- •Поняття Конституції, її сутність і соціальні функції. Причини виникнення конституцій.
- •Поняття федералізму. Види федерацій. Проблеми розмежування компетенцій між
- •Загальна характеристика та джерела британської конституції.
- •Види і форми конституції. Об’єкт конституційного регулювання.
- •Особливості регулювання прав людини і громадянина в конституційному праві Великобританії.
- •Поняття і предмет конституційного права як галузі права зарубіжних країн.
- •Поняття, соціальні функції та види виборів у зарубіжних країнах.
- •Правове положення загальнонаціональних органів державної влади.
- •Принципи конституції.
- •Дія конституції: у часі, просторі, за колом осіб. Порядок зміни Конституції.
- •Виборчий процес і його елементи.
- •Загальна характеристика конституції сша, її джерела.
- •Особливості конституційного статусу людини і громадянина в сша.
- •Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна. Її система і значення для підготовки правознавців вищої кваліфікації.
- •Референдум: поняття, види, принципи, стадії.
- •За правовими наслідками:
- •Партійна система сша та її правове регулювання.
- •Зміст і співвідношення понять “людина”, ”особа”, “громадянин”.
- •Предмет і формула референдуму.
- •Поняття і елементи правового статусу людини і громадянина.
- •Принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову – основа організації та діяльності державного апарату в сучасних зарубіжних країнах. Система стримувань і противаг.
- •Загальновизнані принципи правового статусу людини і громадянина в сучасному світі.
- •Загальна характеристика інституту парламенту. Парламент і парламентаризм.
- •Конституція Франції 1958 року та інші документи конституційного значення.
- •Принципи правового статусу людини і громадянина в недемократичних державах.
- •Парламенти як органи законодавчої влади в сучасних зарубіжних країнах. Їх конституційний склад, порядок обрання та строк повноважень.
- •Особливості закріплення конституційних обов’язків в конституціях демократичних і недемократичних країн.
- •Структура та внутрішня побудова палат парламенту в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Основного закону фрн і Конституції земель.
- •Поняття громадянства. Громадяни, іноземні громадяни, апатриди, біпатриди. Співвідношення ”громадянства” і “підданства”.
- •Обмеження і гарантії прав та свобод людини і громадянина у фрн.
- •Підстави набуття громадянства.
- •Проблема компетенції та конституційна регламентація повноважень парламентів.
- •Партії і партійна система фрн.
- •Підстави припинення громадянства.
- •Парламент фрн. Конституційні гарантії прав і свобод. Конституційні обмеження прав і свобод.
- •Особливості бюджетного процесу в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Конституції Італійської Республіки.
- •Міжнародні стандарти правового статусу людини і громадянина.
- •Поняття глави держави. Еволюція глави держави у світі.
- •Особливості конституційного статусу людини і громадянина в Італії.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Юр.Статус монарха і його особливості. Повноваження монарха. Королівські прерогативи.
- •Державний і політичний режим. Їх види та ознаки.
- •Президент як глава держави в зарубіжних країнах. Конституційні вимоги до кандидатів у президенти.
- •Партії та партійна система в Італії.
- •Уряд у системі органів виконавчої влади.
- •Нетрадиційні види монархії.
- •Конституція уряду та його акти.
- •Конституційна відповідальність урядів у зарубіжних країнах.
- •Президентська, парламентарна республіки.
- •Поняття судової влади та її місце у механізмі розподілу влад.
- •Швейцарський федералізм.
- •Змішані республіки. Нетрадиційні види республіки.
- •Конституційні принципи судоустрою і правосуддя в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Конституції та конституційного права кнр.
- •Поняття територіальної організації публічної влади в державі.
- •Політико-територіальний та адміністративно-територіальний устрій, їх співвідношення.
- •Особливості конституційного статусу особистості. Конституційні обов’язки у кнр.
- •Прокуратура й адвокатура в зарубіжних країнах.
- •Форма правління та державний режим у кнр.
Поняття республіки. Її головна відмінність від монархії.
Республіка (суспільна справа) – фоа правління при якій державна Влада здійснюється виборними органами які обираються, насамперед на певний строк.
Ознаки:
Існування або одноособового або колегіального глави держави.
Вибрність глави держави.
Виборність всіх представницьких органів.
Здійснення влади з волі народу.
Юр. відповідальність глави держави за прийняття рішення.
Обов’язковість рішень верховної представнцької державної влади для всіх інших гілок влади.
взаємна відповідальність особи і держави.
Гарантованість прав людини і громадянина.
послідовна реалізація принципу поділу влади на основі принципу стримань і противаг.
Монархія – історично перша форма правління ( моно – один, арх – влада ) – одноосібний глава держави, що здійснює управління за власним правом, а не делеговано:
його влада є довічна;
монарх є недоторканим, відповідає монарх
Ознаки:
Наявність одноособового довісного правителя.
Спадкоемний характер наступності Верховної влавди
Юридична безвідповідальність монарха.
Влада монарха обожнюється.
Конституційна відповідальність урядів у зарубіжних країнах.
Політична відповідальність може мати місце перед парламентом, президентом (главою держави), прем’єр-міністром.
Відповідальність перед парламентом полягає у вираженні ним вотуму недовіри уряду чи окремому міністру, у відмові в довірі уряду (це питання ставиться за ініціативою самого уряду) і як наслідок відставка уряду чи міністра. Як правило політична відповідальність має місце перед нижньою палатою чи однопалатним парламентом, перед верхньою палатою в рідких випадках (Італія).
Політична відповідальність міністрів може бути солідарною та індивідуальною. При солідарній відповідальності навіть якщо недовіра висловлена одному міністру у відставку йде весь уряд (Франція, Іспанія, Куба).
При індивідуальній відповідальності у відставку йде тільки той міністр, якому висловлена недовіра.
В деяких країнах можливим є і колективна, і індивідуальна відповідальність. Питання про те, який вид відповідальності застосовувати при вираженні недовіри одному міністру в одних країнах вирішує сам кабінет (Великобританія), в інших – парламент (Італія).
Політична відповідальність перед главою держави виражається в заміщенні міністра (звільнення у відставку) президентом, зокрема за «неправильну політичну лінію». Це можливо у президентських та напівпрезидентських республіках.
Політична відповідальність перед прем’єр-міністром також полягає у вимозі прем’єра подати у відставку відповідного міністра, зокрема у випадку неузгодженостей з принципових питань.
В парламентських республіках та монархіях, де міністрів підбирає сам прем’єр, він сам і може вимагати від міністра виходу у відставку.
Загальна характеристика й особливості Федеральної Конституції Швейцарської Конфедерації. Конституції кантонів. Перша конституція Швейцарії була прийнята в 1848 році. В 1874 році була прийнята нова Конституція, а з 1 січня 2000 року діє третя конституція, прийнята в 1999 році.
Преамбула; 6 розділів поділяються на глави: Загальні положення ( 6 ст.) – склад Конфедерації.II- й – Регламент прав і свобод людини і громадянина/:III –й – Регламент і взаємодія кантонів і комун.IV – й – Політичні права, вибори.
V – й – Статус вищих органів влади.VI – й – Зміна Конституції.
Особливості Конституції:
союзна федерація Швейцарська конфедерація.
Підтвердила свій 200-й нейтралітет:
не надавати свою територію іншим військам.
не брати участь в військових об’єднаннях.
Найбільш спеціалізована:
Гідна пенсія;
Забезпечення від безробіття; Статті про охорону навколишнього середовища; Заборона клоновання людини і тварини.
Державний устрій - Швейцарія - федеративна парламентська республіка.
У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, свій парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Адміністративна автономія і законодавчі повноваження дуже значні. До прикладу, в кожному кантоні - та навіть у кожній громаді - своя поліція і право самостійне визначати розмір податків.
Кантони поділяються на громади. Швейцарець у першу чергу - член громади, потім громадянин кантону і вже потім громадянин Швейцарії. У країні нараховується понад 3000 громад. У деяких громадах більше жителів, ніж у інших кантонах, у деяких - не більш ста. Громади також мають свою автономію: її члени, наприклад, вирішують, де прокладати нову вулицю або чи приймати на роботу нового вчителя.