- •Поняття Конституції, її сутність і соціальні функції. Причини виникнення конституцій.
- •Поняття федералізму. Види федерацій. Проблеми розмежування компетенцій між
- •Загальна характеристика та джерела британської конституції.
- •Види і форми конституції. Об’єкт конституційного регулювання.
- •Особливості регулювання прав людини і громадянина в конституційному праві Великобританії.
- •Поняття і предмет конституційного права як галузі права зарубіжних країн.
- •Поняття, соціальні функції та види виборів у зарубіжних країнах.
- •Правове положення загальнонаціональних органів державної влади.
- •Принципи конституції.
- •Дія конституції: у часі, просторі, за колом осіб. Порядок зміни Конституції.
- •Виборчий процес і його елементи.
- •Загальна характеристика конституції сша, її джерела.
- •Особливості конституційного статусу людини і громадянина в сша.
- •Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна. Її система і значення для підготовки правознавців вищої кваліфікації.
- •Референдум: поняття, види, принципи, стадії.
- •За правовими наслідками:
- •Партійна система сша та її правове регулювання.
- •Зміст і співвідношення понять “людина”, ”особа”, “громадянин”.
- •Предмет і формула референдуму.
- •Поняття і елементи правового статусу людини і громадянина.
- •Принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову – основа організації та діяльності державного апарату в сучасних зарубіжних країнах. Система стримувань і противаг.
- •Загальновизнані принципи правового статусу людини і громадянина в сучасному світі.
- •Загальна характеристика інституту парламенту. Парламент і парламентаризм.
- •Конституція Франції 1958 року та інші документи конституційного значення.
- •Принципи правового статусу людини і громадянина в недемократичних державах.
- •Парламенти як органи законодавчої влади в сучасних зарубіжних країнах. Їх конституційний склад, порядок обрання та строк повноважень.
- •Особливості закріплення конституційних обов’язків в конституціях демократичних і недемократичних країн.
- •Структура та внутрішня побудова палат парламенту в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Основного закону фрн і Конституції земель.
- •Поняття громадянства. Громадяни, іноземні громадяни, апатриди, біпатриди. Співвідношення ”громадянства” і “підданства”.
- •Обмеження і гарантії прав та свобод людини і громадянина у фрн.
- •Підстави набуття громадянства.
- •Проблема компетенції та конституційна регламентація повноважень парламентів.
- •Партії і партійна система фрн.
- •Підстави припинення громадянства.
- •Парламент фрн. Конституційні гарантії прав і свобод. Конституційні обмеження прав і свобод.
- •Особливості бюджетного процесу в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Конституції Італійської Республіки.
- •Міжнародні стандарти правового статусу людини і громадянина.
- •Поняття глави держави. Еволюція глави держави у світі.
- •Особливості конституційного статусу людини і громадянина в Італії.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Юр.Статус монарха і його особливості. Повноваження монарха. Королівські прерогативи.
- •Державний і політичний режим. Їх види та ознаки.
- •Президент як глава держави в зарубіжних країнах. Конституційні вимоги до кандидатів у президенти.
- •Партії та партійна система в Італії.
- •Уряд у системі органів виконавчої влади.
- •Нетрадиційні види монархії.
- •Конституція уряду та його акти.
- •Конституційна відповідальність урядів у зарубіжних країнах.
- •Президентська, парламентарна республіки.
- •Поняття судової влади та її місце у механізмі розподілу влад.
- •Швейцарський федералізм.
- •Змішані республіки. Нетрадиційні види республіки.
- •Конституційні принципи судоустрою і правосуддя в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Конституції та конституційного права кнр.
- •Поняття територіальної організації публічної влади в державі.
- •Політико-територіальний та адміністративно-територіальний устрій, їх співвідношення.
- •Особливості конституційного статусу особистості. Конституційні обов’язки у кнр.
- •Прокуратура й адвокатура в зарубіжних країнах.
- •Форма правління та державний режим у кнр.
Особливості закріплення конституційних обов’язків в конституціях демократичних і недемократичних країн.
Структура та внутрішня побудова палат парламенту в зарубіжних країнах.
За своєю структурою вищі представницькі органи є одно- та двопалатними (бікамеральними).
Двопалатна структура парламенту властива як унітарним, так і федеративним державам, проте принципи формування верхньої палати федеративної країни відмінні, порівняно з унітарною державою, що має у своєму складі верхню палату. Нижня палата у двопалатному парламенті називається по-різному: Палата представників (Австралійський Союз, США, Японія та ін.), Палата депутатів (Італія, Мексика), Національна рада (Австрія), Державна Дума (Російська Федерація), Народна палата (Індія), Сейм (Польща), Палата громад (Великобританія, Канада), Віче республік (Союзна Республіка Югославія), Національні збори (Франція) і т. ін.
Однопалатна система парламенту є характерною для мононаціональної держави, що займає, як правило, невелику територію. Джерела її виникнення різноманітні. В одних країнах однопалатна структура парламенту була встановлена разом з утворенням незалежної держави. Так, у Болгарії після закінчення болгаро-турецької війни була прийнята Тирновська Конституція 1879 p., яка передбачала однопалатні Народні збори. Така сама структура парламенту закріплювалася конституціями (1947,1971 pp.) та нині чинною (1991 p.).
Голова парламенту – «спікер»- з англ. Оратор:
Колегіальні органи ( Президія, Орг. Комітет – Чехія).
Постійні комісії і комітети. Тимчасові комісії.
Органи, які існують при парламенті:
1. Лічильні палати ( Рахункові палати).
2. Інф. Допоміжні органи.
Допоміжний апарат депутата ( патронатна служба).
Особливості конституційного контролю у Франції. Конституційність актів державних органів розглядається різними органами: парламентських - Конституційною радою, органів виконавчої влади - Державною радою.
Конституційна рада складається з 9 членів (на 9 років) і не підлягають поновленню. По 3 члени призначаються Президентом Республіки, головою Національних зборів і головою Сенату. Крім цього основного складу входять усі екс-президенти Республіки. Члени Конституційної ради не можуть бути членами Уряду і парламенту, а також економічної і соціальної рад. Голова Конституційної ради призначається Президентом Республіки з числа всіх членів Конституційної ради, проте дотепер голови завжди призначалися з числа "президентських" членів.
контроль за відповідністю міжнародних договорів Основному закону.
розглядає скарги на законність обрання членів обох палат парламенту
питання виборності й несумісності посад, що виникають стосовно членів парламенту
спостерігає за проведенням референдуму і повідомляє його результати
вирішення спорів про розподіл компетенції між законодавчою й виконавчою владами.
Справи в Конституційній раді розглядаються письмово на закритих засіданнях. Рішення мотивуються і публікуються у "Журналь офіс'єл". Усі рішення Конституційної ради оскарженню не підлягають і є обов'язковими для публічних влад, усіх адміністративних і судових органів.