- •1.Східні слов’янські племена та їх зв’язки зі своїми сусідами (іі-vіі ст.) Зародження слов’янства та їх розселення
- •Тема 2. Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави (4 год.).
- •Зовнішня політика Київської Русі
- •Впровадження християнства
- •Значення прийняття християнства
- •Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави
- •Тема 3. Українські землі у міжнародній політиці іноземних держав (хіу – перша половина хуіі ст.) (4 год.)
- •Боротьба за українські землі між Московською і Литовсько-Польською державами
- •Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для України
- •Запорізька Січ у міжнародній політиці Європи
- •Причини утворення козацтва
- •Міжнародні торговельні зв’язки Запорізької Січі
- •Тема 4. Міжнародні відносини України (др. Половина хуіі – хуііі ст.) (8 год.)
- •Міжнародні відносини України під час Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр.
- •Відносини України і Речі Посполитої
- •Міжнародні зв’язки України після смерті б.Хмельницького
- •Тема 5. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперії та інших держав (кінець хуііі ст. – 1917 р.)
- •Галичина
- •Український рух в кінці хіх ст.
- •Міжнародні відносини напередодні та в роки і світової війни
- •Тема 6. Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр. (4 год.).
- •Становлення міжнародних відносин України в період Центральної Ради
- •Міждержавні зв’язки гетьманського уряду
- •3.Україна в період Директорії та її міжнародні зв’язки
- •Дипломатична діяльність зунр
- •Тема 7. Зовнішньополітичне становище України між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Зовнішньополітична діяльність уряду усрр
- •Утворення срср
- •Україна в планах та політиці іноземних держав міжвоєнного двадцятиріччя
- •Українське питання напередодні Другої світової війни
- •Тема 9. Міжнародні відносини після Другої світової війни. (1945-1990 рр.). (4 години) Відновлення української дипломатії
- •Завершення возз’єднання українських земель в єдиній державі
- •Міжнародні відносини України в часи “Хрущовської відлиги”
- •У лещатах “Брежнєвської доктрини”
- •Тема 10. Основні напрями зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України. (2 години)
- •Висновки:
Тема 3. Українські землі у міжнародній політиці іноземних держав (хіу – перша половина хуіі ст.) (4 год.)
Із занепадом Галицько-Волинської Держави українські землі перестають бути серцевиною важливих політичних об’єднань, стають об’єктом боротьби сусідніх держав – Литви, Польщі та Московії. У завоюванні руських земель спочатку значних успіхів добилася Литва. Однак більш чисельніша й агресивніша польська шляхта, вдаючись до військового тиску та дипломатичних угод, витіснила литовців з України. Швидко зростаюче Московське царство починає виношувати думку, що саме воно є правонаступником Київської Русі. З півдня українські землі зазнавали спустошливих татарських і турецьких набігів. Силою, яка зуміла зупинити войовничий наступ Османської імперії і Кримського ханства, стали українські козаки, які заснували військову організацію – Запорізьку Січ, з іменем якої пов’язане відродження української державності, яка в середині ХУІІ ст. існувала уже в завершеному вигляді.
Боротьба за українські землі між Московською і Литовсько-Польською державами
Виснажлива боротьба із зовнішніми ворогами, гострі внутрішні конфлікти князів з боярами і війни князів між собою ослаблювали сили Галицько-Волинського князівства, і цим скористалися сусідні держави. Після смерті останнього Галицько-Волинського князя Юрія ІІ польський король Казимир ІІІ напав на Львів, пограбував княжий палац на Високому Замку (звідки вивіз дві корони величезної вартості, оздоблені дорогими каміннями і перлами, а також мантію і трон), але скоро був змушений відступити. Правителем Галицької землі став боярин Дмитро Петько, натомість на Волині укріпився князь литовського походження Любарт (Дмитро) Гедемінович, який прийняв мову і звичаї місцевого населення.
В боротьбі за галицькі землі, яка йшла із змінним успіхом, симпатії більшості галичан були на боці Любарта. Все ж сили були надто нерівними. В 1349 р. Польща знову захопила Галицьке-Холмське та Перемишльське князівства, а король польський Казимир проголосив себе “правителем Королівської Русі”, тобто Галичини. Великий князь литовський Альгірдас (Ольгерд Гедимінович) у 60-х рр. ХІУ ст. підпорядкував собі інші українські землі – Поділля, Київщину, Переяславщину. Галицьке князівство з 1370 р. опинилось під владою Угорського королівства, причому з 1372-1378 і 1385-1387 рр. тут правив як васал угорського короля онімечений князь із Сілезії Володислав Опольський. Він прагнув незалежності від Угорщини і навіть почав карбувати у Львові монету з гербом Галичини і власним ім’ям. Однак 1387 р. Галицька земля і західна частина давньої Волині (Холмщина) були надовго захоплені Польським королівством. Належні раніше до Галицько-Волинського князівства землі між Дністром і Прутом, в тому числі територія сучасної Буковини, опинилась у складі Молдовського князівства, яке сформувалось саме в цей час. Поряд з румунською більшістю, значну частину населення цього князівства становили українці, а деякі волості були цілком українськими. В устрої і правовій системі Молдавського князівства було чимало рис, які сформувались у Галицько-Волинському князівстві, навіть грамоти господарів (князів) Молдавії протягом тривалого часу укладалися українською мовою.