- •Фізіологічна роль мінеральних елементів. Характеристика макроелементів.
- •Фізіологічна роль мінеральних елементів. Характеристика мікроелементів.
- •Вітаміни, їх класифікація. Характеристика водорозчинних вітамінів.
- •Вітаміни, їх класифікація. Характеристика жиророзчинних вітамінів.
- •Характеристика й класифікація барвних речовин, їх значення для формування споживних властивостей харчових продуктів.
- •Сутність хімічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Зольність.
- •Сутність мікробіологічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Сутність фізико-хімічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Сутність біохімічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Вуглеводи, їх значення в харчуванні людини. Класифікація вуглеводів, їх властивості, вміст у харчових продуктах.
- •Сутність охолодження та заморожування.
- •Значення ферментів для зберігання та виробництва.
- •Види втрат при зберіганні.
- •Пастерізація і стерилізація
- •Копчення
- •Властивість білків. Їх значення.
- •Жирнокислотний склад продуктів
- •Біологічна цінність білків, методи її визначення.
- •Сутність теорії раціонального і адекватного харчування.
- •Характеристика споживних властивостей продовольчих товарів.
- •Режими зберігання харчових продуктів та їх вплив на якість продукції.
- •Характеристика простих білків, їх вміст у харчових продуктах.
- •Вуглеводи, їхня природа, властивості, класифікація.
- •Ферменти, їхня природа, властивості, класифікація.
- •Ліпіди, їх значення в харчуванні людини. Природа жирів, їх властивості. Антиоксиданти жирів.
- •Білки, їх значення в харчуванні людини, властивості. Класифікація білків. Характеристика повноцінних білків.
- •Характеристика процесів, що відбуваються в харчових продуктах під час зберігання, їх впливів на якість продукції.
- •Сутність понять “загальна кислотність” та “активна кислотність” харчових продуктів, характеристика кислот харчових продуктів.
- •Хімічні та біохімічні методи консервування харчових продуктів, їх сутність.
- •Азотовмісні сполуки.
- •34. Фізичні властивості харчових продуктів, їх значення для споживних властивостей.
Характеристика процесів, що відбуваються в харчових продуктах під час зберігання, їх впливів на якість продукції.
Група процесів, які відбуваються в продуктах.
1.Фізичні і фізико-хімічні, що відбуваться під дією: температур (висока-десорбція (випаровування вологи з фруктів), теплове розширення; низька-розшарування емульсії, помутніння олії, льодовий вибух, рекристалізація морозива),відносної вологості(підвищеної-адсорбція (поглинання вологи), злипання кондитерських виробів; зниженої-десорбція (випаровування вологи)), механічних сил(мех.пошкодження й штабельний тиск, окремі поштовхи й трясіння).
2.Хімічні процеси відбуваються без участі ферментів.Види:старіня колоїдів(погіршується розварюваність мяса), помутніння вин і лікеро-горілчаних виробів, хімічний бомбаж консервів, карамелізація цукрів, розчинення металів в продукті, меланоїдиноутворення-неферментативне потемніння, неферментативне окиснення й згіркнення жирів.
3.Біохімічні відбуваються за участю ферментів самого продукту.Основні процеси-дихання( аеробне і анаеробне)-окисно-відновний процес, при якому вивільнюється енергія хім.речовин, що використовується для підтримки ж.д.організму; гідроліз-гідролітичне розщепленя складних речовин під дією ферментів класу гідролаз за участю води; автоліз- складний біохімічний процес розщеплення полімерів, що відбуваються в тканинах мяса і риби під дією ткининних ферментів.
4.Мікробіологічні й біологічні процеси. Основні мікробіологічні процеси: Бродіння- розщеплення безазотистих органічних сполук під дією ферментів,що виділяються м/о.(види: спиртове,молочнокисле,маслянокисле,пропіоновокисле,оцтовокисле); Гниття –глибокий розпад білків і продуктів їхнього гідролізу під дією м/о.(Збудники гниття: картопляна паличка, протей,псевдомонади,сінна паличка,клостридії).Пліснявіння- зумовлено розвитком різних видів плісеневих грибів, які, як правило, утворють на поверхні продукту своєрідний наліт.
Види бродіння:
Спиртове С6Н12О62СН3СН2ОН+2СО2+Q (енергія)
Збудник — дріжджі (а також деякі плісеневі гриби, особливо роду мукорових). Спиртове бродіння є причиною псування продуктів: солодких вин з малим вмістом спирту, варення, джемів, які містять менше 60 % цукру тощо.
МолочнокислеС6Н12О62СН3СНОНСООН+Q цукор молочна кислота
(протікає під дією гомоферментних бактерій)
С6Н12ОбСНзСНОНСООН+СООНСН2СН2СООН+СНзСООН+СН3СН2ОН+СО2+Н2+Q
цукор молочна кислота бурштинова кислота оцтова кислота етиловий спирт
Збудник - анаеробні гомо ферментні й гетероферментні бактерії. Молочнокисле бродіння є причиною псування молока, пива та інших продуктів. Молочнокисле бродіння лежить в основі виробництва кисломолочних продуктів (кефір, сметана, ряжанка тощо), квашеної капусти, солених огірків тощо.
Маслянокисле С6Н12О6 СН3СН2СН2ОН+ 2СО2 +2Н2 +Q
Збудник - маслянокислі бактерії, які зброджують в анаеробних умовах вуглеводи, спирти й інші органічні сполуки до масляної кислоти. Маслянокислі бактерії викликають псування картоплі, квашеної капусти, сирів, та інших продуктів. Масляна кислота надає продуктам гіркого смаку й неприємного запаху.
Пропіоновокисле ЗС6Н12О64СН3СН2СООН + 2СН3СООН + 2СО2 + 2Н2 +Q
3CH3CHOHCOOH2CH3CH2COOH+CH3COOH+CO2+H2+Q
Цукор або молочна кислота під дією пропіоновокислих бактерій перетворюються на пропіонову й оцтову кислоти з виділенням вуглекислого газу й води. Пропіоновокисле бродіння викликає псування виноградних вин, використовується для формування органолептичних властивостей сичугових сирів (рисунку тіста, гострого смаку тощо).
Оцтовокисле СН3СН2ОН СН3СНО + 2Н2О; 2СН3СНО + О22СН3СООН
Спирт під дією оцтовокислих бактерій перетворюється в оцтову кислоту (при підвищеній температурі ЗО °С і наявності кисню). Реакція відбувається в дві стадії. Це бродіння викликає псування продуктів із невеликою кількістю спирту - столові вина, пиво, квас. При цьому вони набувають стороннього смаку й запаху, мутніють. На основі оцтовокислого бродіння ґрунтується отримання харчового оцту з розбавлених вин і спирту.
Процес гниття:
гідроліз білка до амінокислоти
перетворення амінокислоти
жирного ряду – мурашина, оцтова, пропіонова, масляна кислоти та ін. пропіловий, бутиловий, аміловий та ін. спирти.
ароматичного ряду – сполуки з неприємним запахом: фенол, індол, крезол, скатол
сірковмісних – сірководень і його похідні – меркаптани
декарбоксилювання – путресцин, кадаверин (трупні отрути)
Ферменти плісеневих грибів здатні розщеплювати вуглеводи, білки й жири. Кінцевими продуктами розпаду органічних сполук під дією грибів роду Аспергілус є афлотоксини – сполуки, токсичні для людини.
Залежно від виду плісеневих грибів наліт на продуктах може бути: білий, сірий, бурий, чорний, блакитний, зелений.