1.2. Організація економічного аналізу виробничих запасів

Основним завданням економічного аналізу на підприємстві є оцінка результатів господарської діяльності, виявлення резервів виробництва і факторів, які мають позитивний чи негативний вплив на кінцеві показники роботи підприємства. Вирішальне значення для успішного аналізу мають чіткі організаційні форми його проведення. На сьогоднішній день на кожному підприємстві є необхідні передумови для того, щоб аналіз став постійним і основним змістом економічної роботи. Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними спеціалістамиекономістами. Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.

На сучасному етапі характерно ускладнення господарських процесів і методів управління ними, що безумовно вимагає переходу до нової якості знань. В умовах ринку економічний аналіз на підприємстві вимагає обов’язково системного та комплексного підходу; бо тільки так можливо дати повну характеристику та здійснити якісний аналіз завдань, визначених у меті аналізу. Для аналізу своєї господарської діяльності підприємство користується як своїми внутрішніми даними, так і зовнішніми джерелами інформації. Аналізу повинна передувати перевірка інформації, яка проводиться по суті напрямку аналізу, технічна перевірка та вибіркова перевірка підсумків.

Для оцінки діяльності економічного суб’єкта аналітик може використовувати різні прийоми економічного аналізу. При цьому фінансовий стан економічного суб’єкта розглядається  як синтетичний показник результату його господарської діяльності до сукупності з раціональним розміщенням фінансових ресурсів. Економічну діяльність підприємства аналізують за горизонтальним, вертикальним і трендовим напрямами. Вертикальний і горизонтальний аналіз звітності дозволяє одержати найбільш загальне уявлення про якісні зміни, які мали місце, у структурі коштів і їх джерел, а також динаміці цих змін, дані прийоми використовуються практично в усіх методиках [17].

Вертикальний, або як його ще називають  структурний, аналіз балансу і звітів дає змогу проаналізувати структуру активів підприємства. Тобто визначити, яку питому вагу в загальній сумі активів(валюті балансу) мають основний капітал і нематеріальні активи, запаси й витрати, фінансові вкладення, грошові надходження, дебіторська заборгованість. У пасиві  аналізується структура власного капіталу, короткострокової та довгострокової, а також кредиторської заборгованості. При структурному аналізі звітності всі показники співвідносять між собою, зіставляють показником підприємства зі структурою показників інших підприємств. Такий аналіз дає змогу відшукати оптимальну структуру активів і пасивів підприємства для успішнішого проведення господарської  й фінансової діяльності. Цінність даного аналізу полягає у можливості дослідження в тимчасовому аспекті тенденцій зміни результатів діяльності.

Суть горизонтального аналізу полягає в тому, що при його проведенні порівнюють окремі показники за статтями балансу і звітів підприємства за суміжні періоди та в динаміці за ряд років. За горизонтальним аналізом встановлюють відхилення від базового, попереднього звітного періоду або показників, планів, завдань і даних інших підприємств, виявляють тенденції розвитку підприємства, причини таких відхилень і можливі результати фінансової діяльності. Горизонтальний аналіз є доповненням вертикального аналізу. При його проведенні необхідно враховувати вплив інфляції на результати минулої діяльності.

Горизонтальний та вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Трендовий аналіз полягає у порівнянні кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. Цей аналіз ґрунтується на розрахунку відносних відхилень показників звітності за ряд років від рівня базисного року [16].

Також в економічному аналізі діяльності підприємства виділяють загальний підхід заснований на використанні методу аналітичних коефіцієнтів. Він зводиться до розрахунку за даними звітності коефіцієнтів і показників, число яких суттєво коливається в залежності від мети аналізу, теоретичного і нормативного досвіду фахівців з аналізу та наявності необхідної інформації. Останнім часом позначилася тенденція до створення системи індексів і коефіцієнтів, котрі визначають всі сторони діяльності підприємства, котре спричинило зростання показників, які розраховуються, у кілька разів.

Ряд проблем організації та методики економічного аналізу виробничих запасів потребують подальших досліджень та наукових розробок. Дослідження, проведені на підприємстві, показали, що аналіз виробничих запасів проводиться переважно на базі підсумків роботи за звітний період. Внаслідок цього резерви виявляються із запізненням, а результати аналізу не можуть бути своєчасно і  ефективно використані. Застосування економіко-математичних прийомів аналізу виробничого процесу на досліджуваному підприємстві практично відсутнє.

В умовах ринкової економіки необхідно здійснювати прогнозування змін показників діяльності підприємств, а також глибше вивчати невикористані резерви. У цьому випадку важливим є застосування математичних моделей, на основі яких можна розраховувати очікувані результати по всіх параметрах функціонування підприємства.

Складність економічних зв`язків, підвищення ритму виробництва вимагають орієнтації економічного аналізу виробничих запасів на його оперативність, тобто здійснення аналітичних досліджень у ході виробничого процесу. За результатами аналізу керівники різних рівнів  матимуть оперативну інформацію про факти відхилень результатів діяльності об`єкта, що досліджується, від бажаного стану, про характер і причини відхилень.

Прийняття ефективних рішень щодо використання виробничих запасів можливе тільки за умови швидкої обробки потоків інформації за допомогою комп`ютерної техніки. Тому виникає необхідність критичної оцінки існуючої практики економічного аналізу виробничих запасів, розробки економіко-математичних методів прогнозування, підвищення ролі оперативного економічного аналізу в системі управління, застосування комп`ютерів, створення на цій основі автоматизованих систем управління виробничими запасами (систематизовано за джерелами [16, 17]).