58. Філософія постмодернізму.

У філософії постмодернізму відзначається зближення її не з наукою, а з мистецтвом. Таким образом философская мысль оказывается не только в зоне маргинальности по отношению к науке, но и в состоянии индивидуалистического хаоса концепций, подходов, типов рефлексии, какое наблюдается и в художественной культуре конца ХХ века. Таким чином філософська думка виявляється не тільки в зоні маргінальності по відношенню до науки, а й у стані індивідуалістичного хаосу концепцій, підходів, типів рефлексії, яке спостерігається і в художній культурі кінця ХХ століття. В философии так же как и в культуре в целом действуют механизмы деконструкции , ведущие к распаду философской системности, философские концепции сближаются с «литературными дискуссиями» и «лингвистическими играми», преобладает «нестрогое мышление». У філософії ТАК само як І В культурі У цілому діють механізми деконструкції , що ведуть до розпаду філософської системності, філософські концепції зближуються з «літературними дискусіями» і «лінгвістичними іграми», переважає «нестрогое мислення». Декларируется «новая философия», которая «в принципе отрицает возможность достоверности и объективности…, такие понятия как „справедливость“ или „правота“ утрачивают свое значение…». Декларується «нова філософія», яка «в принципі заперечує можливість достовірності та об'єктивності ..., такі поняття як" справедливість "або" правота "втрачають своє значення ...».

59. Антропологічні орієнттації філософської герменевтики прагматизму та інструменталізму.

Прагматизм — доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб. Інструменталізм - напрямок У філософії І методології Науками, що розглядає наукові поняття, теорії та гіпотези як інструменти, необхідні для орієнтації людини У його взаємодії З природою І суспільством . Инструментализм тесно связан с прагматизмом , операционализмом и конвенционализмом . Інструменталізм тісно пов'язаний З прагматизмом , операціоналізму І конвенціоналізму . Развернутую концепцию инструментализма сформулировал Джон Дьюи . Розгорнуту концепцію інструменталізму сформулював Джон Дьюї . Идеи инструментализма оказали определённое влияние на позиции ряда ученых (Г. Р. Кирхгоф, Г. Герц, П. У. Бриджмен , А. С. Эддингтон). Ідеї інструменталізму зробили певний вплив на позиції ряду вчених (Г. Р. Кірхгоф, Г. Герц, П. У. Бріджмен , А. С. Еддінгтон).

60. Релігійні філософські напрями.

Релігійною називається філософія, основоположні ідеї якої визначені релігійним світорозумінням. Це насамперед ідея Бога як надприродної особи, яка створила світ і людину, володарює над ними. Ця ідея розробляється і конкретизується в таких вченнях як креаціонізм (лат. сгеаге — творити), тобто вчення про божественне творення, провіденціалізм (лат. providentia — передбачення) — вчення про те, що Бог передбачає і передвизначає перебігусіх подій у світі, в людській історії та в житті кожної окремої людини. Це також есхатологія (грец. eschatos — останній, кінцевий) — вчення про кінцеву долю світу і людини, про кінець світу, який рано чи пізно настане.Характерним для релігії є мислене роздвоєння світу на світ природний (матеріальний) і надприродний (духовний), який є місцеперебуванням Бога й інших "небесних" істот; вчення про безсмертя індивідуальної душі та її загробне існування. Такі, принаймні, головні ідеї найбільш поширених "аврааміч-них" релігій, чиє виникнення пов'язується з ім'ям біблійного праотця єврейського народу Авраама, — іудаїзму, християнства, ісламу. В певній мірі відмінними є ідеї буддизму.В релігійній філософії робиться спроба осмислення названих ідей і вчень у категоріях, властивих цій формі світогляду, розробки і обгрунтування їх логічними, раціональними методами. Ця філософія має багатовікову історію.Вона оформилася в Середні віки, спираючись не тільки на релігійно-богословську думку, але й на такі філософські вчення античного світу, як платонізм, неоплатонізм, арістотелізм.