25. Обмеження і ліквідація державності та автономії України

у складі Росії пройшло кілька етапів:

1) 1654—1708 роки — перехід від протекторату до автономії України,

поступове, але постійне обмеження її прав;

2) 1708-1727 роки — форсований наступ на українську автономію;

3) 1727-1764 роки — чергування двох тенденцій у російському уряді

щодо України — звідси то повернення гетьманської влади, то посилення

імперського тиску;

4) 1764-1781 роки — остаточна ліквідація української автономії.

Після того як російською імператрицею стала Катерина II, вона задумала

посилити централізацію своєї держави, ліквідувати автономію України,

перетворивши її на звичайну провінцію Росії. Катерина хотіла, щоб

не тільки гетьмана не стало, а щоб «сама назва гетьмана зникла».

4 червня 1775 р. за наказом Катерини II було зруйновано Запорізьку Січ —

останній атрибут української державності. Катерина II не могла терпіти

існування козацької республіки в імперії, а військове значення Запорозька Січ

уже втрачала. Останнього кошового отамана Січі Петра Калнишевського

(незважаючи на те, що він мав звання генерал-лейтенанта російської армії) було

заслано на Соловки, де він відбував 28-річне заслання і помер у 1803 р. у віці 113 років.

Частина запорожців переселилася в пониззя Дунаю, де заснувала Задунайську Січ.

26. Вирішальним моментом у стосунках між Україною і Росією стало гетьманування

Івана Мазепи. Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині і належав до

давнього роду української православної шляхти. Отримав високу освіту, навчаючись

у Київській академії, в єзуїіській колегії у Варшаві, а потім ще й за кордоном. Був пажем

при дворі польського короля Яна Казиміра, писарем в уряді Петра Дорошенка, генеральним

осавулом в уряді І.Самойловича. У 1687 р., коли змістили І.Самойловича, його наступником обрали І.Мазепу.

Слід наголосити, що І.Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час. Українські

землі були розчленованими "Коломацькі статті" 1687 р. (договірні статті між гетьманом і російським

урядом) ще більше обмежували автономні права України.

Але своєю політикою І.Мазепа зміцнив владу гетьмана, сприяв економічному і культурному розвитку

України. Свій авторитет гетьман підніс активною меценатською діяльністю - на його кошти збудовано

12 І реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії.

Проте соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основну ставку він зробив на козацьку

старшину і шляхту, прагнучи перетворити їх у міцний привілейований клас. Відбулося посилення усіх

форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві.

Головною метою І.Мазепи було об'єднання України в одну незалежну державу. Великі сподівання гетьман

покладав на молодого російського царя Петра 7(1689-1725 рр.). Між ними склалися надзвичайно довірливі

стосунки.

Перехід і.Мазепи на бік шведського короля Карла XII

У жовтні 1708 р. військо Карла XII вступило на Україну. На його бік перейшов Мазепа з 15 тис. козаків,

а також 8 тис. запорізьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна ж маса козаків,

старшини, селянства і міщан відмовилася підтримати гетьмана. Чому ж так сталося?

По-перше, далася взнаки соціальна політика гетьмана. Надто далеко відірвався він від життєвих потреб народу

і не користувався популярністю в народних масах.

По-друге, для народу цей крок Мазепи був несподіваним, а справжні його причини невідомі, адже союз зі

Швецією був таємним.

По-третє, Петро І вжив швидкі і рішучі дії проти Мазепи, представивши його зрадником України (за наказом

царя гетьмана проклинали у всіх церквах) та залякавши населення України репресіями, спрямованими на прибічників

гетьмана.

Царські війська знищили столицю Мазепи - місто Батурин, вирізавши 6 тис. жителів зруйнували Запорізьку Січ

У 1708 р. цар наказав обрати нового гетьмана, і ним став Іван Скоропадський (1708-1722 рр.). Козацьких старшин,

які не прибули на вибори нового гетьмана, цар оголосив зрадниками Здійснюючи політику терору, Петро І прагнув

знищити серед українського населення будь-яку опозицію.

Полтавська битва

27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва - вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла

XII та І. Мазепи.

І. Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії Вони стали першою українською

політичною еміграцією. 21 вересня 1709 р. гетьман помер. Україна за Гетьмана І.Мазепи (1687-1709 рр.) Після смерті

І. Мазепи українська еміграція обрала гетьманом Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні.

Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву "Пакти і Конституція прав і вольностей

Запорозького війська". Зміст її такий:

а) проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої;

б) обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством;

в) територія України визначається Зборівським трактатом 1649р.;

г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі над Ворсклою;

фортеці, побудовані Мазепою, ліквідовувались;

д) при гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини,

полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік - на Різдво,

Покрову та Великдень;

е) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман

не має права втручатися;

є) державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються

окремі землі;

ж) встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом;

з) спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель, якими користується старшина, а також: повинностей

населення;