. Методичні аспекти економічного аналізу виробничих запасів
Аналіз виробничих запасів здійснюється в такій послідовності.
Оцінюється обсяг загальної величини виробничих запасів, темпи їх динаміки, питома вага в загальному обсязі оборотних активів.
Значний обсяг і частка виробничих запасів у складі оборотного капіталу може призвести до спаду активності підприємства, сповільнення оборотності оборотних активів, погіршення фінансового стану, збільшення непродуктивних втрат, пов’язаних з псуванням, старінням виробничих запасів, зниженням ліквідності. Нестача виробничих запасів, у свою чергу, негативно позначається на результатах роботи підприємств і проявляється у невиконанні виробничої програми, рості собівартості придбання матеріальних ресурсів через терміновість поставки, порушенні ритму роботи, втраті споживачів продукції.
Оцінюється стан і структура виробничих запасів у розрізі видів і основних груп (сортів, марок, типів, розмірів), виявляються причини змін та оцінюються наслідки, здійснюється оптимізація виробничих запасів.
Оскільки виробничі запаси, як правило, є нормованими активами, то в процесі аналізу перевіряється відповідність їх фактичних залишків обґрунтованій потребі. Обґрунтований розмір виробничих запасів може визначатися різними методами. Основними серед них є:
метод прямого рахунку (передбачає розрахунок, виходячи з конкретних умов і планів виробництва);
аналітичний (базується на даних звітного року);
досвідно-статистичний методи (норма встановлюється в цілому на операцію без розподілу її на складові елементи).
З метою виявлення залежалих, неходових виробничих запасів необхідно провести аналіз виробничих запасів за часом їх зберігання на складах. У процесі вивчення оцінюється ймовірність використання у виробництві виробничих запасів залежно від строків зберігання. Якщо протягом періоду не було ні надходжень, ні витрачань того чи іншого виду виробничих запасів, і він зберігається більше одного року, то ймовірність його використання у виробництві близька до нуля. Якщо складає один рік і більше, то ймовірність дорівнює одиниці, при терміні 9 місяців ймовірність невикористання виробничих запасів у виробництві становитиме 0,75, бо 9 місяців – це 3/4 року. Аналогічно визначається ймовірність невикористання матеріалів протягом будь-якого періоду.
Вивчається ефективність використання різних видів виробничих запасів і їх обсягу в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності [10].
Тривалість обороту виробничих запасів (Тос) дорівнює часу (строку) зберігання їх на складі з моменту надходження до передачі у виробництво:
(формула
1.1)
Зростання показника свідчить про підвищення ділової активності підприємства, зменшення про сповільнення оборотності виробничих запасів за рахунок нагромадження зайвих, залежалих матеріальних цінностей, а також придбання додаткових у зв’язку з очікуванням росту темпів інфляції, дефіциту. Наявність матеріальних ресурсів, за якими залишок великий, а витрачання протягом достатньо довгого періоду не було, свідчить про те, що оборотний капітал на довгий час заморожений у виробничих запасах, що веде до зниження його оборотності. Такий висновок можна зробити на підставі даних складського обліку.
Якщо для визначення показників відсутня необхідна інформація, то методика розрахунку оборотності виробничих запасів аналогічна оборотності оборотного капіталу підприємства.
У процесі аналізу необхідно з’ясувати фактори тривалого перебування капіталу в виробничих запасах. Одні з них пов’язані з виробничою діяльністю (номенклатура, кількість, якість, строки поставки матеріальних ресурсів, скорочення тривалості виробничого циклу , інші – з фінансовою і маркетинговою діяльністю (своєчасне оформлення документів на відвантаження продукції, реклама, ділові зв’язки із споживачами).
Вивчається обсяг і структура витрат, пов’язаних з обслуговуванням виробничих запасів – витрати на опалення, освітлення, водопостачання складських приміщень, оплату праці працівників складського господарства, нестачі, псування, знецінення виробничих запасів.
Існує підхід до розрахунку коефіцієнту оборотності виробничих запасів, який визначається за формулою 1.2 .
(формула
1.2)
Зменшення коефіцієнта свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання.
Розраховується коефіцієнт завантаження виробничих запасів, який показує яка величина оборотних засобів припадає на 1 гривню виробленої продукції:
(формула
1.3)
Визначається тривалість обороту виробничих запасів:
(формула
1.4)
Даний коефіцієнт представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності [9].
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД6»