- •Філософія, її предмет і роль у сіспільстві.
- •Світогляд і його історичні типи: міф, релігія, філософія.
- •Німецька класична філософія, загальна характеристика.
- •Формування основ матеріалістичної соціальної філософії.
- •Особливості розвитку ідеалістичної філософії.
- •Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
- •Проблеми філософії екзистенціалізму.
- •Проблема людини в екзистенціалізмі.
- •Соціально-історичні та культурні передумови виникнення філософії.
- •Зародження філософської думки в Стародавній Індії.
- •Зародження філософської думки в Стародавньому Китаї.
- •Досократівський період античної філософії.
- •Зародження філософської думки в Стародавній Індії. (див.Пит.10)
- •Становлення філософської думки в Стародавньому Китаї. (див.Пит.11)
- •Особливості західно- та східноєвропейської релігії філософії.
- •Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (16-17 ст.)
- •Особливості філософської парадигми доби Нового часу.
- •Середньовічна філософія, її особливості.
- •Основні риси філософської епохи Відродження.
- •Філософія Просвітництва і Києво-Могилянська академія.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки.
- •Вчення Гегеля як найбільше досягнення німецької класичної філософії.
- •Антропологічна філософія.
- •Неотомізм – сучасна релігійна філософія.
- •Позитивізм та його види.
- •Емпіризм і гносеологія ф.Бекона, т.Гоббса.
- •Дуалізм і раціоналізм р.Декарта, пантеїзм б.Спінози.
- •Філософські ідеї в культурі Київської русі.
- •Києво-Могилянська академія – центр філософської думки та освіти.
- •Природа філософського знання.
- •Глобальні проблеми сучасності.
- •Філософське розуміння людини.
- •Природа як предмет філософського аналізу.
- •Проблеми людського буття в психоаналізі.
- •Категорія буття її смисл і специфіка.
- •Зміст основних форм буття.
- •Матерія як субстанція. Рівні структурної організації матерії.
- •Основні поняття, що характеризують діалектику як теорію розвитку.
- •Поняття і структура свідомості. Функції свідомості.
- •Поняття категорії. Особливості категорій діалектики, їх різновиди.
- •Альтернативи діалектики.
- •Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу.
- •Проблема істини в філософії та науці.
- •Суспільство як соціальна система.
- •Соціальна сфера суспільного життя.
- •Діалектика національного та загальнолюдського в сучасному світі.
- •Поняття духовного життя суспільства, його структура: духовне виробництво, духовна
- •Філософська спадщина г.Сковороди
- •Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид дух. Виробництва і соц. Інститут.
- •Соціальна сфера суспільного життя. (див. П. 50)
- •Основні методи наукового пізнання.
- •«Філософія життя» як філософський напрямок (кін 19 поч. 20 ст.)
- •Філософія постмодернізму.
- •Антропологічні орієнттації філософської герменевтики прагматизму та інструменталізму.
- •Релігійні філософські напрями.
- •Новітня Українська філософія.
- •Місце онтології у структурі філософського знання.
- •Історичні долі світу
- •Моделі світу.
- •Реальність буття і небуття.
- •Просторові-часові рівні буття.
- •Рух і розвиток.
- •Системність буття.
- •Свідомість і несвідоме в мисленні.
- •Поняття суб’єкта суспільного розвитку.
- •Парадокси та безвихідь особистої свободи.
- •Проблемне поле філософії.
- •Предметні рівні, дисципліни і методи філософії
- •Філософія як герменевтична діяльність.
- •Методології і стилі мислення.
- •Джерела філософської концепції розвитку.
- •Класична теорія розвитку.
- •Становлення сучасної філософської концепції розвитку.
- •Проблема гуманізації економічної освіти.
- •Економічна діяльність і мораль.
- •«Глобальний еволюціоназм» та його відображення у концепціях ноосфери, синергетики, соціобіології, корвенгенції.
- •Діалектика форм духовного освоєння світу.
- •Продуктивна сила суспільної свідомості.
- •Духовна культура та ідеологія.
- •Основні сфери, методи соціального прогнозування.
- •Індивід, індивідуальність, особистість.
- •Проблема субстанції. Дуалізм і монізм.
- •Поняття руху та його основні форми. Рух і розвиток. (див. П.67)
- •Закони діалектики.
- •Поняття і субстанція соціального.
- •Елементи суспільного життя.
Києво-Могилянська академія – центр філософської думки та освіти.
Завдання академії було чітко окреслено: збагатити вихідців з різних земель України знаннями, Києво-Могилянська академія відіграла відчутну роль у розвитку та поширенню філософії не лише в Україні, але й у всьому слов'янському світі. Це виявилося в тому, що професори академії, в ті чи інші часи, були відомими діячами культури російської (Ф.Прокопович, С.Яворський та ін.), білоруської (Г.Кониський). Професори академії читали курси богослов'я, риторики, філософії в учбових закладах інших країн. Крім того, варто врахувати і те, що випускники академії працювали в учбових закладах інших слов'янських народів, а представники цих народів навчалися в Київській академії. Все це разом сприяло тому, що думки та ідеї, які витворялися в академії, розповсюджувалися у слов'янському світі, входили в культуру і філософію інших народів.
Природа філософського знання.
Філософія це система певних знань про природу, суспільство, людину, процес її мислення, пізнання. Ці знання у порівнянні з природничими мають свої особливості. В чому вони полягають?Філософські знання мають найбільш високий рівень узагальнення, в результаті якого виділяються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів, що мають місце в об’єктивному світі.Процес узагальнення здійснюється шляхом абстрагування – логічного засобу відхиляння від того, що не є предметом дослідження на даному етапі пізнання і концентрація уваги на тому, що є таким предметом.Людське пізнання, життя людини не мислиме без абстракцій. Людина не може ні пізнавати, ні практично діяти, ні спілкуватися без абстрагуючої діяльності. Найпростіший акт пізнання – розрізнення двох речей – вже передбачає абстрагуючу діяльність людини. Якщо необхідно встановити їх відмінність, то ми не беремо до уваги того, що для них є подібним, відхиляємося від нього, і навпаки, якщо нам необхідно встановити те, що для них є подібним, то ми подумки відхиляємося від того, що для них є відмінним.
Глобальні проблеми сучасності.
Глобальними проблемами називають ті, які мають загальнолюдський характер, зачіпають інтереси людства в цілому і кожної окремої людини практично в будь-якій точці планети. Наприклад, загроза термоядерної катастрофи, загроза деградації природного середовища та екологічного самогубства людства, продовольча проблема, проблеми боротьби з небезпечними для людства захворюваннями і т. д. Всі ці проблеми породжені роз'єднаністю людства, нерівномірністю його розвитку. Свідоме початок ще не стало найважливішою передумовою людства як єдиного цілого. Негативні результати і наслідки неузгоджених, непродуманих дій країн, народів, окремих людей, накопичуючись в глобальних масштабах, стали потужним об'єктивним чинником світового економічного і соціального розвитку. Вони роблять все більш істотний вплив на розвиток окремих країн та регіонів. Їх рішення передбачає об'єднання зусиль великої кількості держав і організацій на міжнародному рівні.
-проблема виживання людства в умовах розвитку принципово нового типу військової техніки і нагромадження зброї асового знищення;
-глобальна екологічна криза;
-загроза демографічної проблеми;
-проблема збереження особливості як біосоціальної істоти в умовах деформуючого впливу техногенної цивілізації та її масової культури, зростаючих процесів відчуження ( мутації стреси, наркоманія тощо).