7. Поняття «національної ментальності» ідентичне «державності».

Під ментальністю (менталітетом) розуміють стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія. Ментальність означає дещо спільне, що лежить в основі свідомого і підсвідомого, логічного та емоційного, тобто вона є глибинним джерелом мислення, ідеології та віри, почуттів та емоцій. культурна ідентичність, передусім, визначається особливостями соціокультурного розвитку сучасного світу. Руйнування структур і моделей ідентичності в «постсучасному» світі відбувається з дивовижною швидкістю та призводить до фатальних наслідків. Серед найбільш значних і трагічних наслідків цього розпаду ідентичності наголошуємо на таких: втрата індивідом значень та смислів, відсутність чіткого розуміння власної сутності, складнощі в розв’язанні питань «Хто я є?» та «Приналежність до якої культурно-історичної спільноти є для мене визначальною?» Закономірним наслідком втрати впевненості в безумовній наявності власної ідентичності стає її пошук. Таким чином, ситуації кризи властива можливість її подолання шляхом конституювання та відтворення ідентичності в сучасній плюралістичній культурі.

8. Українська національна культура. Як самостійний соціокультурний феномен, її характеристики та ознаки.

Культура українського народу розвивалася не ізольовано від культур інших народів, а перебувала, закономірно, в контексті світового культурологічного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів. Цим самим вони розвивали не лише національну культуру, але й зробили вагомий внесок у скарбницю світової. Як явище світової культури наша культура є оригінальним синтезом автохтонних (місцевих) попередніх культур і зовнішніх культурних взаємовпливів. Українська національна культура відбудовувалась хоч і не окремішньо, але завжди на таких духовних домінантах, які надають цій культурі неповторні риси, зумовлюють її особливий тип.

До властивостей української ментальності належить також індивідуалізм. Українському індивідуалізму притаманні специфічні риси. По-перше, цей індивідуалізм – не активний, не предметний, а споглядальний, інтроспективний, квієтичний. Частина цих характеристик наближує український індивідуалізм до східного, а частина – до американського різновиду індивідуалізму. Домінантною ментальною рисою української культури є емоційність, естетичність, чуттєвість. В усьому світі українців, навіть на побутовому рівні вважають емоційними людьми.

Мальовничі пейзажі України, її живописна природа пробуджують поетичне натхнення і ваблять уяву митця. Нескінченний краєвид степу, стрімки річки. затишні куточки лісів не залишають байдужими нікого. Така краса не могла позначитися на українцях. Всесвіт для українця – найближче, естетично привабливе довкілля, яке відображає його власну емоційність. Ще однією якісною ментальною особливістю українського народу та його культури є те, що його життя підпорядковано одній головній ідеї – ідеї Волі, Правди, Долі. Воля розуміється як максимальна самореалізація на основі продуктивності, працездатності у сфері спорідненої діяльності, відповідності за її результати.

Прагнення до Волі уособлює у собі рівність, значущість, цінність кожної особистості, що грунтується на самоповазі і шані будь-якої людини, і вона невідділена від української нації. Характерною особливістю української культури є її відкритість і стабільність, здатність сприймати й українізовувати різні культурологічні впливи.