Засоби, що впливають на аферентну іннервацію

Спеціальність: 5.110201 Фармація Кількість годин: 2

План лекції: 1. В'яжучі засоби (танін, шавлія). Обволікаючі та адсорбуючі

засоби. Механізм дії, застосування.

2. Подразнюючі засоби (ментол, гірчичники). Місцева та рефлекторна дія. Застосування.

/. В 'яжучі засоби (танін, шавлія). Обволікаючі та адсорбуючі засоби. Механізм дії, застосування.

В'яжучі засоби (Adstringentia) — це ЛЗ, які при нанесенні на шкіру, слизову оболонку або раневу поверхню викликають ефекти дегідратації (посилюють надходження рідини з між клітинного простору в русло крові), ущільнення колоїдів (спричинюють часткову коагуляцію білків, слизу, ексудату, клітинних мембран).

О

Класифікація в 'яжучих, обволікаючих, адсорбуючих та подразнюючих засобів.

В'яжучі, обволікаючі, антацидні за­соби			Адсорбуючі засоби		Ефірні олії та комбіновані засоби *		Гіркоти
Рослинного	Солі металів
походження
Дубова кора	Алюмінію фосфат	Активоване		Еспол*		Трава
Трава звіробою	Алюмаг	вугілля		Меновазин*		полину
Лист шавлії	Вісмуту субцит-	Карболонг		Валідол		Корінь
Квіти ромашки	рат колоїдний	Ентеросгель		М'ята перцева		кульбаби
Трава череди	Гідроокис			Насіння гірчиці		Трава золо-
Супліддя вільхи	алюмінію			Лист евкаліпта		тотисячника
Танін	Альмагель			Бен-гей*		Кореневище
Танальбін	Маалокс					аїру
Ромазулан •	В і каїр
	Вікалін
	Ксероформ
	Магнію оксид
	Анацид
	Ацетат свинцю

бволікаючі засоби (Obvolaentia) — це фармакологічно індиферентні, високо молекулярні речовини, переважно рослинні колоїдні сполуки, які у воді утворюють клейкі рідини — слизи, які покривають запальні слизові оболонки або шкіру захисною плівкою, що оберігає їх від подразнень і сприяє швидкій ліквідації запального процесу.

Адсорбуючі засоби— речовини, що мають властивість своєю поверхнею поглинати й утримувати рідини та гази. Явище адсорбції відбувається тим швидше і сильніше, чим більша сумарна поверхня частинок порошку, тобто чим він дрібніший.

Механізм дії

Обволікаючі, в 'яжучі та адсорбуючі засоби

обволікають аферентні нервові закінчення, так як утворюють у воді колоїдні розчини (фосфалюгель, де-нол, гідроокис алюмінію, альмагель, алюмаг, маалокс, анацид, ентеросгель);

нейтралізують вільну НС1 шлункового соку (фосфалюгель, гідроокис алюмінію, альмагель, алюмаг, маалокс, магнію оксид, анацид);

викликають осадження білків з утворенням альбумінатів, які у вигляді плівки покривають поверхню шкіри чи слизової оболонки (де-нол, вікаїр, вікалін), що знижує подразнюючу дію на аферентні нервові закінчення слизової оболонки ШКТ

адсорбують хімічні речовини на своїй поверхні (фосфалюгель, маалокс, алюмаг, анацид, адсорбуючі засоби). Наприклад, 1 г активованого вугілля має сумарну адсорбуючу поверхню понад 100 м2. Адсорбенти не подразнюють тканини і виводяться з організму в незміненому стані.

Фармакологічні ефекти

Для препаратів цієї групи характерні:

- обволікаючий ефект (вісмуту субцитрат колоїдний (де-нол), фосфалюгель, альмагель, алюмаг, маалокс, анацид, ентеросгель); адсорбуючий (фосфалюгель, маалокс, анацид, адсорбівні засоби); в'яжучий (засоби рослинного походження, вікаїр, ксероформ, ацетат свинцю);

- слабкий протизапальний (лист шавлії, квіти ромашки, трава череди, ромазулан, вікалін, лист евкалипта, еспол);

- протизапальний (вісмуту субцитрат колоїдний (де-нол));

- антацидний (всі солі металів, крім гідроокису алюмінію та анациду; активоване вугілля, карболонг);

• потогінний (квіти ромашки);

• гастропротекторний, антибактеріальний (де-нол);

• спазмолітичний (валідол, вікалін, вікаїр, м'ята перцева);

• в'яжучі речовини мають дезодоруючі властивості (усувають неприємний запах), запобігають гниттю.

Показання до застосування та взаємозамінність

Препарати, що впливають на аферентну інервацію можуть використовуватися для зовнішнього та внутрішнього застосування. Зовнішньо:

опіки, пролежні, виразки, попрілості, запальні дерматози (всі засоби рослинного походження, крім ромазулану, препаратів гірчиці, есполу);

запальні захворювання зіву, гінгівіти, стоматити (всі засоби рослинного походження, крім трави череди, супліддя вільхи);

Внутрішньо:

коліти, ентерити, гастрити, виразкова хвороба (трава звіробою, квіти ромашки, танін, ромазулан, всі солі металів, крім ксероформу та ацетату свинцю); отруєння алкалоїдами (танін, адсорбівні засоби, крім ентеросгелю); харчові отруєння (фосфалюгель, всі адсорбівні засоби); гіперфосфатемія (анацид);

Спеціальні сорбенти використовують для видалення токсичних речовин з крові (гемосорбція). В основі гемосорбції лежать процеси адсорбції та абсорбції. З цією метою використовують набір різних смол з підвищеною аніоно- і катіонобмінною ємкістю.

Поряд із гемосорбцією використовують ентеросорбцію (введення сорбенту в травний канал), що забезпечує дезінтоксикацію ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Застосовують їх всередину для адсорбції отрут і газів, зовнішньо для підсушування мокнучої поверхні шкіри.

Побічна дія

При застосуванні препаратів алюмінію можливі закрепи, а - препаратів, що містять вісмут, вугілля активоване виникає забарвлення калу в темний колір. При використанні вікаліну, вікаїру, магнію окис - послаблюючий ефект. Вісмуту субцитрат викликає нудоту, блювання.

При використанні адсорбуючих засобів - запор, діарея, збіднення організму вітамінами, гормонами, жирами, білками.

При нанесенні в'яжучих речовин на слизову оболонку рота з'являється терпкість, сухість, стягування і часткова втрата відчуття смаку. Після припинення дії в'яжучих речовин функції клітин повністю відновлюються.

Протипоказання

Не слід призначати танін у вигляді клізм (при тріщинах прямої кишки можливе утворення тромбів).

Препарати алюмінію, вісмуту субцитрат протипоказані при порушеннях функції нирок.

Адсорбуючі засоби протипоказані при виразкових ураженнях ШКТ, шлункових кровотечах.

Відволікаючі засоби не слід застосовувати при порушенні цілосності шкіри та на слизові оболонки.

Фармакобезпека

Антациди не слід поєднувати з НПЗЗ, діуретиками, антибіотиками, ізоніазидом, фторхінолонами та солями заліза.

Перед їдою приймають альмагель, вісмуту субцитрат та всі гіркоти (за 15-20 хвилин); після їди приймають маалокс, алюмаг, фосфалюгель, вікаїр, вікалін, магнію оксид, анацид.

Порівняльна характеристика препаратів

Кора дуба застосовується як в'яжучий засіб у вигляді водного відвару для полоскання при запальних процесах у ротовій порожнині. Іноді призначають зовнішньо при опіках.

Трава звіробою застосовується місцево у вигляді настойки для змащування ясен і полоскання роту, а також внутрішньо як в'яжучий засіб при колітах і проносах.

Квіти ромашки застосовуються у вигляді чаю або настою. Мають протизапальні, деякі антиалергічні властивості, сприяють прискоренню процесів регенерації.

Супліддя вільхи - в'яжучий засіб при гострих і хронічних ентеритах і колітах.

Танін внутрішньо не застосовується, тому що взаємодіє з білками слизової оболонки шлунка, але ним промивають шлунок при отруєнні солями алкалоїдів і важких металів.

Трава череди приймається у вигляді настою у педіатричній практиці для ванн при діатезах; іноді внутрішньо при простудних захворюваннях.

Гідроокис алюмінію широко застосовується як антацидний засіб при захворюваннях ШКТ. Входять до складу багатьох комбінованих антацидних препаратів — маалокс, анацид, альмагель.

Алюмінію фосфат (фосфалюгель) призначають у вигляді колоїдного гелю за ЗО хвилин до їди. Має в'яжучі властивості, ефективний при інтоксикаціях. Можна застосовувати під час вагітності та лактації.

Алюмаг - збалансований препарат з однаковими кількостями гідроксидів магнію та алюмінію (по 0,2) - для запобігання проносів та закрепів. Швидко нейтралізує шлунковий сік, а завдяки утворенню гелю в шлунку проявляє адсорбуючу, обволікальну та знеболюючу дію. Алюмаг можна застосовувати в лікувальних та профілактичних цілях при виразковій хворобі та гіперацидному гастриті, а також епізодично - при необхідності позбавитись відрижки, печії та болю в шлунку. Майже не справляє системного впливу у зв'язку з мінімальним всмоктуванням у ШКТ.

Вікалін, вікаїр - комбіновані препарати, мають антацидну, в'яжучу, проносну, протизапальну, а також спазмолітичну дію.

Вісмуту субцитрат колоїдний (де-нол) виявляє антацидну і цитопротекторну дію. Має також антисептичну дію та бактерицидну на Helicobacter pylori. Де-нол стимулює синтез PgE₂, що підвищує утворення слизу та бікарбонатів, у вигляді колоїдної маси розподіляється по поверхні слизової оболонки шлунка, обволікає парієтальні клітини.

Магнію оксид. Його дія не супроводжується вторинною гіперсекрецією. Виявляє легкий проносний ефект.

Ацетат свинцю застосовується зовнішньо у вигляді водних розчинів як в'яжучий засіб при запальних захворюваннях шкіри та слизових оболонок.

Вугілля активоване, карболонг у зв'язку з адсорбуючими властивостями зменшують ефективність лікарських засобів при одночасному застосуванні.