Ходова частина

Ходова частина служить візком і складається з рами, осей, підвісок і коліс.

Рама,осі, передня і задня підвіски

Рама – це основа автомобіля на якій встановлюються усі агрегати і кузов. Вона складається з повздовжніх балок, з'єднаних між собою поперечинами. Рама автомобіля: 1– передній буфер; 2 – передні буксирні гаки; 3– поздовжні балки; 4–поперечини; 5 – косинка; 6 – косинець; 7– буксирний пристрій; кронштейни ресор.

Передню і задню осі автомобіля з'єднують рамою підвіскою, яка передає вагу автомобіля і вантажу через осі на колеса. Пружний елемент підвіски пом'якшує удари, які сприймають колеса від нерівностей дороги. Залежно від виду пружного елемента підвіски бувають пневматичні, торсійні , ресорні або пружинні.

У пневматичної підвіски пружинним елементом є балон, заповнений стиснутим повітрям. Балон розміщують між рамою і віссю, він має регулятори, які змінюють тиск повітря в балоні при зміні навантаження і удара коліс об нерівності дороги або кренах кузова на поворотах.

У торсійної підвіски пружини елементом є стальні стержні, які працюють на скручування. Таку підвіску встановлюють у напівпричепах і на переднійосі автомобіля "Запорожець".

Ресорні підвіски – це пружні елементи, складені з вигнутих стальних листів різної довжини і розміщених вздовж рами. Задня підвіска у вантажних автомобілів має додаткові ресори ( підресорники), які забезпечують однакову жорсткість підвіски під час руху автомобіля з вантажем і без нього. Усі листи ресори з'єднані між собою центральним стяжним болтом з гайкою, який запобігає їх поздовжньому зміщенню, а з боків – хомутиками, які запобігають їх бічному зміщенню.

Середньої частину ресори кріплять за допомогою стрем'янок до спеціальної площадки на осі.

Кінці ресор можуть з'єднуватися з приклепаними до рами кронштейнами за допомогою стальних пальців або гумових подушок з втулками. Коли кріплять ресори за допомогою гумових подушок на кінцях двох найдовших (корінних) листів приклепують спеціальні чашки в які закладаються гумові подушки.

Амортизатор 1 – поршні; 2 – пружинна клапана; 3– корпус; 4– кулак; 5– вал 6– болт кріплення амортизатора до рами; 7– важіль; 8– тяга; 9– клапани; 10– заглушка циліндра; 11 – перепускні клапани. Для швидкого гасіння коливань підвіски між рамою або кузовом і осями встановлюють амортизатори, які створюють опір перекачування рідини з однієї порожнини в другу через вузькі канали. Поршневий амортизатор кріплять на рамі автомобіля. Один кінець зовнішнього важеля тягою з'єднаного з віссю. Усередині циліндричного корпуса є циліндричні камери. В яких переміщуються два жорстко скріплені поршні. Внутрішня порожнина амортизатора заповнена рідиною.

Амортизатори заповнюють сумішшю з 40% турбінного і 60 % трансформаторного масел.

Колеса

На сучасних автомобілях встановлюють металеві колеса. Таке колесо складається з диска і обода. На вантажних автомобілях застосовують колеса з плоским ободом, а на легкових – з глибоким ободом.

Колеса

1 – борти обода; 2– конусні отвори диска; 3– диск; 4 – глибокий обід; 5– заглиблення; 6– плоский обід; 7– бортове кільце суцільне; 8 – бортове кільце розріхне.

Колесо з плоским ободом має два знімних бортових кільця, одне з яких розрізне. Плоский обід має кільцеву канавку, в якій закріплюється розрізне бортове кільце, ітим самим штопорить друге бортове кільце. Диски коліс мають конусні отвори, за допомогою яких колесо встановлюється на шпильках маточини і кріпиться спеціальними гайками з конусними проточками.

Автомобільні шини

На сучасних автомобілях пневматичні шини застосовують для часткового поглинання поштовхів і пом'якшення ударів від наїзду на перешкоди. Крім того, пневматичні шини забезпечують надійне зчеплення коліс з поверхнею дороги і безшумний рух автомобіляю

Автомобільні шини бувают камерні і безкамерні. Камерна автомобільна шина складається з трьох основних частин: покришки, камери і ободової стрічки. Покришка захищає камеру від пошкодження і забезпечує зчеплення колеса з дорогою. Камера служить основним пружним елементом для пом'якшення ударів і поштовхів на нерівності дороги. Ободова стрічка виконує функції прокладкиміж камерою і металевим ободом колеса.

Система керування

Рульове керування призначається для зміни напряму руху автомобіля повертанням передніх керованих коліс і складається з ру­льового механізму та рульового привода. На вантажних автомобілях великої вантажопідйомності в рульовому керуванні застосовують підсилювач, який полегшує керування автомобілем, зменшує по­штовхи на рульове колесо й підвищує безпеку руху.

Рульовий механізм перетворює обертання рульового колеса на поступальне переміщення тяг привода, що повертає керовані колеса. При цьому зусилля, що передається водієм від рульового колеса до коліс, які повертаються, зростає в багато разів.

Рульовий привод разом із рульовим механізмом передає керуюче зусилля від водія безпосередньо до коліс і забезпечує цим поворот керованих коліс на заданий кут.

Рульові механізми залежно від типу рульової передач і бувають: • черв'ячні; • гвинтові; • шестеренчасті.

У черв'ячному рульовому механізмі (з передачею типу черв'як-ро¬лик) за ведучу ланку править черв'як, який закріплено на рульовому валу, а ролик установлено на роликовому підшипнику на одному ва¬лу із сошкою. Щоб у разі великого кута повороту черв'яка зачеплен¬ня було повним, нарізку черв'яка виконують по дузі кола — глобоїду. Такий черв'як називають глобоїдшш.

У гвинтовому рульовому механізмі обертання гвинта, зв'язаного з рульовим валом, передається гайці, яка закінчується рейкою, зачеп¬леною із зубчастим сектором. Сектор установлено на одному валу із сошкою. Такий рульовий механізм утворений рульовою передачею типу гвинт-гайка-сектор.

У шестеренчастих рульових механізмах рульова передача утво¬рюється циліндричними або конічними шестернями. До них нале¬жить також передача типу шестірня-рейка, в якій циліндрична шес¬тірня зв'язана з рульовим валом, а рейка, зачеплена із зуб'ями шес¬тірні, править за поперечну тягу.

Рейкові передачі й передачі типу черв'як-ролик як такі, що за¬безпечують порівняно невелике передаточне число, застосовують переважно на легкових автомобілях. Для вантажних автомобілів ви¬користовують рульові передачі типу черв'як-сектор і гвинт-гай¬ка-сектор, обладнані або вмонтованими в механізм підсилювачами, або підсилювачами, винесеними в рульовий привод.

Конструкції рульового привода різняться розташуванням важелів і тяг, з яких складається рульова трапеція, відносно передньої осі. Як¬що рульову трапецію розміщено спереду передньої осі, то така кон¬струкція рульового привода називається передньою рульовою трапе¬цією, а якщо позаду — задньою. На конструктивне виконання й схему рульової трапеції істотно впливає конструкція підвіски передніх коліс.

Коли підвіска залежна (див. рис. 2, а), рульовий привод має простішу конструкцію, бо складається з мінімуму деталей. Поперечну рульову тягу в цьому разі виконано суцільною, а сошка хитається в площині, паралельній поздовжній осі автомобіля. Можна зробити привод і з сошкою, що хитається в площині, паралельній передньому мосту. В такому разі поздовжньої тяги не буде, а зусилля від сошки передаватиметься прямо на дві поперечні тяги, зв'язані з цапфами коліс.

Якщо підвіска передніх коліс незалежна, схема рульового приво¬да (див. рис. 2, б) конструктивно складніша: з'являються додаткові деталі привода, яких немає в схемі із залежною підвіскою коліс. Змі¬нюється конструкція поперечної рульової тяги, її роблять розчлено¬ваною, з трьох частин: основної поперечної тяги 4 та двох бічних тяг — лівої 3 й правої 6. Для опори основної тяги 4 слугує маятнико¬вий важіль 5, який за формою й розмірами відповідає сошці 1. Бічні поперечні тяги з'єднано з поворотними важелями 2 цапф і з основ¬ною поперечною тягою за допомогою шарнірів, які допускають не¬залежні переміщення коліс у вертикальній площині. Розглянуту схе¬му рульового привода застосовують переважно на легкових автомобі¬лях.

Електрообладнання

Електрообладнання автомобіля поділяється на дві групи. Перша група – це джерела електричної енергії: генератор і акумуляторна батарея. Друга група, яка носить назву споживачів – це всі інші прилади електрообладнання.

Акумуляторна батарея

Принцип дії акумулятора полягає у перетворенні електричної енергії на хімічну при заряджанні або хімічної енергії на електричну при розряджанні. Акумуляторні батареї виготовляють у вигляді бака, розділеного перегородками на камери. У кожній камері знаходиться окремий свинцево-кислотний акумулятор, який складається з позитивних і негативних пластин, сепараторів, з'єднувальних містків з полюсними штирями і кришки з пробкою. Камера складеного акумулятора заповнюється електролітом.

Автомобільний генератор призначений для живлення електричним струмом усіх приладів системи електрообладнання під час роботи двигуна на великих і середніх обертах. Крім того генератором підзаряджають акумуляторну батарею. Принцип утворення електричного струму заснований на явищі електромагнітної індукції. У рух генератор приводиться клиноподібним насосом від шківа колінчастого вала. Автомобільні генератори постійного струму різняться між собою в основному кількістю полюсів і щіток, розмірами, даними обмоток, напругою і потужністю.

Генератор струму має корпус з кришками. Всередині корпуси кріплять полюсні башмаки. Кожний башмак має обмотку збудження. Між полюсами над підшипниках обертається якір, що складається з вала, залізничного сердечника, обмотки і колектора.