11. Регуляція ліпідного обміну здійснюється нейрогуморальним шляхом.

Здійснення регуляції нервовою системою відбувається за рахунок відповідних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Ці ділянки через вегетативні нервові волокна регулюють процеси перетравлювання і всмоктування ліпідів, їх біосинтез. Імпульси, які йдуть по симпатичних нервових волокнах, сприяють розпаду ліпідів у жирових депо, по парасимпатичних – їх накопиченню. Ушкодження гіпоталамуса викликає ожиріння.

Гуморальна регуляція ліпідного обміну здійснюється через відповідні гормони. Так, гормон інсулін стимулює перехід вуглеводів у жири.

Адреналін і норадреналін збільшують швидкість ліполізу в жировій тканині в результаті посилюється мобілізація жирних кислот із жирових депо і вміст жирних кислот в плазмі підвищується.

Гіпофункція гіпофізу призводить до відкладання жиру в організмі, настає гіпофізарне ожиріння. Навпаки, підвищена продукція гормону росту стимулює ліполіз, вміст жирних кислот в плазмі крові збільшується. Відомо, що видалення статевих залоз (кастрація) викликає у тварин надлишкове відкладення жиру.

Порушення ліпідного обміну можуть настати вже в процесі перетравлювання і всмоктування жирів. Воно може настати:

- в результаті порушення секреції підшлункової залози (коли панкреатична ліпаза недостатньо поступає в кишечник);

- при порушенні надходження в кишечник жовчі (жовч, як відомо, емульгує жири);

- при посиленні перистальтики кишечника;

- при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (при ентеритах, гіповітамінозах та деяких інших патологічних станах);

- при пониженій здатності епітелію кишечника всмоктувати жири. В таких випадках кал містить багато нерозщепленого жиру або жирних кислот, які не всмоктались, і має характерний сірувато-білий колір;

- при відсутності у раціонах ліпотропних речовин (холіну, метіоніну) виникає жирове переродження печінки;

- при нестачі жиророзчинних вітамінів зменшується секреція жовчі, знижується всмоктування, виникають дерматити, проноси;

- при кетонах, коли в крові тварин різко зростає кількість кетонових (ацетонових) тіл;

- при надлишку холестерину в крові – гіперхолестеринемія. Посилюється відкладання холестерину у внутрішніх органах, особливо в тканинах печінки. З’являється жовчнокам’яна хвороба, коли у жовчних ходах і жовчному міхурі відкладаються жовчні камені, які на 90-99% складаються з холестерину. Може відкладатися холестерин і на внутрішніх стінках кровоносних судин, особливо артерій. Це призводить до втрати судинами еластичності, закриття їхнього просвіту і виникнення атеросклерозу, а також розриву судин, інфарктів та інсультів, поширених крововиливів.

11