- •1.Східні слов’янські племена та їх зв’язки зі своїми сусідами (іі-vіі ст.) Зародження слов’янства та їх розселення
- •Тема 2. Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави (4 год.).
- •Зовнішня політика Київської Русі
- •Впровадження християнства
- •Значення прийняття християнства
- •Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави
- •Тема 3. Українські землі у міжнародній політиці іноземних держав (хіу – перша половина хуіі ст.) (4 год.)
- •Боротьба за українські землі між Московською і Литовсько-Польською державами
- •Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для України
- •Запорізька Січ у міжнародній політиці Європи
- •Причини утворення козацтва
- •Міжнародні торговельні зв’язки Запорізької Січі
- •Тема 4. Міжнародні відносини України (др. Половина хуіі – хуііі ст.) (8 год.)
- •Міжнародні відносини України під час Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр.
- •Відносини України і Речі Посполитої
- •Міжнародні зв’язки України після смерті б.Хмельницького
- •Тема 5. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперії та інших держав (кінець хуііі ст. – 1917 р.)
- •Галичина
- •Український рух в кінці хіх ст.
- •Міжнародні відносини напередодні та в роки і світової війни
- •Тема 6. Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр. (4 год.).
- •Становлення міжнародних відносин України в період Центральної Ради
- •Міждержавні зв’язки гетьманського уряду
- •3.Україна в період Директорії та її міжнародні зв’язки
- •Дипломатична діяльність зунр
- •Тема 7. Зовнішньополітичне становище України між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Зовнішньополітична діяльність уряду усрр
- •Утворення срср
- •Україна в планах та політиці іноземних держав міжвоєнного двадцятиріччя
- •Українське питання напередодні Другої світової війни
- •Тема 9. Міжнародні відносини після Другої світової війни. (1945-1990 рр.). (4 години) Відновлення української дипломатії
- •Завершення возз’єднання українських земель в єдиній державі
- •Міжнародні відносини України в часи “Хрущовської відлиги”
- •У лещатах “Брежнєвської доктрини”
- •Тема 10. Основні напрями зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України. (2 години)
- •Висновки:
Тема 10. Основні напрями зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України. (2 години)
Здобуття Україною державної незалежності поряд з багатьма іншими питаннями висунуло цілу низку проблем у сфері міжнародних відносин. Це і вироблення власної позиції, стилю та навичок у відносинах із зовнішнім світом, це і новий самостійний тип взаємин з державами колишнього СРСР, так званим “близьким зарубіжжям”, це, з рештою включення України в інтеграційні процеси, які розгорнулися серед розвинутих країн Європи.
Суверенність держави, окрім іншого, означає самостійність її зовнішньої політики. Набуття Україною ознак повноцінно розвиненої держави, суб’єкта міжнародних відносин відбувається за досить складних, суперечливих і певною мірою унікальних умов. Після тривалого періоду монополії правлячих кіл у визначенні зовнішньополітичного курсу до його формування причетні тепер сили з різними, часто протилежними соціально-політичними позиціями, і це ускладнює вироблення загальнодержавного курсу у міжнародних відносинах нашої країни.
Україна займає певне місце у системі сучасних міжнародних відносин. Основні цілі, геополітичні аспекти, пріоритети та напрямки зовнішньої політики сучасної України сформовані у Акті незалежності України (де є спеціальний десятий розділ “Міжнародні відносини”), у Декларації про державний суверенітет, виступах Президента та інших документах.
Головною метою зовнішньої політики України є забезпечення її національних інтересів, захист прав та інтересів її громадян за кордоном, створення благо приємних умов для соціально-економічного розвитку нашої держави.
Україна проводить відкриту, чесну і принципову зовнішню політику, засновану на принципах та нормах міжнародного права.
У декларації про державний суверенітет України записано, що:
Україна як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні відносини з іншими державами, укладає з ними договори, приймає участь у діяльності міжнародних організацій у обсязі, який є необхідним для ефективного забезпечення національних інтересів Республіки у політичній, економічній, інформаційній та інших сферах;
Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє укріпленню загального миру та міжнародної безпеки, безпосередньо приймає участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах;
Україна визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами державного права.
Україна урочисто проголошує про свій намір стати у майбутньому постійно нейтральною державою, яка не приймає участі у військових блоках та дотримується трьох без’ядерних принципів: не використовувати, не виробляти та не купувати ядерної зброї.
Основні напрямки зовнішньої політики України були доповнені з Звернені Верховної Ради України “До парламентів на народів світу”. У ньому говориться: “Україна будує демократичну правову державу, першочерговою метою якої є забезпечення прав та свобод людини. З цією метою Україна буде не уклінно дотримуватися норм міжнародного права, керуючись Загальною Декларацією прав людини, Міжнародними пактами про права людини, які Україна ратифікувала, та іншими міжнародними документами”.
Геополітичні аспекти зовнішньої політики України:
Україна – європейська держава, тому вона повинна зміцнювати, розширювати всебічні зв’язки, відносини з державами Європи.
Україна – колишня республіка СРСР, була тісно пов’язана з усіма його колишніми республіками, що потребує їх збереження та подальшого розвитку взаємовигідних відносин з ними.
Україна – морська держава, що зумовлює необхідність розвитку взаємовигідних відносин з країнами Чорноморського та Середземноморського басейнів.
Україна не може забезпечити себе власними сировинними ресурсами. Це примушує закуповувати їх за кордоном.
Основні пріоритети та напрямки зовнішньої політики української держави.
Центральним напрямком зовнішньополітичної державності України є плідна робота в ООН, в її спеціалізованих органах, установах, структурах, та міжнародних організаціях. Україна приймає участь в роботі практично всіх органів та установ ООН.
Наступний напрямок зовнішньої політики України – це зовнішньополітична дипломатична діяльність. Дипломатичні відносини Україна встановлює на засадах рівноправності, невтручання у внутрішні справи одне одного, визнання територіальної цілісності та нерухомості існуючих кордонів.
Важливим напрямом зовнішньої політики сучасної України є встановлення, підтримка та всілякий розвиток економічних, культурних, науково-технічних відносин з усіма країнами світової спільноти, за виключенням країн, котрим за рішенням Ради Безпеки ООН об’явлена економічна блокада.
Це участь України у вирішенні глобальних проблем сучасного світу.
Одним з найважливіших напрямків зовнішньої політики України є збереження та подальше зміцнення добросусідських стосунків з колишніми республіками СРСР. Україна дуже зацікавлена у добрих стосунках з усіма країнами колишнього СРСР та особливо з Росією.
Підприємства України мали постійні господарчі зв’язки із 33 тисячами підприємств інших республік. Сьогодні для забезпечення діяльності усіх підприємств та організацій України необхідно ввезти майже 25 млн. тон вугілля (17,8% від потреби), 52 млн. тон нафти та газового конденсату (85,5%), 9,5 млн. т. ділової деревини (46,8%), 100 млрд. куб. м. природного газу (80%), 205 тис. т. хлопку волокна (100%) та ін.
6.Участь України у вирішенні складних та невідкладних військово-політичних проблем.