, що зберігаються на складі підприємства і використовуються у виробництві;

• грошове оцінювання запасів на складі виконується за первинною вартістю, а предметів праці в експлуатації — у половинному розмірі їх первинної вартості;

• розрахунок норм здійснюється на основі коефіцієнтів, що враховують залежність величини запасу від чисельності персоналу, кількості робочих місць, вартості устаткування тощо.

Величину нормативу оборотних засобів у незавершеному виробництві (Н_нв) визначають за формулою

де Уд — середньоденний випуск товарної продукції за її вироб­ничою собівартістю;

Т_ц — середня тривалість виробничого циклу на підприєм­стві, дні;

К_кв — коефіцієнт наростання витрат незавершеного вироб­ництва (співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва та собівартості готової продукції).

Коефіцієнт наростання витрат найточніше можна розрахувати на основі розподілу суми витрат за днями виробничого циклу. З цією метою усі витрати поділяють на одноразові які включають у процес виробництва в перший день циклу (ви­трати сировини, матеріалу), і витрати, що поступово наростають (решта витрат). Для розрахунку застосовується така формула:

де В_і — витрати в і-й день за наростаючим підсумком; В_Тц — сума витрат за днями.

На підприємствах, що виготовляють матеріаломістку про­дукцію і де велика частка одноразових витрат, коефіцієнт на­ростання витрат можна обчислювати, користуючись спрощеною формулою

де В_вц — первинні витрати на початку (у перший день) вироб­ничого циклу;

В_рц — решта витрат на виготовлення виробу;

С_вв — виробнича собівартість виробу.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів обчислюють на підставі залишку коштів на початок пері­оду (В^поч_мп) та суми витрат протягом розрахункового періоду (В^рп_мп) з вирахуванням величини наступного погашення витрат за рахунок витрат періоду (В_пер):

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції на складі підприємства визначають множенням вартості (виробнича собівартість) одноденного випуску готових виробів (Vд) на норму їх запасу на складі у днях (Т_г):

При цьому норма складається з кількості днів (діб), необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантаження замовникам (споживачам), а також оформлення банківських платіжних документів.