- •1.Східні слов’янські племена та їх зв’язки зі своїми сусідами (іі-vіі ст.) Зародження слов’янства та їх розселення
- •Тема 2. Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави (4 год.).
- •Зовнішня політика Київської Русі
- •Впровадження християнства
- •Значення прийняття християнства
- •Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави
- •Тема 3. Українські землі у міжнародній політиці іноземних держав (хіу – перша половина хуіі ст.) (4 год.)
- •Боротьба за українські землі між Московською і Литовсько-Польською державами
- •Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для України
- •Запорізька Січ у міжнародній політиці Європи
- •Причини утворення козацтва
- •Міжнародні торговельні зв’язки Запорізької Січі
- •Тема 4. Міжнародні відносини України (др. Половина хуіі – хуііі ст.) (8 год.)
- •Міжнародні відносини України під час Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр.
- •Відносини України і Речі Посполитої
- •Міжнародні зв’язки України після смерті б.Хмельницького
- •Тема 5. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперії та інших держав (кінець хуііі ст. – 1917 р.)
- •Галичина
- •Український рух в кінці хіх ст.
- •Міжнародні відносини напередодні та в роки і світової війни
- •Тема 6. Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр. (4 год.).
- •Становлення міжнародних відносин України в період Центральної Ради
- •Міждержавні зв’язки гетьманського уряду
- •3.Україна в період Директорії та її міжнародні зв’язки
- •Дипломатична діяльність зунр
- •Тема 7. Зовнішньополітичне становище України між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Зовнішньополітична діяльність уряду усрр
- •Утворення срср
- •Україна в планах та політиці іноземних держав міжвоєнного двадцятиріччя
- •Українське питання напередодні Другої світової війни
- •Тема 9. Міжнародні відносини після Другої світової війни. (1945-1990 рр.). (4 години) Відновлення української дипломатії
- •Завершення возз’єднання українських земель в єдиній державі
- •Міжнародні відносини України в часи “Хрущовської відлиги”
- •У лещатах “Брежнєвської доктрини”
- •Тема 10. Основні напрями зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України. (2 години)
- •Висновки:
Утворення срср
Міжнародне спілкування України зі світом майже припинилось із створенням СРСР.
Вже в 1923 р., після створення СРСР, права республік дуже обмежувалися. Почалася реконструкція зовнішньополітичних структур радянської України. Закрився комісаріат закордонних справ УСРР, замість нього призначався уповноважений представник НКЗС СРСР в Україні. Постановою колегії НКЗС СРСР в його обов’язки входило: інформувати уряд УСРР по партійній лінії про міжнародне становище та зовнішню політику СРСР, виявляти ініціативи українського уряду в питаннях зовнішньої політики, мати зв’язки з рад наркомами УСРР при посольствах СРСР у Німеччині, Австрії, Чехословаччині та Польщі, а також надавати українському урядові різні матеріали з зовнішньої політики, які його можуть зацікавити. Уповноваженим представником НКЗС СРСР в УСРР був призначений О.Шліхтер.
Урядом СРСР також було вирішено згорнути посольства радянської України у Берліні, Празі, Відні та Варшаві. Замість ліквідованого посольства УСРР при посольстві СРСР призначався представник України за рішенням колегії НКЗС СРСР і за згодою НКЗС УСРР. Першим на цю посаду посів Г.Беседовський. Також було вирішено відкрити консульський стіл по українських справах при посольстві СРСР. Хоча фактично вони відкриті не були, про що не однократно звертався уряд України до Москви.
За Конституціє СРСР 1924 р. з переліку прав республік були вилучені їх права на врегулювання питань про кордони між собою, дипломатичні відносини, укладення договорів з іншими державами, встановлення внутрішніх позик тощо. Фактично унітарність СРСР закріплювали і Конституція 1936, і Конституція 1977 р. Про союзний договір1922 р. протягом майже семи десятиліть аж до кінця 80-х практично не згадувалось.
Однак збереження за Україною статусу хай навіть формальної, але окремої державної одиниці мало великий позитивний вплив на подальший розвиток української національної самобутності.
В насильному усуненні УСРР від зовнішньополітичної діяльності необхідно відрізнити три етапи. Перший етап припадає на 1920-1923 рр., коли УСРР зберігала до повеної міри політичну окремішність від РСФРР. У тому самому досить короткому періоді уряд УСРР мав певну змогу проводити власну зовнішню політику, втримувати безпосередні зв’язки з іноземними державами та бути активною стороною у різних міжнародних договорах, що прямо чи опосередковано торкалися України.
Це був час політичного сателітства УСРР, хоч і тоді вже реальні можливості тієї української радянської республіки були надзвичайно обмежені. Період відносно політичної окремішності УСРР закінчився з моментом створення СРСР, на користь якого УСРР була приневолена відмовитися від таких важливих атрибутів політичної суверенності і незалежності, як зовнішня політика, зовнішня торгівля, власні збройні сили тощо.
Другий період в існуванні УСРР припадає на 1923-1944 рр., коли Україна цілком зникла з міжнародної арени. Негайно після утворення СРСР були ліквідовані окремі дипломатичні представництва УСРР в інших державах, а усією діяльністю на міжнародній арені, перебрав Народний Комісаріат Закордонних Справ СРСР.