Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия ДКПЗК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
373.76 Кб
Скачать
  1. Предмет і формула референдуму.

Предмет референдуму – це те питання, яке необхідно вирішити, а вербальне вираження питання – формула:

  1. Можна відповісти Так чи Ні.

  2. Народний вибір – це коли на питання, є варіанти відповіді, яких більш ніж 2.

Стадії проведення референдуму:

  1. Ініціатива;

  2. Формування інфраструктури референдуму;

  3. Агітація і роз’яснюванна компанія.

  4. Голосування.

  5. Підрахунок голосів.

На референдум встановлюється квота – щоб рішення було прийняти , треба щоб за нього проголосувало 50% і прийняло участь 50%.

  1. Американський федералізм. Сполучені Штати Америки - федеративна держава.

Суб'єктами федерації є 50 штатів і федеральний округ Колумбія з розташованою в ньому столицею - м.Вашингтон.

Штати діляться на графства – тауни – селища міського типу.

У США є залежні території:

1. острови Пуерто-Ріко і Гуам (статус вільно приєднаної держави);

2. Віргінські острови;

3. Схід Самуа.

Закони США мають тут верховенство як і в Штатах, але всі ці території не мають свого представництва в Сенаті.

Штати - державні утворення, але вони не володіють державним суверенітетом і не мають права виходу із США. Вони приймають свої конституції, які відповідають основним положенням Конституції Сполучених Штатів Америки.

Структура органів штатів відповідає структурі федеральних органів. Законодавчу владу у штаті здійснює лігіслатура (як правило однопалатна), виконавчу - обраний населенням губернатор, судову - Верховний Суд та інші суди штату.

Конституція США визначила принципи розмежування владної компетенції федерації і штатів. Вона встановлює сферу виключної компетенції федерації. За межами встановленої компетенції свої повноваження реалізують штати та їх органи.

  1. Поняття і елементи правового статусу людини і громадянина.

Правовий статус особи — це система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (тобто як такий, що має правосуб'єктність) координує своє поведінку в суспільстві.

Основними принципами конституційно-правового інституту прав і свобод людини є:

1. Закріплення в національному праві прав і свобод, встановлених нормами міжнародного права;

2. Принцип невідчужуваності та непорушності основних природних прав і свобод людини та належність її їй від народження (ст. 21 Конституції України).

Цей принцип означає, що всі люди визнаються вільними, що вони володіють правами і свободами від народження;

4. Принцип єдності прав та обов’язків людини і громадянина (ст. 23 Конституції України) полягає у тому, що не повинно бути прав без обов’язків, як не повинно бути і обов’язків без прав.

5. Принцип гарантованості прав і свобод людини і громадянина полягає в тому, що, по-перше, конституційні права і свободи гарантуються державою й не можуть бути скасовані і, по-друге, при прийнятті нових законів або внесенні до них змін не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони складають його зміст і структуру): громадянство; загальна правоздатність; принципи правового статусу; конституційні права, свободи й обов’язки громадян; гарантії прав і свобод; відповідні правові норми.

Структура правового статусу особи може бути представлена у вигляді таких елементів:

- правосуб'єктність;

- права;

- свободи;

- обов'язки;

- відповідальність (має вторинний характер — реалізується в результаті вчиненого правопорушення або в зв'язку з невиконанням компетенції чи перевищенням її обсягу. В останньому разі йдеться про правовий статус посадової особи).